Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.05 — нейрохірургія. Державна установа «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України», Київ, 2007.
Дисертація присвячена аналізу частоти ушкодження кісток черепа та їх дефектів внаслідок черепно-мозкової травми та підвищенню ефективності лікування потерпілих шляхом оптимізації методів фіксації кісткових фрагментів і краніопластики з використанням титанових конструкцій та сучасних технологій виготовлення імплантів. Встановлено, що переломи кісток черепа спостерігаються в середньому у 34,6±2,5% госпіталізованих з ЧМТ середнього та тяжкого ступеня. У 25,7±1% оперованих з приводу ЧМТ виникають посттравматичні дефекти кісток черепа, основними причинами яких є утиснені та багатофрагментарні переломи (64,1±1%), декомпресивні трепанації (23,2±1,2%) та гнійно-запальні ускладнення (12,7±0,9%). Використання титанових конструкцій при оперативних втручаннях у гострому періоді ЧМТ з ушкодженням кісток черепа дозволило знизити частоту місцевих гнійно-запальних ускладнень з 13,3% до 3,4%, кісткових дефектів і «синдрому трепанованих» з 11,7% та 28,3% відповідно — до 3,4%. Первинна краніопластика титановими конструкціями при утиснених переломах кісток черепа та застосування індивідуально змодельованих титанових імплантів для пластики дефектів кісток черепа у віддаленому періоді ЧМТ не супроводжуються гнійно-запальними рановими ускладненнями та дозволяють ліквідувати косметичні дефекти та прояви «синдрому трепанованих».
У дисертації наведені теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі сучасної нейрохірургії — профілактики виникнення та підвищення ефективності лікування дефектів кісток черепа у потерпілих з тяжкою черепно-мозковою травмою, що полягає в оптимізації методів фіксації кісткових фрагментів і краніопластики з використанням технології тривимірного комп’ютерного моделювання та лазерної стеореолітографії:
1. Переломи кісток черепа спостерігаються в середньому в 34,6±2,5% випадків від загальної кількості госпіталізованих з ЧМТ середнього та тяжкого ступеня. Посттравматичні дефекти кісток черепа виникають у 25,7±1% оперованих з приводу ЧМТ.
2. В структурі причин посттравматичних дефектів кісток черепа переважають утиснені та багатофрагментарні переломи з руйнуванням кісткової тканини в результаті прямої дії травматичного агенту (64,1±1%), на другому за частотою місці знаходяться декомпресивні трепанації (23,2±1,2%), на третьому — гнійно-запальні ускладнення (12,7±0,9%).
3. Особливостями клінічного перебігу післятравматичних дефектів кісток черепа, крім косметичних, є ліквородинамичні розлади, розвиток посттравматичної епілепсії, дисфункції черепних нервів і неврологічних порушень, що характерні для «синдрому трепанованих».
4. Ефективним методом профілактики клінічних проявів «синдрому трепанованих» є фіксація кісткових фрагментів за допомогою титанових мініпластин і мінішурупів та первинна краніопластика, що запобігає розвитку кісткових дефектів черепа та супроводжується мінімальною кількістю гнійно-запальних ускладнень, навіть за умов високого ризику їх виникнення в гострому періоді ЧМТ.
5. Реконструктивні операції у віддаленому періоді черепно-мозкової травми доцільно виконувати за допомогою титанових імплантів, виготовлених до операції з використанням технології тривимірного комп’ютерного моделювання та лазерної стеореолітографії. Скорочення строків між виконанням первинної та реконструктивної операцій сприяє досягненню кращого косметичного та функціонального результатів.
6. Використання титанових конструкцій при оперативних втручаннях у гострому періоді ЧМТ сприяє зниженню частоти гнійно-запальних ускладнень в середньому на 10%, частоти виникнення кісткових дефектів — на 13,4%. Застосування індивідуально змодельованих титанових імплантів для пластики дефектів кісток черепа у віддаленому періоді ЧМТ не супроводжується гнійно-запальними ускладненнями в зоні операційної рани і дозволяє усунути косметичні дефекти та прояви «синдрому трепанованих».
Публікації автора:
Поліщук М.Є., Марков О.В., Гайдаєв Ю.О., Комарницький С.В., Полторацький В.Г., Литвиненко А.Л., Скляр Р.А. Порівняльна оцінка частоти виявлення черепно-мозкової травми у великих містах України // Укр. нейрохірург. журн. — 2002. — №4. — С.44–48.
(Дисертантом проведено аналіз ізольованої ЧМТ у м. Харкові).
Марков А.В. Анализ летальности при нейротравме в г. Харькове за период 1999–2001 гг. // Укр. нейрохірург. журн. — 2003. — №1. — С.35–39.
(Дисертантом проаналізовано хірургічну тактику при дефектах кісток краніофаціальної ділянки).
Марков О.В. Можливості раннього закриття кісткових дефектів при поєднаній краніомаксилярній травмі з використанням комп’ютерного моделювання та стереолітографії // Одеський мед. журнал. — 2004. — №4(84). — С.49–52.
Полторацкий В.Г., Марков А.В. Сравнительная характеристика смертности от изолированной и сочетанной черепно-мозговой травмы по районам г. Харькова // Експерим. клін. медицина. — 2004. — №4. — С.180–183. (Дисертантом було зібрано та проаналізовано дані про ізольовану ЧМТ у м. Харкові).
Пат. №6881 України, UA, МПК А61В17/00 / Марков О.В. — №20041210373; Заявл. 16.12.2004; Опубл. 16.05.2005, Бюл. №5. — Спосіб фіксації кісткових фрагментів у хворих на черепно-мозкову травму. — 3 с.
Пат. №6807 України, UA, МПК А61В17/00 / Марков О.В., Богоявленський А.П., Лисенко В.В. — №20041109700; Заяв. 25.11.2004; Опубл. 16.05.2005. Бюл. №5. — Спосіб оперативного лікування хворих з кістковими дефектами краніомаксилярної зони після черепно-мозкової травми. — 2 с.
Богоявленский А.П., Марков А.В., Козарь М.М. Стабилизация фрагментов костей черепа в остром периоде ЧМТ: Материалы всероссийской научно-практической конференции «Поленовские чтения». — СПб, 2005. — С.46.
Марков А.В., Козарь М.М., Богоявленский А.П. Анализ факторов, формирующих неблагоприятные исходы в остром периоде ЧМТ: Материалы всероссийской научно-практической конференции «Поленовские чтения». — СПб, 2005. — С.75.
Марков А.В., Козарь М.М., Богоявленский А.П. Метод лечения фронто-базальной травмы в остром периоде Материалы всероссийской научно-практической конференции «Поленовские чтения». — СПб, 2005. — С.76.
Марков А.В., Полторацкий В.Г. Возможности восстановления целостности черепа при фронто-базальной травме в раннем ее периоде: Материалы всероссийской научно-практической конференции «Поленовские чтения». — СПб, 2005. — С.43.
Духовский А.Э., Марков А.В. Опыт использования титановых имплантатов, изготовленных с применением компьютерного моделирования и стереолитографии в лечении больных с посттравматическими костными дефектами кранио-максиллярной зоны // Укр. нейрохірург. журн. — 2006. — №1. — С.16.
Марков А.В. Опыт использования титановых имплантатов, изготовленных с применением компьютерного моделирования и стереолитографии в лечении больных с обширными посттравматическими костными дефектами кранио-максиллярной зоны: Материалы 4-го съезда нейрохирургов России. — М., 2006. — С.352.
Марков А.В., Духовский А.Э. Стабильный металлоостеосинтез фрагментов костей краниофациального перехода при первичной хирургической обработке краниобазальных повреждений // Укр. нейрохірург. журн. — 2006. — №1. — С.17.
