У дисертації здійснено нове вирішення науково-прикладної проблеми, що полягає у подальшому розвитку теоретико-методологічних засад і розробці прикладних основ дослідження якості праці, чинників, що впливають на неї, і науковому обґрунтуванні на цій основі пріоритетних напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму підвищення якості праці в Україні. За результатами проведеного дослідження можна зробити ряд висновків теоретичного й науково-практичного спрямування, основними з яких є: 1. Здійснений у роботі теоретичний аналіз засвідчив, що визначення економічної сутності категорії «якість праці», її структури, внутрішніх зв’язків і суперечностей, виділення основних суспільних ознак праці, мають суттєве теоретичне й практичне значення. Шляхом аналізу наукових підходів до визначення якості праці було сформульовано таке визначення цієї категорії: якість праці – це ступінь цінності праці, яка проявляється у її здатності забезпечувати економічну, соціальну, екологічну та інші форми ефективності. Вона виявляється не лише у характеристиках продукту праці, але й у ознаках праці як соціального процесу. Характерними рисами якості праці є її складність, важкість, інтенсивність, результативність. 2. Доведено вплив якості праці на соціальну сферу суспільства, зокрема на процеси людського розвитку. Одним із шляхів створення додаткових умов для всебічного розвитку усіх членів суспільства можна вважати зменшення тривалості робочого часу – це забезпечить більше можливостей для використання сумарного часу працівників для підвищення рівня їх знань і культури. Поліпшення якості праці потребує підвищення рівня освіти працівників та їх кваліфікації – це зумовлено активізацією процесів автоматизації, інформатизації, розширенням змісту праці тощо. Доведено, що творча, змістовна праця високої якості як органічне поєднання розумової і фізичної діяльності людини сприяє розвитку та нарощенню людського капіталу. 3. Одним з найважливіших напрямків у дослідженні якості праці є вимір і кількісна оцінка якості праці на всіх рівнях. Проведене дослідження показало, що існуючі методики оцінки якості праці характеризуються внутрішньою єдністю, адже базуються на загальних принципах кваліметрії. Запропонований в роботі інтегральний показник якості праці є аналітичною та інформативною основою для співставлень, порівнянь одержаних показників якості праці, аналізу наявної ситуації у сфері якості праці, а також для генерації та реалізації рекомендацій щодо її поліпшення. Значення інтегрального показника якості праці – це не абсолютне її вираження, а й міра відповідності інтересам суб’єкта господарювання, або ж суспільства загалом. 4. Визначальними факторами якості праці, як показало дослідження, виступають якість трудового потенціалу, рівень розвитку ринку праці, якість умов праці, рівень мотивації праці, якість предметів і засобів праці. Доведено, що складність праці є однією з основних ознак якості праці. Для її оцінювання використовується доволі широкий спектр показників, до складу якого входять показники середнього розряду виконаних робіт, середнього розряду працівників та частки працівників, зайнятих інтелектуальною працею. 5. На основі проведеного аналізу можна констатувати неоднозначність розвитку макроекономічних чинників якості праці в Україні упродовж останнього десятиліття. Соціально-економічна криза 90-х років ХХ століття негативно позначилась на показниках якості праці, її вплив повністю дотепер не вдалося подолати й до сьогодні. Проте, слід наголосити, що на макроекономічному рівні створюються лише передумови забезпечення високої якості праці, реалізуються ж вони на мезо- і мікроекономічному рівні. 6. Комплексне дослідження рівня якості праці в Україні включає аналіз її стану на мезорівні, який в роботі здійснено за шістьма базовими показниками, що характеризують основні її аспекти: якість робочої сили, умови та дисципліну праці, технічний рівень виробництва, організаційні показники якості праці, інноваційність праці та рівень мотивації праці. Практично за всіма показниками основних критеріїв якості праці на мезорівні спостерігається суттєва диференціація, що свідчить про значні міжгалузеві відмінності, а також дозволяє виділити лідерів, сформулювати досяжні перспективи для підприємств. 7. У сучасних умовах розвитку економіки зміст якості значно розширився – якість набула комплексного характеру та супроводжує продукцію упродовж усього її життєвого циклу. Особливого значення у цьому контексті набуває забезпечення високого рівня якості праці на підприємстві, що визначається такими основними показниками, як якість робочої сили, умови праці, технічний рівень виробництва, організаційні показники якості і ставлення до праці, складність та інноваційність праці, рівень мотивації та бездефектність праці. За даними дослідження, найбільш вагомий вплив на якість праці на мікрорівні здійснюють умови праці, технічний рівень виробництва та якість робочої сили. Отримані результати дають змогу визначити напрями цілеспрямованого впливу на всі показники якості праці для забезпечення високого рівня якості праці та, як наслідок, високої соціально-економічної ефективності роботи підприємства. 8. Становлення нової парадигми управління якістю праці в Україні потребує продуманої державної політики у соціально-економічній сфері. Основними пріоритетами повинні стати орієнтація на принципи людського розвитку, підвищення стандартів освіти, застосування інноваційних навчальних технологій, використання світових надбань у гуманітарній сфері, перехід до високотехнологічного виробництва. Дані напрями розвитку та процеси якості праці є взаємовизначальними, тобто інноваційний розвиток країни неодмінно потребує праці високої якості та водночас створює передумови для її підвищення. 9. Висока якість праці під час переходу до нового технологічного укладу, нової суспільної парадигми набуває особливого значення. Застосування технологічних інновацій, зростання рівня творчості та активності працівників сприяють поліпшенню якості праці та соціально-економічних результатів діяльності підприємств. За цих умов особливої ваги набуває управління якістю на основі стратегії конкурентоспроможності підприємства з використанням запропонованого в роботі організаційно-економічного механізму управління якістю праці. Управління якістю праці підприємства розуміємо як сукупність дій та заходів щодо забезпечення ефективного планування, організації та контролю процесу підвищення якості праці, а також мотивації працівників до його здійснення з метою підвищення ефективності діяльності та зростання конкурентоспроможності підприємства. 10. При проектуванні соціально-економічного розвитку України особливу увагу слід приділити процесам інтернаціоналізації та глобалізації, що висувають нові вимоги до людського капіталу підприємства. Органічне входження України у глобальне середовище потребує тотального реформування системи управління підприємством, персоналом та якістю шляхом синтезу світових надбань та національних традицій. Проведене дослідження підтвердило позитивний вплив глобалізації на внутрішньофірмові соціально-трудові відносини у напрямі зростання ефективності виробництва та якості праці. Орієнтири людського розвитку передбачають сприяння творчості та інноваційній спрямованості діяльності, підвищення рівня мотивації працівників щодо якості та бездефектності праці, підвищення технічного рівня виробництва, гідні та безпечні умови праці. На сучасному етапі розвитку суспільства поточна економічна вигода має поступатися стратегічним пріоритетам сталого розвитку. Висока якість праці може й має стати сполучною ланкою між досягненням цілей економічного зростання постіндустріального типу та створення умов для гармонійного людського розвитку. |
