Визначено головні результати дослідження, окреслені перспективи їхнього практичного використання і подальших теоретичних розробок. Загальним підсумком дисертації є створення концепції по перетворенню лапідарію з пасивного сховища античного каменю на суб'єкт культурологічної діяльності. Вона базується на всебічному дослідженні матеріалів лапідарної колекції. Основними результатами виконаної роботи є такі. 1. Вивчення різних груп лапідарного зібрання дозволило реконструювати картину культурного життя боспорських греків. Встановлено, що культура боспорських греків має загальногрецьку спрямованість. Боспорський пантеон складався з грецьких богів. Боспорці шанували також місцевих та східних богів. Божества олімпійського пантеону наділялися на Боспорі специфічними епітетами, що не часто трапляються в античному світі. Образи богів під впливом місцевих племінних культів набули синкретичності, поєднуючи в собі найрізноманітніші функції. Містобудівне мистецтво Боспору за своїми естетичними й архітектурними нормами відповідало рівню провінційних середземноморських і понтійських стандартів. Архітектура Пантикапея представлена основними видами канонічних ордерних будівель, властивих усьому грецькому світові. Етнічний склад населення боспорських міст, за даними лапідарної епіграфіки,– це здебільшого грецьке населення в боспорських містах, а також вихідці з Малої Азії, Південного Причорномор'я і представники варварських племен. Державна і політична влада на Боспорі характеризується як монархія з елементами демократії. 2. За результатами аналізу надгробних пам'ятників створена їх типологія і хронологія. Надгробки показані статуями-напівфігурами, антропоморфними й анімалістичними статуями, стелами. Простежено еволюцію античної стели – від плити з вирізаним на ній ім'ям похованого до багатоярусних рельєфних надгробників. Запропонована класифікація основних сюжетів надгробних рельєфів традиційна: фігури, що стоять (одиночні, парні, у супроводі слуг), вершники, воїни, сцена прощання, загробна трапеза, обожнена померла. Семантика художнього тексту надгробних рельєфів відбиває багатозначний смисл уявлень про загробне існування. Іконографія надгробників свідчить про існування усталених метафор, пов'язаних з уявленнями про смерть як відродження. Загальний зміст усіх сюжетів підпорядковується ідеї героїзації. 3. На основі зіставлення боспорських пам'ятників з аналогічними творами Еллади обґрунтовано, що боспорські надгробники мають аналоги в усіх частинах античного світу. Відрізняє їх від грецьких зразків місцева манера виконання: схематизація і спрощення зображення, відсутність зв'язку з навколишнім світом та іншими фігурами, фронтальна композиція, специфічні прийоми передачі просторової побудови, декоративність, ретельне відтворення побутових дрібниць. 4. З метою вивчення лапідарію як суб'єкта культурологічної діяльності досліджено сучасний стан лапідарної колекції. Його визнано незадовільним, таким, що потребує реставраційного втручання. На основі моніторингу розроблена програма наукової реставрації і превентивної консервації, з урахуванням вимог до створення музейного клімату. 5. На основі критичного аналізу принципів експонування лапідарних об'єктів у світовій музейній практиці розроблено модель музею лапідарних пам'ятників. Проект створено з урахуванням відповідності архітектурного проекту міському ландшафтові, його призначення як зони для розміщення колекцій і прийому відвідувачів, а також центру культурної комунікації. Представлено концепції лапідарних експозицій, об'єднаних спільною ідеєю – реконструкція культурного життя населення боспорських міст. 6. Розроблено перспективні напрями культурно-освітньої діяльності, спрямовані на розкриття культуротворчого потенціалу лапідарію. Вони передбачають як традиційні види музейної роботи, так і нетрадиційні заходи (артефакти, бібліотеки, музичні й кінозали, аудіовізуальні програми, літературні вечори, спектаклі античної драми та ін.). 7. Аналіз напрямів діяльності лапідарію спрямований на розвиток туристичної інфраструктури. Реалізація культуротворчої діяльності цього центру пов'язана з необхідністю розвитку туристичного маркетингу. Внесення лапідарію в систему туристичної інфраструктури Східного Криму – туристичні маршрути, круїзні тури, науковий і культурно-пізнавальний туризм – має сприяти розвиткові індустрії туризму, соціальних контактів, підвищенню престижу міста. |