Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Хірургія


Османов Рустем Рамзійович. Хірургічна тактика і лікування хворих з дуоденальними та високими тонкокишковими норицями : дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2005.



Анотація до роботи:

Османов Р.Р. Хірургічна тактика і лікування хворих з дуоденальними та високими тонкокишковими норицями. - Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03. - хірургія. – Харківський державний медичний університет, м.Харків, 2005.

В основу дисертаційної роботи покладені принципи індивідуалізованого вибору методу лікування хворих з дуоденальними та високими тонкокишковими норицями (ДВТН). У роботі представлений диференційований підхід до вибору хірургічної тактики, методів консервативного та оперативного лікування, мініінвазивних втручань з урахуванням зовнішніх та ультраструктурних характеристик нориці, супутньої патології, тяжкості змін систем гомеостазу. Розроблені та впроваджені в практику ефективні схеми консервативного лікування, методи оперативних і мініінвазивних втручань, що дозволяють попередити ускладнення та поліпшити результати лікування хворих із ДВТН.

Впровадження в лікувальний процес основної групи хворих розробленого підходу до тактики та лікування хворих з ДВТН у співставленні з групою порівняння дозволив зменшити кількість ургентних оперативних втручань з 64,0 % до 46,2 %, а частоту післяопераційних ускладнень - в 3,7 рази, знизити летальність (загальну - з 52,0 % до 32,7 %, післяопераційну – з 55,3% до 41,9%).

1. Основними характеристиками дуоденальних та високих тонкокишкових нориць, що мають вирішальне значення у виборі хірургічної тактики є локалізація, термін існування, дебіт, розміри та ступінь повноти нориці, наявність гнійних ускладнень.

2. Комплекс консервативних лікувальних заходів у хворих з дуоденальними та високими тонкокишковими норицями повинен включати два окремих напрямки:

- консервативне лікування дуоденальних нориць: ендоскопічне проведення назоєюнального зонду за зону норицевого дефекту для подальшого ентерального зондового живлення; введення препаратів, що пригнічують секрецію органів верхнього поверху шлунково-кишкового тракту, аспіраційно-промивне дренування норицевого ходу у поєднанні із захистом шкіри навколо нориці;

- консервативне лікування нориць початкового відділу порожньої кишки (у хворих з І типом ран – обтурація пристроями з позакишковими герметизуючими елементами, у хворих з ІІ типом ран – обтурація за допомогою винайдених пристроїв).

3. Обґрунтуванням для невідкладного хірургічного втручання є анатомічно повна нориця чи її невідмежованість від вільної черевної порожнини, або ж розмір дуоденальної нориці більше 0,6 см, а для відстроченого – неефективність консервативних заходів. Хірургічна тактика при високих тонкокишкових норицях повинна включати засоби мініінвазивних втручань з урахуванням дебіту, розміру, типу, повноти нориці та ступеню ізольованості процесу, що передбачає розроблений нами алгоритм.

4. Вибір методу хірургічної корекції дуоденальних нориць, в першу чергу, повинен обумовлюватися рівнем норицевого дефекту: при передпапілярних – виконується резекція шлунку з відключенням дванадцятипалої кишки за Ру та розробленою дивертикулізацією дванадцятипалої кишки; при постпапілярних - резекція дванадцятипалої кишки з формуванням дуоденоєюноанастомозу. В разі розташування норицевого дефекту у проекції великого дуоденального сосочку –дуоденорафію з додатковим утворенням гастроентероанастомозу та однобічним відключенням дванадцятипалої кишки.

5. Розроблений підхід до тактики та лікування хворих з дуоденальними та високими тонкокишковими норицями в основній групі дозволив по відношенню до групи порівняння зменшити кількість ургентних оперативних втручань з 64,0% до 46,2%, зменшити частоту післяопераційних ускладнень в 3,7 рази, знизити післяопераційну летальність з 55,3% до 41,9 %, а загальну – з 52,0% до 32,7%.

Публікації автора:

1. Логачев В.К., Османов Р.Р. Усовершенствование тактики и техники обтурации несформировавшихся наружных кишечных свищей // Харківська хірургічна школа. - 2004. - № 3. - С.18–21.

2. Османов Р.Р., Невзоров В.П. Ультраструктурные изменения клеток тонкой кишки в области свищевого дефекта, закрытого разными моделями обтураторов // Харківська хірургічна школа. – 2004. - №1-2. – С.188-190.

3. Османов Р.Р., Логачев В.К. Эволюция лечебно-диагностической тактики лечения наружных кишечных свищей // Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2005. – Т. 5. - №1 (9). – С.49–51.

4. Османов Р.Р. Тимчасове відновлення безперервності кишечнику в комплексі передопераційної підготовки хворих з виснажуючими норицями // Харківська хірургічна школа. – 2005. - №1. – С.243–244.

5. Патент № 51428А України, МПК7 А61В17/00. Обтуратор для нориць шлунково-кишкового тракту / Бойко В.В., Османов Р.Р., Логачов В.К. заява - № 2002032188; від 19.03.2002.

6. Патент № 59304А України, МПК7 А61В17/00. Обтуратор для нориць шлунково-кишкового тракту / Бойко В.В., Османов Р.Р., Логачов В.К., Криворучко І.А. - заява № 20021210597; від 26.12.2002.

7. Донец Н.П., Логачев В.К., Османов Р.Р., Иванова Ю.В., Логачев Д.В. Совершенствование техники и тактики санации брюшной полости при разлитом гнойном перитоните // Клінічна хірургія. – 2003. - №4-5. - С.23.

8. Логачев В.К., Османов Р.Р., Буткевич А.Ю. Лечение гнойно-септических осложнений острого аппендицита // Харківська хірургічна школа. – 2002. - №2 (3). - С.74.

9. Логачев В.К., Османов Р.Р. Выбор метода лечения несформировавшихся высоких тонкокишечных свищей // Хирургия гепатопакреатодудональной зоны. Сб. науч-практ. и учебн. тезисов. – Донецк. - 2003. - С.74.

10. Логачев В.К., Османов Р.Р. Дуоденальные и высокие тонкокишечные свищи, как осложнение оперативного лечения язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки // Матеріали ХХ з’їзду хірургів України. – Тернопіль. - Укр. мед. Книга. – 2002. -. Т.1. – С.132-133.

11. Османов Р.Р. Лікування хворих з неспроможністю швів тонкокишкових анастомозів на евентерованих петлях // Клінічна хірургія. – 2004. - №11–12. – С.79–80.

12. Османов Р.Р., Грома В.Г. До питання класифікації несформованих зовнішніх дуоденальних та високих тонкокишкових нориць. // Матеріали ІІ науково-практичної конференції молодих вчених Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України. – Харків. - 2004. – С.14-16.

13. Османов Р.Р, Османов Р.И, Нетиков Д.А. Дуоденальный свищ как осложнение оперативного лечения язвенной болезни 12-типерстной кишки // Клінічна хірургія. - 2003 - № 4-5. – С.28–29.