Анотація до роботи:

Терпай В.П. Характеристика господарсько-біологічних особливостей овець різних генотипів в умовах Закарпаття. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького – Львів, 2008.

Дисертація присвячена питанню породного поліпшення овець закарпатського внутріпородного типу породи прекос з метою адаптації даної популяції до умов ринкової економіки та підвищення продуктивності тварин, головним чином м’ясної.

У дослідах з ввідного схрещування місцевих маток з баранами прекос Ч суффольк (50% частки спадковості, F₁) детально вивчено продуктивні та біологічні особливості росту і розвитку нащадків від народження до 18-місячного віку, включаючи масовий та лінійний ріст, індекси будови тіла, забійні якості, фізіолого-біохімічні показники крові, характеристики інтер’єру, фізико-механічні властивості вовни, апробовано методи інтенсивного вирощування для налагодження виробництва ягнятини, надмолодої і молодої баранини.

Науково обґрунтована доцільність широкого запровадження пропонованих заходів з метою створення умов для розвитку тонкорунного вівчарства, як традиційної галузі в низинних районах Закарпаття.

1. Помісі, отримані від ввідного схрещування баранів прекос Ч суффольк (50% частки спадковості, F₁) і маток закарпатського внутріпородного типу породи прекос успадковують форми будови тіла, характерні для батьківської основи. Порівняно з чистопородними, вони мають компактніший тулуб з добре розвинутою грудною кліткою, полегшений кістяк, ширшу холку, спину і поперек, ширшу лицеву частину голови, краще розвинуту задню частину, що позитивно впливає на їх відтворні якості і забезпечує народження крупніших ягнят, значно вищу динаміку живої маси (вірогідність Р<0,05-0,001).

2. Помісні тварини володіють вищою інтенсивністю росту і розвитку порівняно з чистопородними. Скороспілість помісних ярок дозволяє використовувати щонайменше 50% від загальної кількості для відтворення в ранньому віці (10–10,5 міс., середньою живою масою 38,57 кг, чистопородні 33,84 кг, що на 13,98% вище). У результаті цього прискорюється оборот стада, підвищується питома вага маток, збільшується вихід ягнят в розрахунку на 100 маток до 122 голів.

3. Помісні ягнята у всі вікові періоди переважають чистопородних за живою масою, середньодобовими, абсолютними і відносними приростами та забійною масою у віці 4,5 і 8,5 місяців. Тушки мають кращий товарний вигляд, добре розвинуту м’язеву частину, сортовий і морфологічний склад, вищий коефіцієнт м’ясності, в них міститься більше сухої речовини, протеїну і жиру, мають вищу калорійність, та менше води. Забійний вихід у 8,5-місячному віці помісних баранчиків становить 46,54%, чистопородних – 44,20%.

4. Основні морфологічні особливості м’ясної продуктивності, такі як розвиток кісткової і м’язевої тканин, їх співвідношення в окремих частинах туш, помісні ягнята успадковують від баранів прекос Ч суффольк (50% частки спадковості, F₁), коефіцієнт м’ясності яких у 4,5-місячному віці – 3,37±0,07 кг, Р<0,05.

5. Дослідження фізичних показників вовни засвідчили, що у помісних тварин спостерігається підвищення темпів приростів чистого волокна з одиниці площі шкіри на 12,43% (баранчики) та 14,38% (ярочки) за рахунок зростання істинної довжини волокон і незначно – їх діаметра. У технологічному плані вовна залишається тонкою (60-ї якості), і лише в окремих особин наближається до кросбредного типу, зростає міцність волокон.

6. Морфологічна картина крові чистопородних і помісних тварин відрізнялася незначно. Не виявлено статистично вірогідних відмінностей за вмістом форменних елементів (еритроцити і лейкоцити), ШОЕ і загального білка плазми, а також гематокриту і гемоглобіну. Дослідження вмісту важких металів (стронцій, кадмій, олово, сурма, свинець) у крові свідчить про їх низький рівень, тому вироблена в мікрорегіоні продукція може вважатися екологічно чистою.

7. Вивченням фракційного складу білків сироватки крові досліджуваних баранчиків виявлено, що у помісних тварин, спостерігається тенденція до підвищення вмісту альбумінів та г₁ і г₂-глобулінів порівняно з чистопородними. Це вказує на кращі транспортні функції крові помісей, вищу імунорезистентність, що у підсумку формує фізіолого-біохімічні механізми їх продуктивності.

8. Схрещування місцевих маток з баранами прекос Ч суффольк (50% частки спадковості, F₁) підвищує економічну ефективність за рахунок зростання живої маси приплоду на всіх етапах постнатального розвитку, збільшення забійних параметрів, кращих якісних показників м’яса та скорочення термінів вирощування маток на 1 рік. Рентабельність виробництва ягнятини у 100-денному віці складає: помісних баранчиків – 32,32%, чистопородних – 19,09%.

Публікації автора:

1. Терпай В.П. На шляху відродження галузі // Тваринництво України. – 2005. - № 5. – С. 2-3.

2. Головач М.Й., Терпай В.П., Головач М.М. Характеристика будови тіла та м’ясна продуктивність трьохпородних помісних баранчиків // Науковий вісник ЛНАВМ ім.С.З.Ґжицького. – 2005.– Т. 7, № 3(26), Ч. 2.– С. 20-23 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

3. Терпай В.П., Гуменюк В.В., Кирилів Я.І. Фізіологічна характеристика закарпатських тонкорунних овець типу прекос // Науковий вісник ЛНАВМ ім.С.З.Ґжицького. – 2005.– Т. 7, № 2, Ч. 4.– С. 8-11 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

4. Головач М.Й., Періг Д.П., Терпай В.П. Порівняльна характеристика м’ясної продуктивності і будови тіла чистопородних та помісних баранчиків // Науковий вісник ЛНАВМ ім.С.З.Ґжицького. – 2006.– Т. 8, № 2(29), Ч. 2.– С. 38-42 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

5. Головач М.Й., Періг Д.П., Головач М.М., Терпай В.П. М’ясна продуктивність і комплекція тіла м’ясо-вовнових і кросбредних овець у різних екологічних зонах карпатського регіону // Науковий вісник ЛНАВМ ім.С.З.Ґжицького, 2005.– Т. 7, № 2, Ч. 2.– С. 50-54 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

6. Седіло Г.М., Терпай В.П. Поліпшення м’ясних якостей закарпатських тонкорунних овець типу прекос – важливий резерв підвищення економічної ефективності галузі // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник, 2006.– В. 48, Ч ІІ. – С. 68-71 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

7. Кирилів Я.І., Терпай В.П. Вміст важких металів у крові закарпатських тонкорунних овець типу прекос як показник екологічної ситуації в мікрорегіоні // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник, 2005.– В. 47.– С. 195-199.

8. Терпай В.П. Закарпатські вівці типу прекос: господарсько-корисні та репродуктивні якості // Тваринництво України. – 2007.– № 5.– С. 16-17.

9. Жарук Л.В., Шелес Л.С., Гуменюк В.В., Терпай В.П. Методичні рекомендації з переведення вівчарства збиткового у прибуткове. – Львів, 2007.– 48 с (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

10. Патент України на корисну модель №24556. Спосіб підвищення продуктивності молодняку овець та покращення якості баранини / Я.І. Кирилів, В.П. Терпай, Д.П. Періг // Пат. №24556 UA. Заявлено 28.12.2006, Опубл. 10.07.2007, Бюл. №10. (Дисертант виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку і аналіз результатів, оформив заявку на корисну модель і отримав патент України).

11. Терпай В.П. Характеристика білкових спектрів плазми крові овець закарпатського внутріпородного типу породи прекос в процесі їх породного поліпшення // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – Міжвідомчий тематичний науковий збірник, 2007. – В. 49. – С. 171-174.