Анотація до роботи:
Литвиненко Г.С. Календарно-обрядові пісні: архетипно-образна система фольклорної свідомості. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.07 – фольклористика. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. –Київ 2009. Метою дослідження є виявлення архетипно-образного пласту народної пісні, співідношення архетипного і образного первнів, дослідження власне архетипного (несвідомого) первня у народній поетичній пам’яті, створення методики виявлення архетипно-образної сфери народної пісні. Досліджуються українські народні пісні календарно-обрядового циклу, що являє собою унікальну жанрову систему, яка охоплює повний період художнього відбиття життєвих явищ, починаючи від древньої людини (міфологічна пісенність) і закінчуючи сучасною народною піснею, що стоїть на межі виокремлення з колективно-авторського первня ліричного автора як індивідуалізованої, свідомісно виокремленої, індивідуально узагальненої системи творчого відображення. Новизна проблематики виявляється у спробі концептуального моделювання народної пісні не лише як текстової системи (знакової чи мовноімпровізаційної даності), а моделі, перш за все, архетипно-образної, яка містить у собі попередню, часто невиокремлену свідомістю структуру (правідбиття – правідображення – прадумку – пратекст) на рівні менталітетного відчування ритму, символу, кольору, врешті, на рівні незафіксованої біоенергетичної структури, яка пізніше моделюється у поняття мотив, що вже фіксується свідомістю. Вибіркове дослідження трьох шарів народнопоетичного мислення (родинно-побутового, соціально-побутового та історичного) дає цікаві результати з динаміки розвитку поетичної свідомості. Залежність у родинно-побутовій ліриці від образних архетипів долі як системи буття, що найменована і не може бути змінена (міфологічне мислення), у соціально-побутовій народній ліриці змінюється акцентацією на соціальні факти життя (чумацькі, рекрутські, бурлацькі пісні, наймитські пісні, пісні про соціальну нерівність), хоч фатум долі залишається, але більше як натяк. Вже історичні пісні різко знімають магічний сегмент інтерпретації (факту життя). |
