Анотація до роботи:

Вовнюк С. В. Хімічний склад океанічної води пермського періоду за результатами дослідження включень у галіті морських евапоритів Центрально- та Східноєвропейського басейнів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.02 – гехімія. – Інститут геології та геохімії горючих копалин НАН України, Львів, 2007.

Дисертаційна робота присвячена реконструкції хімічного складу океанічної води пермського періоду за складом флюїдних включень у галіті морських галогенних відкладів та вирішенню існуючих методичних проблем. Вказані питання розглянуті на прикладі відкладів пермських евапоритових басейнів Європи.

Проведено низку геохімічних досліджень з використанням сучасної високоточної апаратури. Зокрема, проведено дослідження хімічного складу включень у галіті, ізотопного складу сульфатних сірки та кисню, вмісту брому в галіті.

Методична робота з оцінки достовірності трьох основних методів (УМХА, Cryo-SEM-EDS та ЕSEM-EDS), найбільш придатних для дослідження флюїдних включень у галіті з метою реконструкції хімічного складу давньої океанічної води, показала хорошу співставимість результатів та підтвердила можливість використання усіх цих методів для відповідної реконструкції. Встановлені окремі розбіжності між результатами, що одержані різними авторами, найчастіше викликані помилками у визначенні генетичного типу включень.

У процесі виконання комплексних мінералого-геохімічних досліджень одержані нові дані, що свідчать про широке розповсюдження процесів перевідкладення солей (як сильвіну, так і галіту) на стадії седиментогенезу та про первинне походження сильвіну. Вивчення даного питання на прикладі багатьох інших різновікових евапоритових формацій світу дозволило зробити висновок про типовість даного процесу для евапоритових басейнів минулого в цілому.

У результаті узагальнення фактичного матеріалу, як літературного, так і отриманого автором, у дисертаційній роботі показано геохімічні особливості пермського галогенезу на фоні його фанерозойської історії. Виявлено коливання хімічного складу океанічної води другого порядку, що мали місце протягом пермі. Показано, що ці коливання мали закономірний і глобальний характер. Наведено кількісну модель вікових змін другого порядку в межах пермі, побудова якої стала можливою значною мірою завдяки запропонованим автором методичним розробкам та врахуванню найновіших літературних даних про результати подібних досліджень одновікових морських евапоритових басейнів, розташованих на інших континентах.

З’ясування масштабів та характеру коливань хімічного складу океанічної води у минулому прояснює закономірності еволюції осадового породоутворення та віковий розподіл різноманітних корисних копалин.

Дисертаційна робота присвячена реконструкції хімічного складу океанічної води пермського періоду за складом флюїдних включень у галіті морських галогенних відкладів та вирішенню існуючих методичних проблем.

Всі ці питання були розглянуті нами, переважно, на прикладі відкладів пермських евапоритових басейнів Європи з використанням значної кількісті літературних джерел. Основні висновки дисертаційної роботи зводяться до такого:

Хороша вивченість та безсумнівно морське походження солей Центральноєвропейського та Східноєвропейського пермських евапоритових басейнів стали причиною вибору цих басейнів у якості основних об’єктів дослідження.

Для вирішення поставлених задач нами виконано низку геохімічних досліджень з використанням сучасної високоточної апаратури. Зокрема, застосовано усі існуючі на сьогодні методи аналізу індивідуальних флюїдних включень у седиментаційному галіті – УМХА, Cryo-SEM-EDS та ЕSEM-EDS, ізотопні аналізи сульфатних сірки та кисню, аналізи вмісту брому в галіті (переважна більшість вказаних досліджень виконано особисто автором дисертації).

Робота з оцінки достовірності трьох основних методів, найбільш придатних для дослідження флюїдних включень у галіті з метою реконструкції хімічного складу давньої океанічної води, свідчить, що результати, одержані за допомогою цих методів, майже повністю збігаються. Отже, усі ці три методи можуть впевнено використовуватись для реконструкції хімічного складу давньої океанічної води. Цей висновок є надзвичайно важливим з методичної точки зору. Розбіжності, які інколи виникають між описаними у літературі результатами, що одержані різними методами, найчастіше викликані помилками під час визначення генетичного типу включень.

Проведене автором прискіпливе дослідження генетичних типів флюїдних включень вперше наочно засвідчило, що у об’ємі одного зерна галіту чи навіть однієї седиментаційної структури містяться включення багатьох генетичних типів, що є потенційним джерелом помилок під час інтерпретації результатів дослідження розсолів цих включень.

У процесі виконання комплексних мінералого-геохімічних досліджень автором виявлено деякі специфічні особливості умов седиментогенезу солей. Зокрема одержані нові дані, що свідчать про значне поширення процесів перевідкладення солей (як сильвіну, так і галіту) на стадії седиментогенезу та про первинне походження сильвіну. Вивчення даного питання на прикладі багатьох інших різновікових евапоритових формацій світу дало змогу зробити висновок про типовість процесу перевідкладення для евапоритових басейнів минулого в цілому.

У результаті узагальнення фактичного матеріалу, як літературного, так і отриманого автором, у дисертаційній роботі показано геохімічні особливості пермського галогенезу на фоні його фанерозойської історії. Наш підхід до аналізів з прискіпливим визначенням генетичного типу включень дав змогу виявити коливання хімічного складу давньої океанічної води другого порядку, що мали місце протягом пермі. Показано, що ці коливання мали закономірний і глобальний характер. Наведено кількісну модель вікових змін другого порядку в межах пермі, побудова якої стала можливою значною мірою завдяки запропонованим автором методичним розробкам та врахуванню найновіших літературних даних про результати подібних досліджень одновікових морських евапоритових басейнів, розташованих на інших континентах.

Проведена робота є надзвичайно важливою також з практичної точки зору. З’ясування масштабів та характеру коливань хімічного складу океанічної води у минулому прояснює закономірності еволюції осадового породоутворення загалом та віковий розподіл різноманітних корисних копалин, зокрема таких як калійно-магнієві солі, фосфорити, вуглеводні, деякі мікроелементи.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях:

1. Evolution of Permian seawater: evidence from fluid inclusions in halite / V. M. Kovalevych, T. M. Peryt, V. Carmona, D. V. Sydor, S. V. Vovnyuk, S. Halas // N. Jb. Miner. Abh. – 2002. – Vol. 178, no. 1. – P. 27–62.

2. Ковалевич В. М., Галамай А. Р., Вовнюк С. В. Генетичні типи включень у галіті соленосних формацій України // Мінерал. зб. – 2002. – № 52, вип. 1. – С. 146–151.

3. Геохімічні особливості формування верхньопермських солей східної частини Центральноєвропейського басейну / С. В. Вовнюк, В. М. Ковалевич, Г. Чаповський, Д. В. Сидор. // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2004. – № 2. – С. 119–136.

4. Вовнюк С. В. Механізм формування сильвіну у давніх евапоритових басейнах // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2005. – № 3–4. – С. 95–103.

5. Polyhalite occurrence in the Werra (Zechstein, Upper Permian) Peribaltic basin of Poland and Russia: evaporite facies constrains / T. M. Peryt, H. Tomassi-Moraviec, G. Czapowski, S. P. Hryniv, J. J. Pueyo, C. J. Eastoe, S. Vovnyuk // Carbonates and Evaporites. – 2005. – Vol. 20, no. 2. – P. 182–194.

6. Composition of brines in halite-hosted fluid inclusions in the Upper Ordovician, Canning Basin, Western Australia: new data on seawater chemistry / V. M. Kovalevych, T. M. Peryt, W. Zang, S. V. Vovnyuk // Terra Nowa. – 2006. – Vol. 18, no. 2. – P. 95–103.

Матеріали і тези доповідей:

7. Kovalevych V. M., Vovnuyk S. V. Origin of the halite crystals in the Crystal Cave of the Wieliczka salt mine as indicated by fluid inclusion study // Abstr. of 12^th Meeting of the Association of European Geological Societes MAEGS 2001 “Carpathians Palaeogeography and Geodynamics: a multidisciplinary approach”. – Biul. Paсstw. Inst. Geol. – 2001. – 396. – P. 84–85.

8. Evolution of Permian seawater: evidence from the UMCA study of fluid inclusions in halite / V. M. Kovaevych, T. M. Peryt, D. V. Sydor, S. V. Vovnyuk // Abstracts, the Int. Symp. on the Global Stratotype of the Permian-Triassic Boundary and the Paleozoic-Mesozoic Events. – Changxing, Zhejlang. – 2001. – P. 57–58.

9. Significance of composition of fluid inclusions in the Zechstein salt breccias (zubers) in Poland (Vortrag) / T. M. Peryt, G. Czapowski, V. M. Kovalevych, S. V. Vovnyuk // Abstr. and Programme of International Conference “Sediment 2002”. – Schriftenreihe der Deutschen Geologischen Gesellschaft. – 2002. – Heft 17. – P. 158.

10. Вовнюк С. B. Умови седиментації сильвіну у цехштейнових басейнах Польщі за результатами дослідження флюїдних включень у галіті // Тези наук. конф. молодих вчених та спеціалістів ІГГГК НАН України та НАК „Нафтогаз України”. – Львів. – 2003. – С. 28.

11. Vovnyuk S. V., Czapowski G. Generation of primary sylvite – the fluid inclusion data from the Upper Permian evaporites (SW Poland) // Abstracts 32 Intern. Geological Congress. – Florence. – 2004. – P. 419

12. Вовнюк С. В. Перевідкладення галіту у південно-західній частині цехштейнового басейну Польщі // Тези Міжнар. наук. конф., присвяченої 140-річчю кафедри мінералогії ЛНУ „Мінералогія: історія, теорія і практика”. – Львів: ЛНУ. – 2004. – С. 8.

13. Вовнюк С. В. Порівняльна xарактеристика деструктивних методів визначення хімічного складу розчинів індивідуальних включень у галіті // Тези Міжнар. наук. конф., присвяченої 140-річчю кафедри мінералогії ЛНУ „Мінералогія: історія, теорія і практика”. – Львів: ЛНУ. – 2004. – С. 9.

14. Вовнюк С. В., Ковалевич В. М., Сидор Д. В. Походження кунгурських солей Східноєвропейської платформи за результатами досліджень д³⁴S та д¹⁸O сульфатів // Тези Міжнар. наук. конф., присвяченої 140-річчю кафедри мінералогії ЛНУ „Мінералогія: історія, теорія і практика”. – Львів: ЛНУ. – 2004. – С. 10.

15. Вовнюк С. В. Можливість використання газово-рідинних включень у галіті для реконструкції складу розчинів евапоритового басейну // Тези наук. конф., присвяченої 60-річчю геол. ф-ту ЛНУ „Проблемні питання геологічної освіти та науки на порозі XXI століття”. – Львів: ЛНУ. – 2005. – С. 18–19.

16. Hryniv S., Sydor D., Vovnyuk S. Salting-out primary halite as indicator of sedimentation conditions (Carpatian and Uralian Foredeep evaporite basins) // Abstrakty, II Polska koferencja sedymentologiczna POKOS 2 „Przebieg i zmiennoж sedymentacji w basenach przedgуrskich”. – Grodzik Mazowiecki. – 2006. – S. 128.