Черкашина М.К. Юридичні гарантії права природокористування. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2008.
Дисертація присвячена проведенню всебічного аналізу об’єктивного права через процедури здійснення юридичних дій, процесуальні форми й механізми, спрямовані на можливість виникнення, реалізації, припинення, охорони й захисту суб’єктивного права користування природними ресурсами на основі наукового комплексного підходу до дослідження права природокористування та його юридичних гарантій. Це дозволило визначити прогалини в законодавстві, аргументувати та сформулювати окремі науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання та забезпечення здійснення суб’єктивного права користування природними ресурсами, його охорони й захисту.
Виходячи з дослідженого поняття права природокористування, аналізу термінологічного змісту загальновживаної категорії «юридичні гарантії», позицій і висловлювань щодо цього вчених, уперше сформульовано поняття юридичних (правових) гарантій права природокористування, запропоновано їх класифікацію. Досліджено використання природних ресурсів на праві загального та спеціального користування. Визначено існування деяких правових різновидів права загального природокористування. Уперше обґрунтовується теза, що природоресурсовий сервітут виступає однією з гарантій забезпечення здійснення права природокористування; розглядається можливість уведення права публічного сервітуту, який виступив би юридичною гарантією забезпечення здійснення права загального природокористування; досліджуються особливості юридичних гарантій суб’єктивного права користування окремими видами природних ресурсів на етапах його виникнення, реалізації, припинення, а також охорони й захисту.
У дисертації наведені теоретичні узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо вдосконалення правового регулювання суспільних відносин у сфері природокористування та юридичних гарантій забезпечення суб’єктивного права користування природними ресурсами. Проведене самостійне цілісне дослідження дозволяє зробити такі висновки, пропозиції й рекомендації, що можуть мати як теоретичне, так і практичне значення:
Безпосереднє забезпечення правомірного здійснення суб’єктивного права користування природними ресурсами, його відновлення, охорона, законне та обґрунтоване використання у кожному конкретному випадку досягається спеціальними юридичними (правовими) засобами, установленими нормами права.
Юридичні гарантії права природокористування розглядаються як система спеціальних правових засобів (юридичних інструментів), способів та умов, передбачених матеріальним і процесуальним законодавством, за допомогою яких задовольняються інтереси природокористувачів та забезпечується юридична можливість здійснення й захисту суб’єктивного права користування природними ресурсами.
Право природокористування як можливість використання природних ресурсів не їх власником слід вважати домінуючим серед юридичних можливостей використання природного об’єкта, тому що значна частина природних ресурсів залишається в державній та комунальній власності.
Існуючий стан інституту права природокористування начебто залишається незмінним, яким він був в умовах права виключної державної власності на природні ресурси, але в ньому, як і в інституті права власності на природні ресурси відбуваються трансформації, які повинні сприяти правовому регулюванню певних суспільних відносин, а не бути їх тягарем чи стримувачем.
Потребує додаткового врегулювання реалізація загального і спеціального природокористування, зокрема пропонується вдосконалити норми права, які гарантуватимуть в деяких випадках можливість одночасного й безперешкодного їх здійснення.
Необхідно законодавче передбачення запровадження державними органами права публічного сервітуту та його застосування органами місцевого самоврядування, що дозволить якнайкращим чином збалансувати інтереси власників, користувачів природних об’єктів і територіальних громад та виступить юридичною гарантією забезпечення права загального природокористування.
Коло суб’єктів природоресурсових сервітутних відносин повинно бути розширено. У сфері природокористування доцільно розглядати поділення сервітутів на приватні й публічні. Пропонується подальше розширення й удосконалення лісових сервітутів і встановлення сервітутів водних, що фактично передбачено ст.99 Земельного кодексу України.
Користувачі природних ресурсів потребують захисту від неправомірного порушення їхніх прав шляхом незаконного застосування процедур розподілення спеціальних дозволів на користування надрами, лісорубних та лісових квитків, мисливських ліцензій та відстрільних карток тощо, а також припинення права природокористування. Зокрема розробки потребує прозорий, гарантований порядок надання спеціальних дозволів, порядок припинення права спеціального водокористування, лісокористування; мають існувати відповідні правові механізми, які в кожному випадку гарантуватимуть прозорість та законність виникнення, реалізації, припинення права природокористування, а також його охорони й захисту. Потребує належного врегулювання на законодавчому й підзаконному рівнях і компетенція органів місцевого самоврядування та органів державної влади з питань використання та охорони природних ресурсів у сфері позасудового захисту прав природокористувачів.
Публікації автора:
Черкашина М.К. Поняття та класифікація юридичних гарантій екологічних прав громадян // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 11. – С. 8284.
Черкашина М.К. Особливості правових гарантій у сфері використання та охорони землі // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 129132.
Черкашина М.К. Юридичні гарантії прав постійних природокористувачів та орендарів природних ресурсів // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 8. – С. 8790.
Черкашина М.К. Класифікація правових гарантій в сфері екології // Матеріали П’ятої міжнародної міждисциплінарної науковопрактичної конференції «Сучасні проблеми науки та освіти» (30 квітня – 10 травня 2004 року). – Алушта / Харків: Українська Асоціація «Жінки в науці та освіті», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – 2004. – С. 101.
Черкашина М.К. Гарантії прав громадян при викупі та вилученні в них земельних ділянок // Друга міжнародна науковопрактична конференція «Образование и наука без границ – 2005» (м. Дніпропетровськ, 1927 грудня 2005 р.). – Том 15. – Право. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2005. – С. 1720.
Черкашина М.К. Щодо правових гарантій права на загальне лісокористування та водокористування // Друга міжнародна науковопрактична конференція «Дні науки – 2006» (м. Дніпропетровськ, 1728 квітня 2006 р.). – Том 29. – Право. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2006. – С. 79.
