Анотація до роботи:

Дорофеєва М.С. Категорія суб’єкта в політичній промові (на матеріалі виступів федеральних канцлерів ФРН повоєнного періоду). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2005.

У дисертації пропонується комплексний підхід до вивчення форм самопрезентації суб’єкта мовлення в політичній промові федеральних канцлерів ФРН повоєнного періоду, включаючи аналіз технологій мовленнєвого впливу на аудиторію. Доведено, що інваріантними параметрами категорії суб’єкта з погляду лінгвістики, філософії та логіки є полісемантичність і функціональна асиметрія.

У прагматиці категорію суб’єкта визначено як самопрезентацію індивіда
в ситуації мовлення за допомогою засобів лексичного, синтаксичного і текстового рівнів. Категорія суб’єкта розглядається як вагомий мовний фактор впливу на адресатів політичної промови.

На підставі даних семантико-прагматичного аналізу виявлено, що на рівні макроструктури промови мовні засоби ідентифікації промовця організуються
в стратегії, а на рівні речення об’єднуються в тактики самопрезентації суб’єкта мовлення. Проведений кількісний аналіз засобів самопрезентації канцлерів ФРН повоєнного періоду дозволяє стверджувати, що використання промовцем переважно “активних” або “пасивних” тактик самопрезентації залежить від таких прагматичних факторів, як комунікативна ситуація та адресованість промови.

В межах функціонального підходу категорія суб’єкта характеризується двома інваріантними параметрами: полісемантичністю і функціональною асиметрією. Полісемантичність реалізується у протиставленні головних ознак категорії суб’єкта як поняття лінгвістики, філософії та логіки. Функціональна асиметрія поняття “суб’єкт” у лінгвістиці виражається наявністю кількісного асиметричного відношення між формами та функціями категорії суб’єкта.
В лінгвістичному плані асиметрію категорії суб’єкта визначають її чотири аспекти: логічний, граматичний, комунікативний і семантичний. Кожен із названих аспектів може бути вираженим за допомогою різних мовних корелятів на лексичному, синтаксичному та текстовому рівнях розглянутих промов канцлерів ФРН. Усі аспекти категорії суб’єкта можуть також збігатись у межах однієї мовної форми, яка кодується певною частиною мови і синтаксичним членом речення.

В процесі дослідження онтології суб’єкта в політичному дискурсі виявилося, що він функціонує як засіб непропозиційного викривлення реальності, тобто заміна категорії суб’єкта в модусі висловлення веде до варіативної інтерпретації диктума з боку адресатів. Як показав синтаксичний аналіз, процеси заміни та вилучення категорії суб’єкта викликають анулювальні, фіктивні, індефінітні та модальні трансформації пропозицій, що дозволяє віднести засоби самопрезентації промовця до мовних механізмів з перлокутивним ефектом, який реалізується, зокрема, в політичному виступі.

До експліцитних та імпліцитних засобів вираження промовця належать мовні й мовленнєві одиниці, які презентують автора на лексичному та синтаксичному рівнях промови, а також структуровані сукупності названих одиниць на рівні тексту, які належать до стратегій і тактик автора промови.
У складі загальної стратегії самопрезентації промовця вирізняються часткові стратегії самовираження, самоутвердження та самовиправдання. Сукупність тактик промовця складають тактики одиничності, множинності, індефінітності (неозначеності) та елімінації (вилучення).

Проведений кількісний аналіз засобів самопрезентації промовця
в політичних виступах дав змогу виявити фактори впливу на вибір активних або пасивних тактик самопрезентації автора промови. На підставі даних аналізу доведено, що застосування активних та пасивних тактик самопрезентації промовця у політичному виступі залежить: а) від комунікативної ситуації; б) від напряму адресованості політичної промови. Фактор адресованості тексту певному типу аудиторії в жанрі “урядова заява” впливає на застосування активних тактик самопрезентації промовця у бік збільшення їх частоти. В свою чергу, зниження частоти вживання типових показників суб’єкта мовлення в обох жанрах промов детермінується прагматичним фактором кризової комунікативної ситуації.

Проблематика категорії суб’єкта в політичному дискурсі має перспективи подальших досліджень. Вони можуть бути зосереджені на особливостях самопрезентації промовця в дискурсах опозиційних ідеологічних систем або цінностей, наприклад, “схід – захід”, “конфліктність – неконфліктність”, “тероризм – цивілізований світ”. На увагу заслуговує дослідження дискурсів авторитарних мовних особистостей, а також виявлення ролі засобів масової інформації в інтерпретації стратегій і тактик адресанта політичної промови.

Публікації автора:

1. Профіль суб’єкта в сучасній політичній промові (на матеріалі німецької мови) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КДЛУ. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. – К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. – Вип. 2. – С. 104-110.

2. Асиметрія суб’єкта в дискурсивному просторі політичної промови
(на матеріалі німецької мови) // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. – Вип. 4. – С. 91-100.

3. Особливості етнокультурної структурації суб’єкта в мовній системі // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки. – Черкаси, 2001. – Вип. 24. – С. 77-80.

4. Прагматичні виміри суб’єкта в межах політичного дискурсу Німеччини // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. пр. – К.: Прайм-М, 2002. – № 6. –
С. 123-127.

5. Суб’єкт як механізм варіативної інтерпретації дійсності (на матеріалі німецької мови) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2003. – Вип. 7. – С. 38-41.

6. Особливості самопрезентації суб’єкта в політичній промові // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004. –
Вип. 11. – С. 200-205.

7. Пряма та зворотна асиметрія суб’єкта в політичній промові // Матеріали Міжнародної наукової конференції “Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес”. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 79-81.