Анотація до роботи:

Паламарчук О.І. Кардіогемодинамічні зміни у здорових осіб та хворих на артеріальну гіпертензію в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11-кардіологія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертацію присвячено питанням дослідження змін показників кардіогемодинаміки у практично здорових осіб та хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку.

Зміни показників артеріального тиску (АТ) в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку досліджено у 405 практично здорових осіб. У 192 обстежених з цієї групи вивчено також зміни показників грудної реограми і у 100 досліджуваних – зміни показників реоенцефалограми. Крім практично здорових осіб, обстежено 60 хворих на гіпертонічну хворобу (30 чоловіків та 30 жінок).

Встановлені типологічні зміни показників АТ, грудної реограми та реоенцефалограми в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку у практично здорових осіб та хворих на АГ, що дає можливість виявляти схильність до гіпертонічної хвороби у практично здорових осіб і контролювати ефективність антигіпертензивної терапії.

У дисертаційній роботі вирішено конкретне наукове завдання: встановлено основні закономірності змін функціонального стану серцево-судинної системи за даними змін показників артеріального тиску, грудної реограми та реоенцефалограми в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку у практично здорових осіб та у хворих на артеріальну гіпертензію; встановлено взаємозв’язок гіпертонічного типу реагування серцево-судинної системи у здорових осіб з обтяженим сімейним анамнезом з артеріальної гіпертензії; виявлені особливості впливу комбінованої антигіпертензивної терапії на функціональний стан серцево-судинної системи у пацієнтів з гіпертонічною хворобою.

1. За даними змін показників артеріального тиску в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку у практично здорових осіб виявлено чотири типи функціональної реактивності серцево-судинної системи: нормотонічний (88 осіб, 21,7 %), гіпертонічний (155 осіб, 38,3 %), гіпотонічний (124 особи, 30,6 %), дистонічний (38 осіб, 9,4 %). Окрім цього, виділено також підтипи чутливості (високої, середньої чи низької) і рухливості – нормальної чи інертної. В осіб з гіпертонічною хворобою ІІ стадії (як з м’якою, так і з помірною формами) визначається тільки один – гіпертонічний тип функціональної реактивності системи регуляції артеріального тиску.

2. Встановлено достовірний прямий лінійний кореляційний зв’язок (P<0,05, r = 0,99) між гіпертонічним типом реагування системи регуляції АТ в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку і обтяженим сімейним анамнезом з артеріальної гіпертензії у здорових людей та пацієнтів з гіпертонічною хворобою. В залежності від основного типу реагування і підтипу чутливості системи регуляції АТ і ступеня обтяженості сімейного анамнезу з артеріальної гіпертензії практично здорові досліджувані розподілені на групи мінімального (у 9 осіб, 2,2 %), низького (у 68 осіб, 16,8 %), помірного (у 104 осіб, 25,75 %), середнього (у 34 осіб, 8,45 %), високого (у 26 осіб, 6,35 %), дуже високого (у 58 осіб, 14,25 %) та максимального (у 106 осіб, 26,2 %) ризику виникнення артеріальної гіпертензії. Результати віддаленого з терміном телефонного опитування (через 7 років) підтвердили високу вірогідність виникнення артеріальної гіпертензії в осіб з максимальним ризиком (28 % респондентів проти 4 % таких з низьким ризиком).

3. Динаміка показників грудної реограми в мовах компресійного впливу на передню черевну стінку у практично здорових осіб відповідає змінам показників артеріального тиску: виділено чотири основних типи реагування: нормотонічний (42 осіб, 21,9 %), гіпертонічний (73 осіб, 38 %), гіпотонічний (59 осіб, 30,7 %), дистонічний (18 осіб, 9,4 %). У обстежених пацієнтів з гіпертонічною хворобою виявлено лише один, гіпертонічний, тип реагування. Разом з цим, відповідно до динаміки показників артеріального тиску, встановлено ті ж підтипи чутливості і рухливості системи регуляції кровообігу.

4. В умовах компресійного впливу на передню черевну стінку у практично здорових осіб визначається п’ять основних типів реагування за даними реоенцефалографії – гіпертонічний тип А (26 осіб, 26 %), гіпертонічний тип Б (15 осіб, 15 %), гіпотонічний тип А (25 осіб, 25 %), гіпотонічний тип Б (15 осіб, 15 %) та дистонічний (19 осіб, 19 %). У пацієнтів з артеріальною гіпертензією виявлено лише два основних типи реагування системи регуляції мозкового кровообігу – гіпертонічний тип А (30 осіб, 50 %) та гіпертонічний тип Б (30 осіб, 50 %). Як у здорових, так і хворих на артеріальну гіпертензію діагностовано також підтипи чутливості і рухливості системи регуляції мозкового кровообігу. При цьому, при гіпертонічному типі А і Б достовірно частіше діагностували високочутливий інертний підтип реагування.

5. Антигіпертензивна терапія (препарат Ноліпрел) поряд з достовірним (P<0,05) зниженням показників АТ, сприяє позитивній трансформації основного гіпертонічного типу реагування у нормотонічний чи гіпотонічний. Довготривалий моніторинг показників артеріального тиску, грудної реограми та реоенцефалограми трансформованого гіпертонічного типу реагування може бути маркером ефективності антигіпертензивної терапії у цих хворих.

Публікації автора:

1. Паламарчук О.І. Типологічні зміни показників артеріального тиску при компресійному впливі на передню черевну стінку у практично здорових людей // Актуальні питання медичної науки та практики. - Запоріжжя, 2004. – Вип. 65. – С.259-266.

2. Паламарчук О.І. Типологічні зміни показників грудної реограми при компресійному впливі на передню черевну стінку у здорових осіб // Запорожский медицинский журнал. – 2004. – №2. – С.45-48.

3. Паламарчук О.І. Особливості типологічних змін показників артеріального тиску при компресійному подразненні рецепторних структур черевної порожнини в осіб чоловічої та жіночої статі // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2005. – Т.6. – №1. – С.121-123.

4. Паламарчук О.І. Екстракардіоваскулярні рефлекторні впливи та спадкові особливості як фактори схильності до гіпертонічної хвороби // Архів клінічної та експериментальної медицини. – Т.14. – №1. – 2005. – С.23-27.

5. Паламарчук О.І. Вісцерокардіоваскулярні впливи у діагностиці функціонального стану серцево-судинної системи у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії // Одеський медичний журнал. – №1. – 2006. – С.55-57.

6. Пат. 44099А, Україна, МПК А61В10/00. Спосіб діагностики типу реагування системи регулювання артеріального тиску на рецепторне подразнення. М.Т. Ватутін, О.І.Паламарчук. – №2001042905; Заяв. 27.04.2001; Опубл. 15.01.2002. Бюл. №1. (Здобувач розробив пристрій для дозованого дискретно зростаючого компресійного впливу на передню черевну стінку, провів клінічні випробування нової методики).

7. Пат. 558766А, Україна, МПК А61В10/00. Спосіб типологічної діагностики функціонального стану системи регуляції артеріального тиску / В.М. Казаков, М.Т. Ватутін, О.І. Паламарчук. – №2002108154; Заяв. 15.10.2002. Опубл. 18.08.2003. Бюл. №8. (Здобувач провів теоретичне обґрунтування та практичне втілення нового способу типологічної діагностики функціонального стану системи регуляції артеріального тиску).

8. Пат. 4988, Україна, МПК А61В5/00. Спосіб діагностики ступеня ризику виникнення артеріальної гіпертензії / І.М. Фуштей, О.І. Паламарчук, І.Г. Паламарчук, Ю.О. Кривохацька. – №20040604483; Заяв. 09.06.2004. Опубл. 15.02.2005. Бюл. №2. (Здобувачем проведено патентний пошук, виконано оформлення необхідної документації для подачі заявки на отримання патенту, здійснено випробування нового способу діагностики ступеня ризику виникнення артеріальної гіпертензії).

9. Паламарчук А.И. Влияние компрессионного раздражения эпигастральной области на реоэнцефалограмму у человека // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини. Матер. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених, присвячені 70-річчю Донецького державного медичного університету ім. М. Горького. Донецьк, 2000. – С. 240.

10. Паламарчук А.И. Сравнительное исследование типов реагирования сердечно-сосудистой системы на компрессионное раздражение эпигастральной области у человека в различных возрастных группах // Матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених. Донецьк, 2001. – С.160 - 161.

11. Паламарчук І.Г., Кривохацька Ю.О., Паламарчук О.І. Механізми та значення вісцеро-кардіального рефлексу Гольця // Архив Клинической и экспериментальной медицины. Т.12, №1, 2003. Приложение. Матеріали міжнародної конференції “Центральні та периферичні механізми вегетативної нервової системи”, присвяченої пам’яті академіка О.Г. Баклаваджяна. - С.45. (Здобувач обґрунтував, провів клінічне обстеження і зробив висновки роботи).

12. Паламарчук О.І. Діагностично-прогностичне значення показників грудної реограми при компресійному подразненні органів черевної порожнини у здорових осіб // Матеріали XV з’їзду терапевтів України. 21-23 квітня 2004р.– К.: СПД Коляда О.П., 2004.– С.76.

13. Паламарчук О.І. Стан системи регуляції артеріального тиску та генеалогічні особливості у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії // Матеріали Української науково-практичної конференції «Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії (в рамках виконання Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні)», 16-18 березня 2006р., м.Київ // За ред. В.М. Коваленко, Г.В. Дзяка, М.І. Лутая, Г.С. Воронкова та ін. – С.–133.

14. Паламарчук І.Г., Паламарчук О.І., Кривохацька Ю.О. Діагносточно-прогностичне значення рефлексу Гольця в нормі та при гіпертонічній хворобі // Матеріали Української науково-практичної конференції «Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії (в рамках виконання Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні)», 16-18 березня 2006р., м.Київ // За ред. В.М. Коваленко, Г.В. Дзяка, М.І. Лутая, Г.С. Воронкова та ін.С.–234. (Здобувач провів дослідження функціональної реактивності системи регуляції артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, виконав статистичну обробку даних).

15. Вплив гіпотензивної терапії на функціональний стан системи регуляції артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії / Фуштей І.М., Лепетюх О.Ю., Паламарчук О.І. // Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань: Матеріали Об’єднаного пленуму правлінь асоціацій кардіологів, серц.-судин. хірургів, нейрохірургів та невропатологів України (Київ, 19-20 вересня, 2006): Тези наук. доп. – К.: Четверта хвиля. – 2006.– С. 148-149. (Здобувачем забезпечено виконання клінічної частини роботи – обстеження пацієнтів, аналіз і статистична обробка даних, оформлення тез).