Анотація до роботи:

Пригара Л. І. Юридична техніка актів правозастосування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Київський національний університет внутрішніх справ. – Київ, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячене проблематиці природи, сутності та значення юридичної техніки актів правозастосування як важливого різновиду юридичної техніки правових актів. Проведено комплексний аналіз природи актів правозастосування, визначено їх місце в системі правових документів. Уточнено та обґрунтовано авторське визначення понять «юридична техніка», «акт правозастосування», «юридичний термін», «розпорядчий акт», «процесуальний акт»; визначено специфіку юридико-технічної будови структури та змісту актів правозастосування, з’ясовано композиційні засади їх побудови.

Встановлено особливості юридичної техніки розпорядчих та процесуальних актів, а також обґрунтовано ряд рекомендацій щодо вдосконалення практики їх розробки й прийняття .

У висновках проведено теоретичне узагальнення результатів дисертаційного дослідження щодо встановлення теоретико-правових та практико-прикладних аспектів юридичної техніки актів правозастосування. На основі проведеного дослідження зроблені висновки, які узагальнюють основні результати роботи та визначають її теоретичне і практичне значення.

1. Уточнено та обґрунтовано визначення таких понять як «юридична техніка»; «акт правозастосування»; «юридичний термін»; «структура (композиційна побудова) акту правозастосування»; «розпорядчий акт»; «процесуальний акт».

2. Встановлено, що особливості правил, прийомів, способів та засобів юридичної техніки актів правозастосування виявляються в тому, що вони: є похідними і залежними від юридичної техніки правових актів; відображають особливості правової системи суспільства; забезпечуються різноманітними засобами, у тому числі і нормативно-правовими; впливають на якість акту правозастосування; відображають особливості процесу правозастосування; спричиняють вплив на дієвість правового регулювання; забезпечують процес конкретизації нормативних положень; створюють умови реалізації як наданих суб’єктам можливостей та покладених обов’язків, так і встановленого статусу; закріплюють вимоги до акту правозастосування, дотримання яких свідчить про його законність та правомірність.

3. З’ясовано, що функції актів правозастосування визначають їх цінність та можуть бути класифіковані за характером функціонального призначення норм, які застосовуються, на наступні різновиди: регулятивну функцію, що полягає у забезпеченні позитивного регулювання шляхом прийняття рішень по реалізації суб’єктивних прав та юридичних обов’язків; охоронну функцію, змістом якої є встановлення відповідальності суб’єкта чи відновлення порушених прав.

4. Встановлено, що процес правозастосування пов’язаний із побудовою змісту актів правозастосування, який здійснюється на композиційних засадах. Серед композиційних характеристик тексту, автор виокремлює його послідовність, ретроспективність, інформативність, цілісність в структурно-смисловому значенні. Впорядкованість розміщення частин акту правозастосування, з одного боку, забезпечує відображення логічної послідовності всієї багатогранності процесуальних операцій, здійснених в ході діяльності суб’єкту правозастосування, а з іншого – дозволяє в документальній формі узагальнити результати правозастосування, лаконічно викласти всю сукупність висновків, отриманих в процесі здійснення тієї або іншої процесуальної дії.

5. Зазначено, що мова, стиль та термінологія актів правозастосування мають відповідати певним вимогам юридико-технічного характеру та переважно мати форму кліше, за допомогою яких суб’єкт правозастосування точно і однозначно визначає правозастосовчі дії, правовідносини, а також формулює судження юридичного характеру.

6. Підсумовано, що створення розпорядчого акту характеризується специфічним проявом інтелектуальної роботи суб’єкту, який наділений владними повноваженнями щодо вивчення недоліків управління підвладними, вироблення певного уявлення щодо шляхів подолання невпорядкованості у діях підвладних, трансформація його у зміст та форму розпорядчого рішення з метою максимального досягнення задуманого соціального ефекту.

7. Проаналізовано, що юридико-технічними особливостями розпорядчих актів є офіційність закріплення та прояву, що визначає не лише загальнообов’язковість, конкретність та чіткість документу, але і його вагоме значення та впливовий характер на поведінку підвладних суб’єктів; їх письмовий характер документу, що уособлює в собі певну послідовність використання мови письма, з метою найбільш оперативного доведення змісту розпорядження до адресатів; мовленнєве навантаження розпорядчого акту має офіційний діловий стиль викладення та визначає веління однієї особи по відношенню до іншої; мають лаконічний характер та максимально ємний зміст інформації для оперативного усвідомлення підвладним вимог владарюючого суб’єкту; наявність необхідних реквізитів та чіткої внутрішньої структури, що забезпечує універсальність використання розпорядчого документу та усвідомлення його змісту.

8. Доведено, що юридична техніка розпорядчих актів є складовою частиною юридичної техніки актів правозастосування, що обумовлено загальним співвідношенням між розпорядчими актами та більш загальною категорією – актами правозастосування. З іншої сторони, специфіка юридичної техніки розпорядчих актів визначається особливістю правового статусу суб’єктів, які приймають вказані акти, правовим становищем адресатів, на яких поширюється дія вказаного документу, особливістю його змісту, що передбачає обов’язкове виконання веління автора розпорядчого акту, а також організацією роботи підвладних структур.

9. Обґрунтована думка про те, що юридична техніка процесуальних актів відіграє конкретизуюючу роль у побудові змісту процесуального документу шляхом втілення вимог правового припису у життєдіяльність суспільства та характеризує інтелектуальну роботу суб’єктів правозастосування у процесі трансформації вимог правових норм за допомогою юридико-технічних правил і прийомів у зміст процесуального акту.

10. Визначено, що юридична техніка процесуального акту є невід’ємним критерієм для забезпечення, з однієї сторони, формування досконалого за формою і змістом акту правозастосування, а з іншої сторони - є засобом закріплення процесуальних основ розгляду справи, що в подальшому надають змогу адресатам цього акту усвідомити процес розгляду справи, рівень аргументованості висновків та відповідність діяльності суб’єктів правозастосування вимогам закону.

Публікації автора:

1. Пригара Л. І. Юридична техніка: поняття, структура, ознаки / Л. І. Пригара // Часопис Київського університету права. – № 2. – 2004. – С. 26–31.

2. Пригара Л. І. Процесуальні правозастосовчі акти : особливості юридичної техніки / Л. І. Пригара // Часопис Київського університету права. – № 3. – 2006. – С. 30–35.

3. Пригара Л. І. Юридична техніка актів правозастосування: особливості сучасної практики / Л. І. Пригара // Держава і право : збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 27. – К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – С. 103–107.

4. Пригара Л. І. Засоби юридичної техніки правозастосовчих актів / Л. І. Пригара // Правова держава. – Вип. 18. – К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. – С. 527–533.

5. Пригара Л. І. Юридична техніка: ознаки та правове призначення / Л. І. Пригара // [Юридичні читання молодих вчених] : Збірник матеріалів всеукраїнської наукової конференції (23 – 24 квітня 2004 р.). – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2004. – С. 128–131.

6. Пригара Л. І. Правила і прийоми юридичної техніки правозастосовчих актів / Л. І. Пригара // Законодавство України : проблеми та перспективи розвитку : Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції молодих вчених (24-29 січня 2005 р.). – Вип. 6. – К. : Київський університет права, 2005. – С. 145–149.

7. Пригара Л. І. Юридична техніка процесуальних актів: значення та
особливості / Л. І. Пригара // Законодавство України : проблеми та перспективи розвитку : Збірник матеріалів міжнародної наукової конференції молодих вчених (27 січня - 2 лютого 2006р.). – Вип. 7. – К. : Київський університет права, 2006. – С. 148–152.

8. Пригара Л. І. Засоби юридичної техніки правозастосовчих актів / Л. І. Пригара // Законодавство України : проблеми та перспективи розвитку : Збірник матеріалів Міжнародної міжвузівської наукової конференції молодих вчених (27-29 січня 2007р.). – Вип. 8. – К. : Київський університет права, 2007. – С. 114–116.