Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Мистецтвознавство / Музичне мистецтво


Кучеревська Ніна Львівна. Керченський лапідарій як суб'єкт культурологічної діяльності : Дис... канд. наук: 26.00.01 - 2009.



Анотація до роботи:

Кучеревська Н.Л. Керченський лапідарій як суб'єкт культурологічної діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата культурології за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури. – Харківська державна академія культури. – Харків, 2009.

Дисертація написана на основі практичної роботи автора з найбільшим лапідарним зібранням в Україні – лапідарієм Керченського заповідника. Уперше в дослідженні використано факти, виявлені в архіві Керченського історико-культурного заповідника. Виконано реконструкцію культури боспорських греків на основі аналізу інформації, що міститься в лапідарних пам'ятниках, з позиції культурологічного підходу.

Розроблено стратегію, спрямовану на активізацію культурологічної діяльності лапідарію, що містить тактичні програми з розвитку науково-дослідної, фондової, консерваційної, експозиційної, культурно-освітньої роботи. Розроблена й упроваджена програма реставраційних заходів. Запропоновано нове ставлення до лапідарію не тільки як сховища колекції витворів з каменю, але як експозиційного і культурно-освітнього музейного комплексу. Створено модель музею лапідарних пам'ятників, що містить архітектурний проект музею як зони для розміщення колекції і прийому відвідувачів, а також центру культурної комунікації.

Визначено головні результати дослідження, окреслені перспективи їхнього практичного використання і подальших теоретичних розробок.

Загальним підсумком дисертації є створення концепції по перетворенню лапідарію з пасивного сховища античного каменю на суб'єкт культурологічної діяльності. Вона базується на всебічному дослідженні матеріалів лапідарної колекції.

Основними результатами виконаної роботи є такі.

1. Вивчення різних груп лапідарного зібрання дозволило реконструювати картину культурного життя боспорських греків. Встановлено, що культура боспорських греків має загальногрецьку спрямованість. Боспорський пантеон складався з грецьких богів. Боспорці шанували також місцевих та східних богів. Божества олімпійського пантеону наділялися на Боспорі специфічними епітетами, що не часто трапляються в античному світі. Образи богів під впливом місцевих племінних культів набули синкретичності, поєднуючи в собі найрізноманітніші функції. Містобудівне мистецтво Боспору за своїми естетичними й архітектурними нормами відповідало рівню провінційних середземноморських і понтійських стандартів. Архітектура Пантикапея представлена основними видами канонічних ордерних будівель, властивих усьому грецькому світові. Етнічний склад населення боспорських міст, за даними лапідарної епіграфіки,– це здебільшого грецьке населення в боспорських містах, а також вихідці з Малої Азії, Південного Причорномор'я і представники варварських племен. Державна і політична влада на Боспорі характеризується як монархія з елементами демократії.

2. За результатами аналізу надгробних пам'ятників створена їх типологія і хронологія. Надгробки показані статуями-напівфігурами, антропоморфними й анімалістичними статуями, стелами. Простежено еволюцію античної стели – від плити з вирізаним на ній ім'ям похованого до багатоярусних рельєфних надгробників. Запропонована класифікація основних сюжетів надгробних рельєфів традиційна: фігури, що стоять (одиночні, парні, у супроводі слуг), вершники, воїни, сцена прощання, загробна трапеза, обожнена померла. Семантика художнього тексту надгробних рельєфів відбиває багатозначний смисл уявлень про загробне існування. Іконографія надгробників свідчить про існування усталених метафор, пов'язаних з уявленнями про смерть як відродження. Загальний зміст усіх сюжетів підпорядковується ідеї героїзації.

3. На основі зіставлення боспорських пам'ятників з аналогічними творами Еллади обґрунтовано, що боспорські надгробники мають аналоги в усіх частинах античного світу. Відрізняє їх від грецьких зразків місцева манера виконання: схематизація і спрощення зображення, відсутність зв'язку з навколишнім світом та іншими фігурами, фронтальна композиція, специфічні прийоми передачі просторової побудови, декоративність, ретельне відтворення побутових дрібниць.

4. З метою вивчення лапідарію як суб'єкта культурологічної діяльності досліджено сучасний стан лапідарної колекції. Його визнано незадовільним, таким, що потребує реставраційного втручання. На основі моніторингу розроблена програма наукової реставрації і превентивної консервації, з урахуванням вимог до створення музейного клімату.

5. На основі критичного аналізу принципів експонування лапідарних об'єктів у світовій музейній практиці розроблено модель музею лапідарних пам'ятників. Проект створено з урахуванням відповідності архітектурного проекту міському ландшафтові, його призначення як зони для розміщення колекцій і прийому відвідувачів, а також центру культурної комунікації. Представлено концепції лапідарних експозицій, об'єднаних спільною ідеєю – реконструкція культурного життя населення боспорських міст.

6. Розроблено перспективні напрями культурно-освітньої діяльності, спрямовані на розкриття культуротворчого потенціалу лапідарію. Вони передбачають як традиційні види музейної роботи, так і нетрадиційні заходи (артефакти, бібліотеки, музичні й кінозали, аудіовізуальні програми, літературні вечори, спектаклі античної драми та ін.).

7. Аналіз напрямів діяльності лапідарію спрямований на розвиток туристичної інфраструктури. Реалізація культуротворчої діяльності цього центру пов'язана з необхідністю розвитку туристичного маркетингу. Внесення лапідарію в систему туристичної інфраструктури Східного Криму – туристичні маршрути, круїзні тури, науковий і культурно-пізнавальний туризм – має сприяти розвиткові індустрії туризму, соціальних контактів, підвищенню престижу міста.

Публікації автора:

  1. Кучеревська Н.Л. Проблеми консервації і реставрації археологічної скульптури (на прикладі пам’ятників Керченського лапідарію) / Н.Л. Кучеревська // Культура України : зб. наук. пр. – Х. : ХДАК, 2005. –– Вип. 15. – С. 116–124.

  2. Кучеревська Н.Л. Можливості експонування лапідарних об’єктів у музейній практиці / Н.Л. Кучеревська // Культура України : зб. наук. пр. – Х. : ХДАК, 2006. – Вип. 17. – С. 153–161.

  3. Кучеревская Н.Л. К реконструкции картины культурной жизни боспорских греков (на материалах Керченского лапидария) / Н.Л. Кучеревская // Культура народов Причерноморья : сб. науч. тр. – Симферополь, 2005. – № 66. – С. 91–97, илл.

  4. Кучеревская Н.Л. К проблеме восстановления художественного облика памятников античной скульптуры из археологических раскопок / Н.Л. Кучеревская // Боспорские исследования : сб. науч. тр. – Симферополь : Крым. отд. Ин-та востоковедения НАНУ, 2005. – Вып. IХ. – С. 293–306.

  5. Кучеревська Н.Л. Основні напрями діяльності Керченського заповідника зі збереження лапідарної колекції / Н.Л. Кучеревська // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини.Ч.1. : зб. наук. пр. – К. : Ін-т проблем сучасного мистецтва Акад. мистецтв України, 2006. – Вип. 3.– С. 36–44.

  6. Кучеревская Н.Л. Концепция создания музея лапидария как субъекта культурологической деятельности / Н.Л. Кучеревская // Материалы ИКОМОС. Консервация и реставрация : науч.-информ. сб. – М. : НИЦ Информкультура, 2005. – С. 7–29, илл.

  7. Кучеревская Н.Л. Проблемы хранения и консервации памятников Керченского лапидария / Н.Л. Кучеревская // Историческое наследие Крыма. – Симферополь : Крым. науч. центр НАНУ, 2005. – № 9. – С. 171–177.

  8. Кучеревская Н.Л. К проблеме сохранения лапидарного собрания Керченского заповедника / Н.Л. Кучеревская // Научный сборник Керченского заповедника. Вып.I (к 180-летию Керченского музея древностей). – Керчь : КИКЗ, 2006. – С. 172–178.

  9. Кучеревская Н.Л. Приемы пространственных построений боспорских надгробных рельефов / Н.Л. Кучеревская // Научный сборник Керченского заповедника. – Керчь, 2008. – Вып. II. – С. 33–43.

  10. Кучеревская Н.Л. Классические образы и местное влияние в скульптуре Боспора / Н.Л. Кучеревская // Проблемы истории и археологии Украины : тезисы докладов науч. конф. – Х. : ХГУ, 1999. – С.38–39.

  11. Кучеревская Н.Л. Опыт реставрации памятников Керченского лапидария / Н.Л. Кучеревская // Пантикапей – Боспор – Керчь – 26 веков древней столице : материалы междунар. конф. – Керчь, 2000. – С. 68–70.

  12. Кучеревская Н.Л. Конный бог в надгробной пластике Боспора / Н.Л. Кучеревская // Культура та інформаційне суспільство XXI століття : матеріали наук. конф. молодих учених. – Х. : ХДАК, 2003. – С. 27.

  13. Кучеревская Н.Л. Лев в искусстве древнего Боспора Киммерийского / Н.Л. Кучеревская, Н.Ф. Федосеев // IV Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья : материалы междунар. науч. конф.– Керчь : Крым. отд. Ин-та Востоковедения НАНУ, БФ «Деметра», КГИКЗ, 2003. – С. 160–164.

  14. Кучеревская Н.Л. Типы надгробных памятников античного Боспора и их хронологические рамки / Н.Л.Кучеревская // Боспорский феномен: проблемы хронологии и датировки памятников: материалы междунар. науч. конф. Ч. I. – СПб.: ИИМК РАН, ГЭ, 2004. – С. 219–224.

  15. Кучеревская Н.Л. Реставрация античной стелы из собрания лапидария / Н.Л. Кучеревская // VII Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья : материалы междунар. науч. конф.– Керчь : Крым. отд. И-та Востоковедения НАНУ, БФ «Деметра», КГИКЗ, 2006. – С.189–191.

  16. Кучеревская Н.Л. О реализации программы по изучению, хранению и консервации лапидария Керченского заповедника / Н.Л. Кучеревская // Стан реставрації в Україні. Проблеми та шляхи їх вирішення : доповіді Першої всеукр. конф. реставраторів. – К. : ННДРЦУ, 2006. – С. 107–111.

  17. Кучеревская Н.Л. Солевое разрушение и меры консервации лапидарных памятников / Н.Л. Кучеревская // Збереження, дослідження, консервація, реставрація та експертиза музейних пам'яток : наук. доповіді VI міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 27-30 травня 2008 р.). / Нац. наук.-дослід. реставр. центр України – К. : ННДРЦУ, 2008. – Ч.I. – С. 276–278.