Результати комплексного дослідження особливостей структурно-семантичної (словотвірної) організації правничих термінів корейської мови дозволяють зробити нижченаведені висновки. 1. Аналіз теоретичного матеріалу в галузі термінознавства свідчить про те, що на сучасному етапі термінології різних мов активно вивчаються з багатьох лінгвістичних позицій, серед яких чільне місце посідає морфологічний та структурно-семантичний опис терміноодиниць. Водночас, як свідчить корейська наукова література, термінологію права корейської мови донині аналізували здебільшого виключно з боку її словникової фіксації, тоді як всебічний структурно-семантичний аналіз її складників – термінів – досі у працях із корейських лінгвістів не висвітлювався. 2. Відносно раннє становлення правничої науки і, відповідно, її терміносистеми виправдовує використання ханмунної лексики у її розбудові. Низка таких екстралінгвістичних чинників, як постійні контакти із сусідніми країнами (зокрема з Китаєм), зумовили фундаментальні зміни в лексичному складі корейської мови. Дослідження дозволяє зробити висновок про те, що складність процесу формування юридичної термінології корейської мови, котрий супроводжувався тривалим впливом китайської (а пізніше і японської) правової традиції, а також постійний вплив китайської мови обумовили той факт, що основою розбудови правничої термінології СКМ стала ханмунна лексика. 3. Будь-яка галузева лексика становить автономне утворення усередині лексичної системи певної мови. Тому окремий розділ дисертації присвячено розглядові структурно-типологічних особливостей ханмунної лексики корейської мови. У результаті було встановлено, що завдяки такій особливості, як коренеізоляція (прояв тривалого впливу типологічно неспорідненої китайської мови на корейську), ханмунна лексика у порівнянні з питомою відзначається здатністю утворювати нові слова при збереженні стислої мовної форми. Ця властивість ханмунної лексики особливо цінна в розбудові галузевих лексичних систем загалом та утворенні юридичних термінів зокрема. Основними формальними засобами утворення нових лексем у межах ханмунної лексики корейської мови виступають композиція (що включає в себе редуплікацію), контракція та афіксація. 4. Дериваційна система корейської мови виступає посередником між науковою інтенцією дослідника та власне корейською мовою. На основі аналізу термінів-монолексем було встановлено, що найбільшою продуктивністю в утворенні правничих термінів характеризується словоскладання – усі терміни-СС у структурному плані поділяються на двокомпонентні та багатокомпонентні (зрощення). Другим за продуктивністю способом утворення термінологічних одиниць є афіксація. Термінологічний словотвір у галузі права, на відміну від словотвору в літературній корейській мові, характеризується тим, що він: 1) не використовує автохтонний лексичний матеріал; 2) послуговується обмеженим колом способів словотвору. 5. Терміни права корейської мови – це складні структурні й семантичні утворення, які у свою чергу є результатом різних способів комбінації їхніх складників. Залучення методики моделювання словотворчих процесів дозволило унаочнити складні внутрішньомовні процеси, що відбуваються під час спеціальної номінації, а також надати завершеності результатам дослідження. Виходячи з цього, моделі термінів-композитів несуть в собі інформацію про їхню структуру та семантику. Модель терміна ми розглядаємо як логічне завершення типової для певної термінології тенденції до відбору та закріплення за нею певного арсеналу регулярних способів утворення термінів із сукупності способів утворення слів у загальновживаній лексиці. Термінологія права “надає перевагу” лише деяким із усіх структурно-семантичних моделей, за якими утворюються композити-китаїзми у літературній корейській мові. Таким чином, усі композити, утворені на основі ханмунного лексичного матеріалу, були поділені на сурядні (із незалежним характером відносин між силабоморфемами) та підрядні, в кожному з яких виділяються різноманітні підтипи. 6. Семантичні відносини між компонентами двокомпонентних юридичних термінів представлені у дисертації у вигляді восьми словотвірних моделей. Моделі виступають абстрактними, логічно завершеними схемами слів, що здатні наповнюватися лексичним матеріалом. Таким чином, структурація моделей дозволяє визначити найбільш продуктивні з них для правничої термінології корейської мови. Частотність окремих моделей у порівнянні з іншими шляхами утворення термінів має великий вплив на вмотивованість терміна. Аналіз показав, що кількість двокомпонентних сурядних композитів становить 224 термінологічні одиниці, причому за моделлю V <+> V утворено 193 терміни, а за моделлю N <+> N – 31. Загальна кількість підрядних композитів у правничій термінології корейської мови становить 246 одиниць. Продуктивність моделей, за якими утворено терміни, також неоднакова: за моделлю N +> N утворено 109 термінів, за моделлю V +> N – 49, за моделлю Ad +> V – 35, за моделлю V -> N – 39, за моделлю A +> N – 14. Кількість предикативних термінів, утворених за структурно-семантичною моделлю N – V, становить лише 4 одиниці, що свідчить про її невисоку продуктивність. 7. Лексичні зрощення, що утворюються внаслідок лексикалізації словосполучень, становлять більшість серед одиниць корейської правничої термінології, утворених внаслідок словоскладання. Структурованість багатокомпонентних термінів-композитів виявляється у сполучуваності компонентів терміна, аналогічної до синтаксичної організації словосполучення. Зі збільшенням кількості компонентів терміна спостерігається зменшення кількості моделей, за якими вони утворюються. Так, в утворенні термінів-лексичних зрощень мало задіяні копулятивні моделі (всього одна – V <+> V). Широкий вжиток моделей, за якими утворюються багатокомпонентні терміни, що позначають складні поняття, пояснюється їх здатністю мотивовано варіювати засоби мовної номінації. Якщо в утворенні двокомпонентних термінів-композитів задіяні вісім структурно-семантичних моделей, то терміни-багатокомпонентні композити утворюються на основі шести моделей. Так, для термінів-лексичних зрощень слід визнати характерною велику частотність таких моделей термінотворення (у порядку зменшення продуктивності в межах терміносистеми права корейської мови), як N +> N, A +> N, V –> N, V +> N та Ad +> V. 8. Аналіз смислової та структурно-семантичної організації багатокомпонентних термінів свідчить про те, що двокомпонентним термінам властива міцність семантичного зв’язку компонентів, тоді як чотирикомпонентні та терміни з більшою кількістю компонентів являють собою одиниці з розчленованою номінацією, оскільки вони утворюються здебільшого за наявними у корейській мові моделями утворення словосполучень, або, іншими словами, є продуктами лексикалізації словосполучень. Слід зазначити, що значення як одних, так і інших не є простою сумою значень їхніх компонентів. Таким чином, міцність семантичного зв’язку між компонентами слабшає зі збільшенням кількості компонентів. Критерій спаяності компонентів дозволяє виявляти семантичне ядро та залишкову морфосилабему у трикомпонентних термінах. Залишкова морфема на основі застосування цілої низки критеріїв може кваліфікуватися або як коренева морфема, або як термінологічний афікс. В утворенні термінів-афіксальних слів, за нашими підрахунками, бере участь 28 термінологічних суфіксів та 13 термінологічних префіксів, причому кожен словотворчий формант демонструє різний ступінь продуктивності. Основні положення дисертації висвітлено у таких публікаціях автора: 1. Корейська термінографія: проблеми становлення та перспективи розвитку // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. – Випуск 16. Книга 2. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. – С. 128-133. 2. Іншомовні запозичення у термінології сучасної корейської мови (на прикладі терміносистеми права) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. – К., 2005. – Вип. 10. – С. 24-26. 3. Екстралінгвістичні чинники формування та розвитку правничої термінології в корейській мові // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. – Випуск 18. Книга 2. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. – С. 108-114. 4. Основні поняття та формальні засоби словотвору у ханмунній лексиці корейської мови // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. – Випуск 19. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2006. – С. 227-234. 5. The peculiarities of compounding in Sino-Korean vocabulary of Korean language. – Prague: Електронний ресурс Національної Академії наук Чеської Республіки (URL: ), 2006. 6. К вопросу о методике выявления словообразовательных типов китаизмов-композитов // Материалы Международной научной конференции, посвященной 50-летию восстановления российско-японских дипломатических отношений и 270-летию учреждения Школы японского языка при Российской Академии Наук. Санкт-Петербург 21-22 октября 2006 г. – СПб., 2006. – С. 153-160. Публікації, які додатково відображають результати дисертації: 1. Іншомовні запозичення в терміносистемі права корейської мови // IX Сходознавчі читання А.Кримського: Тези доповідей міжнародної наукової конференції. – К.: Видавництво Інституту сходознавства НАН України, 2005. – С. 134-135. 2. Семантико-синтаксичний критерій у визначенні словотвірних типів ханмунної лексики корейської мови // X Сходознавчі читання А.Кримського: Тези доповідей міжнародної наукової конференції. – К.: Видавництво Інституту сходознавства НАН України, 2006. – С. 233-235. | 