Попов Володимир Владиславович. Хірургічна корекція поєднаних мітрально-аортальних вад серця в умовах штучного кровообігу : Дис... д-ра наук: 14.01.04 - 2006.
Анотація до роботи:
Попов В.В. Хірургічна корекція поєднаних мітрально–аортальних вад серця в умовах штучного кровообігу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.04 – серцево-судинна хірургія. – Інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова АМН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена проблемі хірургічного лікування поєднаних мітрально–аортальних вад серця і охоплює матеріал 1297 пацієнтів, прооперованих в Інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова АМН України. У дисертації визначені етіологічні чинники поєднаних мітрально–аортальних вад серця, вивчений природний перебіг захворювання, пацієнти систематизовані в 9 груп, в клініку впроваджено найінформативніші методи діагностики, розроблені показання до різних методів корекції поєднаних мітрально–аортальних вад серця, визначені особливості хірургічного лікування даних вад серця. Розроблені методики профілактики виникнення серцевої недостатності, гострого інфаркту міокарда за рахунок оптимізованого захисту міокарда та ведення реперфузійного періоду. Розроблені методики уникнення газової емболії та субдуральних гематом. Визначені можливості збереження клапанного апарата мітрального клапана при його протезуванні. Розроблена методика оптимального підбору розмірів протезів залежно від розміру лівого шлуночка та поверхні тіла, розроблена номограма. Визначена можливість виконання клапанозберігаючих операцій у хворих з поєднаними мітрально–аортальними вадами. Доведена можливість оптимального використання двостулкових протезів. Визначені безпосередні та віддалені результати операцій. Впроваджені вдосконалення привели до зменшення кількості ускладнень при корекції поєднаних мітрально–аортальних вад серця, що знизило шпитальну летальність з 29,2% (1980–1999 рр.) до 7,1% (2000–2005 рр.) (p<0,01), а за період 2005 року на 68 операцій становила 2,9%.
1. Поєднані мітрально–аортальні вади серця – важке захворювання, що зустрічається в 11,0% випадків серед пацієнтів з клапанними вадами серця. При природному перебігу захворювання з моменту переходу пацієнта в IV клас за NYHA смерть наступає протягом 5,2+1,2 років. Причинами летальних випадків були: гостра серцево-судинна недостатність (70,4%), тромбемболічні ускладнення великого кола кровообігу (9,8%), пневмонії (7,4%), тромбемболія легеневої артерії (6,2%) та ін. (6,1%).
2. Ефективним методом лікування ПМАВ при II–IV функціональному класі за Нью–Йоркською класифікацією є хірургічна корекція. Використання сучасних двостулкових моделей клапанів серця забезпечує хороші гемодинамічні умови роботи серця і відповідно безпосередні і віддалені результати.
3. При систематизації поєднань клапанних уражень були виявлені 9 комбінаційних груп: поєднаний мітрально–аортальний стеноз – 355 (27,4%); поєднана мітрально–аортальна недостатність – 236 (18,2%); мітральний стеноз + аортальна недостатність – 170 (13,1%); мітральний стеноз + комбінована аортальна вада без переважання – 165 (12,7%); комбінована мітральна вада без переважання + комбінована аортальна вада без переважання – 139 (10,7%); комбінована мітральна вада без переважання + аортальна недостатність – 110 (8,5%); комбінована мітральна вада без переважання + аортальний стеноз – 64 (4,9%); мітральна недостатність + комбінована аортальна вада – 35 (2,7%) і мітральна недостатність + аортальний стеноз – 24 (1,9%) пацієнти.
4. Ризик операції залежить від поєднання багатьох чинників, провідними з яких є: IV функціональний клас, попередня операція на серці, злипливий перикардит, супутня ТВ, легенева гіпертензія (СТЛА>90 мм рт. ст.), індекс маси ЛШ >330 г/ м2 (ознаки кардіомегалії), КСІ ЛШ< 15 мл/м2 і >110 мл/м2.
5. Повздовжня стернотомія є доступом вибору при корекції вад. При наявності спайок в перикарді виділення правого шлуночка та лівих відділів серця із зрощень слід виконувати на зупиненому релаксованому серці. Оптимальні доступи до клапанів – поперечна аортотомія, а до мітрального – паралельно міжпередсердній борозні. Фіксація протезів здійснюється із застосуванням П–подібних швів з тефлоновими прокладками в кількості не менше 12 швів з оптимізованою послідовністю їх накладання для виключення дисфункції протезів (монодисків) (UA 60233A, 60227A). Збереження клапанного апарата Мк при його протезуванні доцільно виконувати у всіх випадках збільшення порожнини ЛШ (при КСІ > 75 мл/м2), що виключає імовірність розриву задньої стінки, покращує скоротливість ЛШ, знижуючи ризик розвитку серцевої недостатності як на шпитальному етапі, так і в віддаленому періоді більш ніж в 3 рази в порівнянні з контрольною групою (р<0,05) (UA 67427).
6. При імплантації двох протезів і підбору їх оптимальних розмірів потрібно враховувати об’єм ЛШ (кінцево-систолічний індекс) та поверхні тіла (спеціальна номограма). Співвідношення розміру аортального протеза/митрального протеза має бути не менше 0,7. При зменшеній порожнині ЛШ (КСІ = 16–25 мл/м2) не слід використовувати монодискові мітральні протези розміром 29–32 мм, а при критично малій порожнині (КСІ < 15 мл/м2) використовувати лише двостулкові протези розміром 25 мм.
7. Ураження центральної нервової системи становило 28,8% в структурі шпитальної летальності. Застосовані удосконалення методики профілактики газової емболії, утворення субдуральних гематом дали змогу знизити до 0% частоту даного ускладнення при 312 операціях за період 2000–2005 рр. (UA 3003). Використання перфторану дає змогу знизити імовірність ураження мозку в пацієнтів з неврологічним ризиком після перенесеного порушення мозкового кровообігу (кісти мозку).
8. Серцево-судинна недостатність та гострий інфаркт міокарда становлять у структурі шпитальної летальності 30,9%. Впроваджена удосконалена методика ретроантеградної фармакохолодової кардіоплегії, ведення реперфузійного періоду, оптимізація кардіолізу, використання перфторану та інше дали можливість знизити частоту летальних випадків унаслідок серцево-судинної недостатності до 2,2% за період 2000–2005 рр. проти 5,4 % за період 1981–1999 рр., а частоту гострого інфаркту міокарда відповідно до 0,6% (2000–2005 рр.) в порівнянні з 3,1% за період (1981–1999 рр.) (р<0,05).
9. Виконання клапанозберігаючих операцій на одному або двох клапанах можливе у 30,4% пацієнтів із ПМАВ. Вони дозволяють поліпшити безпосередні результати лікування (гарний + задовільний результат 78,3–88,2%), суттєво знизити кількість протезних ускладнень (тромбемболії, септичний протезний ендокардит, дисфункції протезів та ін.).
10. У результаті проведеного комплексу заходів профілактики ускладнень і покращення методик хірургічного лікування хворих із ПМАВ рівень шпитальної летальності знизився з 29,2% (1981–1999 рр.) до 7,1% (2000–2005 рр.) (p<0,05). За 2005 рік шпитальна летальність становила 2,9% на 68 втручань, в т.ч. 2,4% серед 41 хворого при ПМАК.
11. При ПМАВ до 12 років спостереження (середній термін) виживання становить 63,4%, стабільність гарних результатів – у 39,8%, відсутність тромбемболічних ускладнень – у 93,4% та реоперацій – у 95% пацієнтів. Більшість пацієнтів перейшла в II–I функціональні класи (працездатна), особливо оперовані в II–III класі (84% перейшли в II–I класи), а також в IV (66,3% перейшли в II–I класи), що свідчить про високу ефективність втручання.
12. Виживання і стабільність гарних результатів при ПМАК у віддалені строки визначаються – початковим функціональним класом, типом протеза, величиною легеневої гіпертензії, супутньою ТВ, ступенем дилатації та індексом маси ЛШ, тромбемболічними ускладненнями та ін. Тромбемболічні ускладнення характерніші для ПМАК та імплантації моностулкових, ніж двостулкових протезів. Низькофункціональні протези: кулькові, напівкулькові, монодискові (ПЛАНІКС, ЕЛМАК), двостулкові (Карбонікс) виведені із застосування.
13. При ПАК та КЗО на Мк результат операції слід оцінити позитивно у віддалений термін до 14 років при виживанні 81,3%, стабільності гарних результатів 61,4%, вільні від реоперацій 95,6% та тромбемболічних ускладнень 97,3% пацієнтів. При ПМК та КЗО на аортальному клапані результат також слід оцінити позитивно: в строки до 14 років виживання становить 87,2%, стабільність гарних результатів 51,2%, вільні від реоперацій 93,2% та тромбемболічних ускладнень 98,7%, що свідчить про ефективність операції. За наявності початкових значних фіброзних змін, кальцинозу в межах +1 на Ак задовільний ефект операції забезпечується лише на найближчі 5–7 років.
14. З особливою обережністю слід ставитися до одночасного збереження двох клапанів, оскільки значне погіршення їх функції слід очікувати в найближчі 2 роки за рахунок активності ревматизму та попередніх морфологічних змін на клапанах. Лише при відсутності значних фіброзних накопичень на стулках та кальцинозу можливе виконання КЗО обох клапанів водночас та очікування гарного результату.
Публікації автора:
Атаманюк М.Ю., Попов В.В., Бендет Я.А., Распутняк О.В. Факторы риска при двухклапанном протезировании с сочетанным митрально–аортальным стенозом // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. – 1996. – № 6. – С.150.
Бендет Я.А., Попов В.В., Клименко Л.А. Влияние типа имплантируемого протеза на отдаленный результат двухклапанного протезирования у больных с ревматическими сочетанными митрально–аортальными пороками // Серцево-судинна хірургія (Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України). – 2002. – Вип. 10. – С. 33–36.
Бешляга В.М., Попов В.В. Эхокардиографическая оценка ремоделирования левых отделов сердца после протезирования митрального клапана с сохранением клапанного аппарата и пластикой левого предсердия // Серцево-судинна хірургія (Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України). – 2004. – Вип. 12. – С. 215.
Бешляга В.М., Попов В.В. Эхокардиографическая оценка протезирования митрального клапана с сохранением подклапанного и клапанного аппарата // Серцево-судинна хірургія (Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України). – 2002. – Вип. 10. – С. 36–38.
Кнышов Г.В., Бендет Я.А., Ситар Л.Л., Захарова В.П., Руденко А.В., Урсуленко В.И., Атаманюк М.Ю., Крикунов А.А., Верич Н.М., Дырда М.М., Попов В.В. Хирургическое лечение в Украине приобретенных пороков сердца: состояние, проблемы и перспективы // Український ревматологічний журнал. – 2001. – № 3–4 (5–6). – С. 8–14.
Кнышов Г.В., Ситар Л.Л., Попов В.В., Большак А.А. Протезирование аортального клапана у пациентов с резко сниженной сократимостью сердца // Бюллетень НЦССХ им. А.Н.Бакулева: cердечно-сосудистые заболевания. – 2004. – Т. 5, № 11. – С. 30.
Паничкин Ю.В., Попов В.В., Бешляга В.М. Хирургическая тактика при коррекции сочетанных митрально–аортальных стенозов //Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. – 1996. – № 6. – С. 154.
Попов В.В. Обструкция выходного тракта левого желудочка митральным протезом при сочетанном митрально–аортальном протезировании // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. – 1996. – № 6. – С. 52.
Попов В.В. Хирургическая тактика при коррекции ревматического сочетанного митрально–аортально–трикуспидального стеноза в условиях искусственного кровообращения // Серцево-судинна хірургія (Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України). – Київ. – 2000. – Вип.8. – С. 197–200.
Попов В.В. Лечение ревматических сочетанных митрально–аортальных пороков, осложненных тромбозом левого предсердия // Матеріали VI Конгресу кардіологів України. – Київ. – 2000. – С. 149.
Попов В.В. Хирургическая коррекция ревматической сочетанной митрально–аортально–трикуспидальной недостаточности в условиях искусственного кровообращения // Серцево-судинна хірургія (Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України). – 2000. – Вип. 8. – С. 183–185.
Попов В.В. Хирургическая коррекция ревматических сочетанных митрально–аортальных стенозов // Украинский кардиологический журнал. – 2001. – № 2. – С. 103–105.
Попов В.В. Возможности и результаты хирургического лечения ревматических многоклапанных пороков сердца // Український ревматологічний журнал. Додаток (Матеріали III Національного конгресу ревматологів України). – 2001. – С. 15.
Попов В.В. Віддалені результати після двоклапанного протезування у хворих із ревматичними поєднаними мітрально–аортальними вадами серця // Одеський медичний журнал. – 2002. – № 3. – С. 58–60.
Попов В.В. Двухклапанное протезирование у больных с ревматической сочетанной митрально–аортальной недостаточностью // Український кардіологічний журнал. – 2002. – № 3. – С. 73–75.
Попов В.В. Естественное течение ревматических сочетанных митрально–аортальных пороков // Український кардіологічний журнал. – 2002. – № 6. – С. 78–79.
Попов В.В. Кардиомиопатическая форма при ревматических сочетанных митрально–аортальних пороках с уменьшенной полостью левого желудочка // Серцево-судинна хірургія (Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України). – Київ. – 2002. – Вип. 10.– С. 246–248.
Попов В.В. Кардиомиопатическая форма сочетанных митрально–аортальных пороков с волемической перегрузкой левого желудочка // Серцево-судинна хірургія (Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України). – Київ. – 2002. – Вип. 10.– С. 248–250.
Попов В.В. Клапанозберігаючі процедури на аортальному клапані у хворих з ревматичними мітрально–аортальними вадами серця // Одеський медичний журнал. – 2002. – № 4. – С. 60–61.
Попов В.В. Коррекция ревматических пороков, осложненных массивным тромбозом левого предсердия // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2002. – № 3. – С. 74–76.
Попов В.В. Місце аортальної вальвулотомії в хірургії ревматичних сполучених мітрально–аортальних вад серця // Український медичний альманах. – 2002. – № 1. – С. 130–132.
Попов В.В. Протезирование митрального клапана с сохранением подклапанного апарата // Клінічна хірургія. – 2002. – № 5–6.– С. 96–97.
Попов В.В. Септические осложнения при двуклапанном протезировании у больных с ревматическими сочетанными митрально–аортальными пороками сердца в условиях искусственного кровообращения // Серцево-судинна хірургія (Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України).– Київ. – 2002. – Вип. 10. – С. 250–254.
Попов В.В. Тромбэмболические осложнения в отдаленные сроки после двухклапанного протезирования больных с ревматическими сочетанными митрально–аортальными пороками сердца // Український медичний альманах. – 2002. – № 2. – С. 86–88.
Попов В.В. Хирургическая коррекция ревматических сочетанных митрально–аортальных пороков сердца после ранее выполненной закрытой митральной комиссуротомии // Український кардіологічний журнал. – 2002. – № 4. – С. 94–96
Попов В.В. Узкое отверстие аорты при сочетанном протезировании митрального клапана и клапана аорты // Клінічна хірургія. – 2002. – № 11–12. – С. 82–83.
Попов В.В. Тромбэмболические осложнения после двухклапанного протезирования у больных с сочетанным митрально–аортальным пороком сердца // Український кардіологічний журнал. – 2003. – № 1. – С. 93–95.
Попов В.В. Актуальні питання хірургічного лікування ревматичних сполучених мітрально–аортальних вад серця // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. – Київ. – 2003. – Вип. 11, кн. 3. – С. 441–444.
Попов В.В. Транслокация папиллярных мышц передней створки митрального клапана при его протезировании: первый клинический опыт оригинальной методики // Серцево-судинна хірургія (Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України). – 2003. – Вип. 11. – С. 304–307.
Попов В.В. Одновременные клапаносохраняющие процедуры при коррекции сочетанных митрально–аортальных пороков сердца // Серцево-судинна хірургія (Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України). – 2004. – Вип. 12. – С. 334-336.
Попов В.В. Кровотечения при сочетанном митрально–аортальном протезировании и пути их профилактики // Серце і судини. – 2004. – № 1(5). – С. 76–79.
Попов В.В. Хирургическая коррекция сочетанных митрально-аортальных пороков сердца в условиях искусственного кровообращения // Киев, 2006. – С. 237.
Попов В.В., Ситар Л.Л., Бешляга В.М., Жеков И.И., Бендет А.Я., Лукошкина Т.А., Клименко Л.А. Ремоделирование левых отделов сердца при протезировании митрального клапана с сохранением клапанного аппарата и пластикой левого предсердия // Серцево-судинна хірургія (Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України). – 2005. – Вип. 13.– С. 80–84.
Попов В.В., Ситар Л.Л., Кнышов Г.В. Вариант защиты миокарда и реперфузии при коррекции сочетанных митрально–аортальных пороков // Матеріали XXI з’їзду хірургів України, Запоріжжя. – 2005. – Т. 1. – С. 513.
Ситар Л.Л., Попов В.В., Бешляга В.М., Антощенко А.А. Сравнительная эффективность использования различных монодисковых протезов в митральную позицию: отдаленные результаты // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. – 1997. – № 2. – С. 43.
Ситар Л.Л., Попов В.В., Бешляга В.М., Антощенко А.А. Сравнительный анализ функционирования монодисковых протезов в аортальной позиции: отдаленные результаты // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. – 1997. – № 2. – С. 43.
Ситар Л.Л., Попов В.В., Бешляга В.М., Бендет Я.А. Возможности клапаносохраняющих операций в хирургической коррекции сочетанных митрально–аортальных пороков сердца в условиях искусственного кровообращения // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. – 1997. – № 2. – С. 45.
Ситар Л.Л., Попов В.В., Антощенко А.А., Бешляга В.М. Выбор метода защиты миокарда при коррекции сочетанных митрально–аортальных пороков сердца в условиях искусственного кровообращения // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. – 1997. – № 2. – С. 46.
Ситар Л.Л., Попов В.В. Клапаносохраняющие операции на митральном клапане у больных с ревматическими приобретенными пороками сердца // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. – 1997. – № 5. – С. 43.
Ситар Л.Л., Попов В.В. Возможности клапаносохраняющих операций на аортальном клапане в хирургии ревматических пороков сердца // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. – 1997. – № 5. – С. 45.
Ситар Л.Л., Попов В.В., Бешляга В.М., Дуплякина В.Е., Бассем Али, Могилевский С.В. Пластика корня аорты при протезировании аортального клапана: первый клинический опыт // Серцево-судинна хірургія (Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судиних хірургів України). – Київ. – 1999. – Вип. 7. – С. 273–275.
Ситар Л.Л., Попов В.В., Бешляга В.М. Лечение ревматических сочетанных митрально–аортальных пороков после ранее выполненной закрытой митральной комиссуротомии // Матеріали VI Конгресу кардіологів України. – Київ, 2000. – С. 152.
Ситар Л.Л., Кнышов Г.В., Попов В.В., Могилевский С.В., Дуплякина В.Е., Бешляга В.М., Литвиненко В.А., Басем Али, Мухашева С.А., Осадовская И.А., Клименко Л.А. Пути профилактики развития сердечной недостаточности в хирургическом лечении ревматических сочетанных митрально–аортальных пороков сердца // Серцево-судинна хірургія (Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України). – Київ, 2001. – Вип. 9. – С. 272–276.
Ситар Л.Л., Попов В.В. Коррекция ревматических сочетанных митрально–аортальных пороков сердца: проблемы решенные и нерешенные // Клінічна хірургія. – 2002. – № 5–6. – С. 99–100.
Ситар Л.Л., Попов В.В. Пути улучшения хирургического лечения ревматических сочетанных митрально–аортальных пороков сердца // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2002. – Т. 3. – С. 101– 103.
Ситар Л.Л., Попов В.В., Бендет Я.А., Литвиненко В.А., Антощенко А.А., Дуплякина В.Е., Бешляга В.М., Осадовская И.А., Хорошковатая Е.В. Двухклапанное протезирование при сочетанных митрально–аортальных пороках сердца: итоги 20–летнего опыта // Серцево-судинна хірургія (Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України). – 2003. – Вип.11. – С. 332-335.
Ситар Л.Л., Попов В.В., Кнышов Г.В. Защита миокарда при коррекции сочетанных митрально–аортальных пороков // Бюллетень НЦССХ им. А.Н.Бакулева. Сердечно-сосудистые заболевания. – 2004. – Т. 5. – № 11. – С. 227.
Спосіб фіксації монодискового протеза в аортальній позиції: Патент України № UA 60233 А / Попов В.В.; Заявлено 28.05.2003; Опубл. 15.09.2003, Бюл. № 9.
Спосіб фіксації монодискового протеза в мітральній позиції: Патент України № UA 60227 А / Попов В.В.; Заявлено 16.05.2003; Опубл. 15.09.2003, Бюл. № 9.
Спосіб оцінки адекватності ретроградної кардіоплегії: Патент України № UA 60228 А / Ситар Л.Л.,Попов В.В.; Заявлено 16.05.2003; Опубл. 15.09.2003, Бюл. № 9.
Спосіб профілактики повітряної емболії при корекції клапанів серця: Патент України № UA 3003 / Ситар Л.Л., Попов В.В.; Заявлено 4.06.2004; Опубл. 15.09.2004, Бюл. № 9.
Спосіб фіксації монодискового протеза в мітральній позиції: Патент України № UA 67427 А / Попов В.В.; Заявлено 26.09.2003; Опубл. 15.06.2004, Бюл. № 6.
Beshlyaga V., Popov V., Sytar L., Slabchenko O. Aortic valvuloplasty versus valve replacement in surgery of combined mitral-aortic valve diseases // XI World Congress for Cardio–Thoracic Surgeons. Abstracts. – Sao Paulo (Brazil). – Aug. 12–15, 2001. – P. 15.
Knyshov G., Popov V., Sytar L., Beshlyaga V., Slabchenko V. Surgical treatment of combined mitral-aortic valve diseases: a 20–year experience // XI World Congress of Cardio–Thoracic Surgeons. – Sao Paulo (Brazil). – Aug. 12–15, 2001. – P. 68.
Popov V., Sytar L., Beschlyaga V., Panichkin Y. Surgical treatment of combined mitral and aortic stenoses with CPB // CYIRURGIA POLSKA. – 2000. – T. 2, suppl. 2. – P. 79.
Popov V., Sytar L., Beshlyaga V., Bolshak A., Osadovskaya I. Preservation of mitral valve’s apparatus with paraannular plasty of left atrium during mitral valve replacement // Interactive Сardiovascular and Thoracic Surgery. – 2004. – Vol.3, suppl. 1 – P. 42.
Popov V., Sytar L., Bolshak A., Klanza A., Horoshkovataya E. Surgical correction of combined mitral–aortic valve diseases, complicated with healing tissue pericardium // Programme of the 12th Annual Meeting of the Asian Society for Cardiovascular Surgery. Abstracts. – Istambul (Turkey). – 18–22 Apr. 2004. – P. 265.
Popov V., Sytar L., Beshlyaga V. Risk–factors in surgery of combined mitral-aortic valve diseases// The journal of cardiovascular surgery. – 2005. – Vol. 46. –Р. 61.
Popov V., Sytar L., Beshlyaga V., Gekov I. Reconstruction of left atrium and ventricle by preservation of mitral valves apparatus and plasty of left atrium during mitral valve replacement // The journal of cardiovascular surgery. – 2005. – Vol. 46. – Р. 49.
Sytar L.L., Popov V.V., Panichkin Y.V., Beshlyaga V.M. The place of valvuloplasty in treatment of combined mitral-aortic valve diseases // YIII World Congress of The World Society of Cardio–Thoracic Surgeons. – Houston. – 1998. – Р. 54.
Sytar L., Popov V., Knyshov G., Osadovskaya I., Horoshkovataya E. Plastic procedure versus valve replacement in surgery of combined mitral – aortic valve disease // Interactive Сardiovascular and Thoracic Surgery. – 2004. – Vol.3, suppl.1 – P. 69.
