Анотація до роботи:

Валецький Ю. М. Якість життя і психологічні особливості хворих на вперше діагностований туберкульоз легенів, медико-економічні наслідки захворювання та шляхи їх поліпшення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.26 – фтизіатрія. – Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню частоти й наслідків відсутнього, ефективного та неефективного лікування хворих на туберкульоз, причин їх смерті, відмов від лікування та формування вперше діагностованого, затяжного, занедбаного, не лікованого туберкульозу в умовах епідемії. Доказано, що стандартизовані режими антимікобактеріальної терапії на 12,58 % ефективніші від нестандартного лікування.

Розроблено технологію попередження відмов від лікування та його неефективності у хворих на вперше діагностований туберкульоз легенів, поліпшення якості їх життя і стану здоров’я та реадаптації членів їх родин, яка на 5,52 % поліпшила загальну якість життя і стан здоров’я хворих на туберкульоз легенів, привела до зростання економічного ефекту на одного хворого в 2,74 раза.

У дисертації теоретично узагальнено й вирішено наукову проблему сучасної фтизіатрії, яка полягає у поліпшенні якості життя і психологічного стану хворих на вперше діагностований туберкульоз легенів й мінімізації медико-економічних наслідків захворювання шляхом розробки технології попередження відмов від лікування та його неефективності у хворих на вперше діагностований туберкульоз легенів, поліпшення якості їх життя і стану здоров’я та реадаптації членів їхніх родин.

1. Середня частота відсутнього лікування по Україні у 2,35 раза вища, ніж середня по Волині при майже однакових ефективному й неефективному лікуванні хворих на туберкульоз та летальності. При відсутньому лікуванні померло 57,81 % пацієнтів, спонтанне вилікування наступило у 23,44 %, затяжний занедбаний з ознаками “первинного хронічного” туберкульозу сформувався у 18,75 %.

2. Серед неефективно лікованих хворих у 97,14 % погіршилася клініко-рентгенологічна динаміка, у 33,90 % додатково розвинулося бактеріовиділення, у 3,12 раза зросла хіміорезистентність мікобактерій, а у 2,86 % випадків було несправжнє благополуччя (відсутність скарг, припинення бактеріовиділення при наявності активного процесу, деструкції, інфільтрації в легенях).

3. Стандартна антимікобактеріальна терапія на 12,58 % ефективніша від нестандартної. Когортний аналіз із урахуванням клініко-рентгенологічного підтвердження “вилікування і завершеного лікування” має переваги над “традиційним” річним аналізом і показує істинну нижчу ефективність лікування.

Серед хворих, які відразу після діагностування хвороби приступили до лікування, клінічний ефект досягнутий у 87,50 %; неефективне лікування було у 10,47 %; померли – 2,03 %, причому серед зазначених пацієнтів рецидив туберкульозу виник у 2,99 %, тоді як після спонтанного вилікування – у 5,58 раза частіше. Гірші результати були у пацієнтів на затяжний занедбаний туберкульоз: ефективне лікування – у 50,00 %; неефективне – у 29,17 % при летальності – 20,83 %.

4. Серед хворих на туберкульоз, які померли без лікування, всі зловживали алкоголем, не мали коштів на лікування – 94,59 %; ігнорували своє захворювання – 94,59 %; не усвідомлювали суті хвороби – 87,84 %; легковажно ставилися до здоров’я – 52,70 %; страждали на депресію – 51,35 %.

5. Найчастішими причинами відмови від лікування хворих були: соціально-економічні (95,00 %); психологічні (50,00 %); медичні (22,73 %); релігійні (9,09 %). Вони включали зловживання алкоголем, наркотиками, відсутність коштів на лікування, легковажне ставлення до здоров’я, нерозуміння суті та ігнорування хвороби, психоневротичні розлади, бажання отримати квартиру, релігійні переконання.

6. Неефективне лікування хворих на туберкульоз легенів зумовлене сімома групами причин: нераціональним щодо режимів і тривалості лікуванням (100,00 %); незадовільними соціально-економічними факторами (99,29 %); особливостями організму хворого (73,57 %); невчасним діагностуванням захворювання (71,43 %); ускладненнями туберкульозу (57,14 %); порушенням режиму (перериванням та не завершенням) лікування (52,86 %); резистентністю збудника (32,86 %).

Причинно-наслідкова прогностична модель ефективного й неефективного лікування хворих на туберкульоз дає змогу передбачити результат лікування хворого на туберкульоз з урахуванням різних причинно-наслідкових факторів із похибкою ± 1,0 %.

7. Причинами відсутності лікування у хворих на туберкульоз легенів були: відмова від лікування, ігнорування хвороби, посмертне діагностування туберкульозу, спонтанне вилікування. Спонтанно вилікувані хворі не лікувалися через поліпшення стану здоров’я і незвертання до лікаря (83,33 %); безсимптомний перебіг хвороби (66,67 %); помилки діагностики (36,67 %); психологічні розлади (33,33 %); нестачу коштів на лікування (10,00 %).

8. Психоневротичні розлади у хворих на вперше діагностований туберкульоз проходили чотири етапи еволюції: стресово-невротичний; психічної адаптації; динамічних психоневротичних розладів; інволюції або посилення психоневротичних розладів. В ефективно лікованих переважали гармонічний та ейфоричний типи сприйняття хвороби; у неефективно лікованих – неврастенічний, тривожний, анозогнозичний, меланхолічний, агресивний типи реагування на хворобу; у тривало не лікованих – тривожний, іпохондричний, паранояльний. Не виявлено залежності між психотипами реагування на хворобу та між клінічними формами туберкульозу.

Реадаптація членів родини й наближеного кола осіб до хворого на туберкульоз проходить три періоди: усвідомлення ситуації, динамічних змін і реадаптації психологічного клімату. Психологічні особливості членів родини прямо пропорційно залежать від тяжкості стану хворого їх сім’ї: чим він тяжчий, тим більше пригнічений психологічний стан членів родини, і навпаки.

9. На момент діагностування туберкульозу порівняно із здоровими особами загальна якість життя і стан здоров’я була на 35,32 % гіршою в ефективно лікованих хворих; на 39,72 % гіршою у неефективно лікованих хворих; на 17,92 % гіршою у хворих, які тривалий час не лікувалися і статистично вірогідно не відрізнялася у спонтанно вилікуваних. У нелікованих хворих протягом відмови їх від лікування загальна якість життя і стан здоров’я знизилася на 28,05 %. Найбільше страждали фізична і психологічна сфери, рівень незалежності, соціальні відносини та навколишнє середовище й майже не змінювалася духовна сфера загальної якості життя та стану здоров’я. Чим ефективніше проводилося лікування хворих, тим швидше поліпшувалася загальна якість їх життя і стан здоров’я, і навпаки.

Розроблено прогностичну математичну модель загальної якості життя і стану здоров’я хворих на вперше діагностований туберкульоз легенів на основі кореляції, простої та множинної лінійної регресії, виявивши коефіцієнт детермінації, яка відображає ступінь впливу кожного фактору на загальну якість життя і стан здоров`я хворих на туберкульоз.

10. При неефективному лікуванні медико-економічні затрати збільшуються на 23,02 %, при тривало відсутньому й пізно розпочатому лікуванні – на 29,50 %, а у хворих на вперше діагностований затяжний занедбаний туберкульоз – у 4,52 раза порівняно з ефективно лікованими. Порівняно з останніми економічні збитки в 50,30 раза більші серед померлих, у 22,85 раза більші серед пацієнтів на вперше діагностований затяжний занедбаний туберкульоз, у 6,82 раза більші в нелікованих, у 4,42 раза більші в неефективно лікованих. Найбільшу частку складають економічні збитки від смертності працездатних хворих (89,22 %), які в 15,65–17,56 раза більші від збитків за рахунок тимчасової та стійкої втрати працездатності. Медико-економічні збитки серед зазначених хворих, окрім ефективно лікованих, переважають над затратами, і на кожну затрачену гривню вони складають 10,99 грн.

11. Розроблена технологія попередження відмов від лікування та його неефективності у хворих на вперше діагностований туберкульоз легенів, поліпшення якості їх життя і стану здоров’я та реадаптації членів їхніх родин складається із п’яти алгоритмів (корекції відмов від лікування; формування взаємовідносин “лікар – хворий – інші медичні працівники”; корекції неефективного лікування хворих; поліпшення загальної якості життя і стану здоров’я хворих; реадаптації членів родин), а також застосування мебікару, який сприяє потенціюванню раціональної і роз’яснювальної психотерапії із сугестією, зокрема зменшенню кількості проведених психотерапевтичних сеансів – в 1,67 раза; часу, затраченого на одну психотерапевтичну корекцію – в 2,03 раза; днів, через які хворі погодилися на лікування – в 1,68 раза; переривань лікування в процесі основного курсу терапії – у 10,03 раза. Показання до неї формуються після застосування розроблених прогнозу відмов від лікування та його переривання, що ґрунтується на методі послідовного аналізу Вальда, прогностичної математичної моделі загальної якості життя і стану здоров’я хворих на туберкульоз.

12. Завдяки розробленій технології попередження відмов від лікування та його неефективності у хворих на вперше діагностований туберкульоз легенів, поліпшення якості їх життя і стану здоров’я та реадаптації членів їх родин поліпшилася загальна якість життя і стан здоров’я хворих на туберкульоз легенів на 5,52 %, мінімізувалися медико-економічні наслідки хвороби, що привело до зростання економічного ефекту на одного хворого у 2,74 раза, а також в 1,69 раза зменшилася частота відмов, перерв і порушень режиму лікування, в 1,29 раза поліпшилася ефективність лікування при зменшенні летальності в 3,39 раза, поліпшилася реадаптація членів родин на 21,37 %.

Публікації автора:

1. Валецький Ю. М. Частота і причини зволікання з лікуванням хворих на вперше виявлений туберкульоз органів дихання // Укр. мед. альм.– 2002.–№ 1.– С. 29–30.

2. Валецький Ю. М. Частота відмови хворих на туберкульоз легень від лікування // Інфекційні хвороби.– 2002.– № 1.– С. 94–95.

3. Валецький Ю. М. Наслідки зволікання з лікуванням хворих на вперше діагностований туберкульоз легень // Інфекційні хвороби.– 2002.–№ 3.– С. 54–56.

4. Валецький Ю. М. Соціальна характеристика хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, які не отримують повного основного курсу лікування // Укр. мед. альм.– 2002.– № 5. – С. 25–28.

5. Валецький Ю. М. Аналіз анкет хворих, які відмовилися від проведення протитуберкульозної терапії // Лікар. справа.– 2002.– № 5–6.– С. 39–41.

6. Валецький Ю. М. Віддалені результати лікування хворих на туберкульоз, які не отримали повного основного курсу антимікобактеріальної терапії // Лікар. справа.– 2002.– № 7.– С. 66–68.

7. Мельник В. М., Валецький Ю. М., Дорошенко П. М. Клинические аспекты туберкулеза и СПИДА // Журн. практ. лікаря.– 2002.– № 6.– С. 29–30. (Зібрано 30 % фактичного матеріалу, його клініко-статистично оброблено, проведено аналіз літератури)

8. Мельник В. М., Валецький Ю. М. Психометрія у хворих на невиліковний туберкульоз легень // Інфекційні хвороби.– 2003.– № 2.– С. 65–70. (Ідея і планування дослідження, участь у проведенні дослідження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи)

9. Валецький Ю. М., Онищук С. П. Віддалені результати лікування оперованих хворих, які не завершили основний курс лікування туберкульозу // Укр. мед. альм.– 2003.– № 6.– С. 31–33. (Ідея і планування дослідження, участь у проведенні дослідження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи)

10. Мельник В. М., Валецький Ю. М., Дорошенко П. М., Драч К. М. Лабораторна діагностика туберкульозу легень // Журн. практ. лікаря.– 2003.– № 2.– С. 30–32. (Здобувачем зібрано літературу з даного питання, проведено її аналіз, зроблено висновки)

11. Мельник В. М., Валецький Ю. М. Еволюція вперше діагностованого

туберкульозу легенів // Укр. мед. альм.– 2004.–№ 4.– С. 89–92. (Ідея і планування дослідження, участь у проведенні дослідження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи)

12. Мельник В.М., Валецький Ю.М. Порівняльна характеристика різних підходів до статистики ефективності лікування хворих на туберкульоз легенів // Інфекційні хвороби.– 2004.– № 4.– С. 66–71. (Ідея та статистична обробка матеріалу належать здобувачеві).

13. Мельник В. М., Валецький Ю. М., Липко Л. С. Эволюция психоневротических расстройств у неэффективно леченных больных с впервые диагностированным деструктивным туберкулезом легких // Пробл. туберкулеза и болезней легких.– 2004.– № 9.– С. 28–30. (Ідея і планування дослідження, участь у проведенні дослідження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

14. Мельник В. М., Валецький Ю. М., Манохина О. Ю., Дорошенко П. М. Причини неефективного лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкулоз легень // Журн. практ. лікаря.– 2004.– № 4.– С. 17–20. (Здобувачем зібрано літературу з даного питання, проведено її аналіз та розроблено висновки)

15. Валецький Ю. М. Алгоритм корекції відмов від лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легенів // Укр. мед. альм.–2005.– № 2.– С. 26–29.

16. Мельник В. М., Валецький Ю. М. Загальна якість життя і стан здоров’я хворих на туберкульоз легенів // Інфекційні хвороби.– 2005.– № 2.– С. 65–67. (Ідея і планування дослідження, участь у проведенні дослідження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи)

17. Валецький Ю. М. Алгоритм формування взаємовідносин “лікар-хворий-інші медичні працівники” //Укр. мед. альманах.– 2005.– № 3.– С. 29–31.

18. Валецький Ю. М. Алгоритм корекції неефективного лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень // Інфекційні хвороби.– 2005.– №3.– С. 57–60.

19. Валецький Ю. М. Застосування мебікару при лікуванні хворих на вперше діагностований туберкульоз // Укр. мед. альм.– 2005.– № 4– С. 41–42.

20. Валецький Ю. М. Психоневротичні розлади та особливості психології у хворих на туберкульоз //Інфекційні хвороби.– 2005.– № 4.– С. 87–90.

21. Валецький Ю. М. Причини відсутнього лікування при спонтанному вилікуванні туберкульозу // Укр. мед. альм.– 2005.– № 5.– С. 24–26.

22. Валецький Ю. М. Корекція неефективного лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз //Укр. мед. альм.– 2005.– № 6.– С. 22–24.

23. Мельник В. М., Султанов Н. П., Валецький Ю. М. Психо-невротические расстройства у больных с впервые выявленным деструктивным туберкулезом легких и их динамика в ходе противотуберкулезного лечения // Сучасні аспекти військ. медицини.– 2005.– № 10.– С. 296–300. (Ідея і планування дослідження, участь у проведенні дослідження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи)

24. Валецький Ю. М. Особливості психіки та її розлади у хворих на туберкульоз легенів // Лікар. практика.– 2006.– № 1.– С. 28–31.

25. Мельник В. М., Валецький Ю. М. Доля хворих на туберкульоз легень, які не лікувалися // Укр. пульмонол. журн. – 2006. – № 2. – С. 37–39. (Ідея і планування дослідження, участь у проведенні дослідження, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи)

26. Валецький Ю. М. Доля та якість життя хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, котрі не завершили лікування // Материалы научных трудов республиканской научно-практической конференции “Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении качества жизни”; Х., 19–20 апр. 2001 г.– С. 17.

27. Валецький Ю. М. Якість життя та доля хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, котрі не завершили лікування: Зб. матеріалів наук.-практ. конф. “Медико-соціальні аспекти боротьби з туберкульозом. Досвід Київської міської державної адміністрації”.– К., 2001.– С. 21.

28. Валецький Ю. М., Валецька С. Ю. Тенденція частоти відмови хворих на туберкульоз від лікування // Матеріали IX конгр. Світової федерації українських лікарських товариств.– Луганськ, 2002.– С. 213–214. (Ідея та статистична обробка матеріалу належать здобувачеві)

29. Валецький Ю. М. До питання відмови хворих на туберкульоз легень від лікування //Матеріали ІІІ з’їзду фтизіатрів і пульмонологів України.– К., 2003.– С. 131–132.

30. Валецький Ю. М. Соціальна характеристика хворих на туберкульоз легень, які не отримують адекватного курсу лікування: Зб. матеріалів наук.-практ. конф. “Безмежність інформаційного простору-основа освітньої діяльності”.–Луцьк, 2004.– С. 70–75.

31. Валецький Ю. М. Математична причинно-наслідкова модель ефективного і неефективного лікування хворих на туберкульоз: Зб. матеріалів наук.-практ. конф. “Інфекційні хвороби, туберкульоз та сучасний стан довкілля. Епідеміологія, мікробіологія”.– Л., 2005.– С. 129–130.

32. Валецький Ю. М. Застосування мебікару у хворих на туберкульоз // Зб. матеріалів наукового симпозіуму “Актуальні проблеми фтизіатрії і пульмонології”.– Т., 2005.– С. 8–9 .

33. Дорошенко П. Н., Мельник В. М., Новожилова И. А., Сметанина О. Р., Валецкий Ю. Н. Эпидемиологическая ситуация по туберкулезу в Украине в 2002 – 2004 гг.// 15-й Национальный конгресс по болезням органов дыхания. 1-й Учредительный конгресс Евроазиатского респираторного общества (Москва, 29 нояб.– 2 дек. 2005 г.): Сб. тезисов.– М., 2005, реф. 953.– С. 256. (Ідея та статистична обробка матеріалу належать здобувачеві)