Анотація до роботи:

Мартинюк Т.В. Історико-теоретичні аспекти взаємовідношень географічного і соціокультурного чинників в явищі регіональної музичної культури (на прикладі Північного Приазов’я ХІХ-ХХ століть). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.01 – теорія і історія культури. Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського. – Київ, 2003.

Дослідження музичної культури Запорізької області в ХХ столітті і належних їй територій в ХІХ столітті (Олександрівський повіт Катеринославської і Мелітопольський та Бердянський повіти Таврійської губерній) відтворює рух цього регіону України як історико-культурної цілісності зі своїм особливим шляхом розвитку. Характер взаємовідношень географічного та соціокультурного чинників в геосоціокультурній динаміці Північного Приазов’я ХІХ – початку ХХ століть, типологія взаємовідношень географічного та соціокультурного чинників в історії музичної культури Запорізької області ХХ століття, онтологія розвитку музичної культури краю визначають інтерпретацію досліджуваного явища як регіональної музичної культури. Риси, закономірності, темпи, зміст геосоціокультурного руху регіону є частиною загальноукраїнського культурного процесу.

В дисертації використовуються методи редукціонізму, холізму; засади так званого “редукціоністсько-холістського протиріччя”; історичний підхід; досвід галузей логічного знання, тлумачень просторових явищ в галузях історії культури, етнографії, музичної фольклористики і теорії районування в географії, метод картографування, системний культурологічний підхід з використанням схеми музичної культури суспільства А.Сохора. Однією з важливих ідей роботи є практичне підтвердження положення про історичну закономірність професіоналізації музичних культур на матеріалі геосоціокультурного руху Північного Приазов’я. На підставі масиву викладеної історичної інформації про музичну культуру Північного Приазов’я ХІХ – ХХ століть створюється схема розвитку музичної культури краю, а також вводяться в науковий обіг нові поняття.

В регіоні відбулося формування сфери музичної культури. Воно визначається спадкоємністю етапів кумуляції, автономізації й екстраполяції регіональної музичної культури.

1.У дисертації досліджується музична культура Північного Приазов’я ХІХ – ХХ ст. Тривалий час її існування розглядається автором у різних площинах – в історичній (розділи 1,2), етнічній (розділ 3), фольклористичній (розділ 4.1), соціоестетичній (розділ 4.2). Усі зазначені та використані підходи до матеріалу, оперування розвиненою методологією сучасного теоретичного та історичного музикознавства, суміжних наук дозволили різними шляхами дійти висновку, що музична культура Північного Приазов’я ХІХ – ХХ ст. є складною геосоціокультурною інтегрованою цілісністю з індивідуальним шляхом розвитку. В регіоні відбулося формування сфери музичної культури.

2.Генеральна ідея роботи – виявлення типів взаємовідношень географічного та соціокультурного чинників регіональної музичної культури, детермінованих особливостями історичного розвитку музичної культури краю, – простежується в кожному з розділів дослідження й ілюструється історичними фактами. Опублікований автором архівний матеріал, інформація, отримана в роботі з географічною, історичною, етнографічною літературою про регіон, з періодикою, в якій висвітлюється музичне життя краю, при особистих зустрічах з митцями Запоріжжя, дозволили відтворити етапи геосоціокультурного руху регіону і концентровано простежити за онтологією явища регіональної музичної культури як процесу регіоналізації музичної культури Північного Приазов’я ХІХ – ХХ ст.

3.Початковий етап цього процесу грунтується на принципі поліцентричної інтеграції. Упродовж ХІХ – початку ХХ ст. географічній диференціації територій Північного Приазов’я відповідає процес становлення регіональної музичної культури. У ньому спостерігається розвиненість фольклору й етнічних культур, часткова професіоналізація, що знайшла відображення у непропорційній розвиненості структурних рівнів системи музичної культури: її домінантною стають рівні “виконавство” і “сприйняття”. Спосіб і форми розвитку музичної культури досліджуваних територій регіонально визначені на рівні поліетнічності краю, а також трансплантовані з губернських центрів і активно тиражуються на всіх територіях Північного Приазов’я, минаючи офіційні адміністративно-територіальні кордони ХІХ ст. Загальна характеристика даного етапу розвитку регіональної музичної культури наступна: поширення основних форм професійної музичної культури ХІХ – ХХ ст. має емерджентні властивості, а саме, розвиток регіональної музичної культури визначається контекстуальними зв’язками між губернськими центрами і повітами. Воно існує як “продовження” культурних процесів у губернських центрах, а території краю за відсутності центру отримують вплив двох культурних центрів, що знаходяться поза їх межами. І геодинаміка, і соціокультурна динаміка етапу сягають до певного рівня в русі до централізації, за яким починається емансипація соціокультурного чинника. Він визначає загальний рівень регіональної музичної культури упродовж періоду, що дозволяє скористатися засадами галузевого індивідуального районування щодо музичної культури Північного Приазов’я.

Цей період розвитку музичної культури регіону визначається концентрацією фольклорної та поліетнічної культурної інформації всередині регіону і вбиранням зовнішньої культурної інформації у сфері професійної музичної культури. Його можна визначити як кумулятивний етап духовного руху Запорізького краю, в якому типологічні (ареальні) риси регіональної музичної культури співіснують з класифікаційними (індивідуальними) і дещо домінують над останніми (процес інтеріоризації).

4.Наступні періоди, зображені на схемі, ілюструють продовження процесу регіоналізації музичної культури Північного Приазов’я та її автономізацію в культурних ареалах південного сходу, півдня та загальноукраїнського процесу. Упродовж 1920 – 1922 рр. відбувається своєрідна “спроба” створення регіону, починається процес автономізації регіональної музичної культури. Усі соціокультурні процеси формуються в межах зовнішніх кордонів краю і характеризуються загальною інтенсифікацією внутрішньо-регіональної діяльності. Географічна концентрація ілюструє етап “фіксування крапки”. Система отримує єдиний центр (м. Запоріжжя як культурний і адміністративний центр регіону), її структура визначилася і відстоялася. Активізацію культурних процесів схематично зображено як взаємодію з різноспрямованими тяжіннями і зв’язками з декількома повітовими центрами, обмежену зовнішніми кордонами краю – землями, географічно концентрованими. Зміст музичної культури краю визначається домінуванням контекстуальних зв’язків між повітовими центрами і селищами повітів усередині регіону. Система “оживає” зсередини, зовнішні кордони вже визначені, але підкорені динаміці внутрішнього адміністративного упорядкування. Районування проводиться за галузевими індивідуальними ознаками.

Геодинаміка краю продовжує логіку попереднього періоду в русі до централізації, а онтологія соціокультурної динаміки “переривається” історичними подіями часу. Розвиток музичної культури розпочинається спочатку, відбувається втрата рівня розвитку попереднього періоду. Даний період характеризується частковою професіоналізацією регіональної музичної культури, в якому її типологічні риси врівноважуються класифікаційними.

5.Упродовж 1922 – 1939 рр. відбувається динамізація регіональної музичної культури, яку можна відобразити у вигляді двоспрямованого процесу: спостерігається, з одного боку, укрупнення і стабілізація культурного значення м. Запоріжжя із збереженням форм культурного життя за принципом “районний центр – село”, “група районів – села”, а з іншого – активізація впливу на Запорізький регіон м. Дніпропетровська як культурного і адміністративного центру. Обидва чинники – географічний і соціокультурний – перебувають у стані руху, але соціокультурний чинник продовжує логіку попереднього періоду, а географічний – перериває онтологію останнього. Організація системи музичної культури краю є бінарною, більш складною у порівнянні з попереднім періодом, що дозволяє скористатися як галузевим, так і компонентним районуванням музичної культури Запорізької області. Домінують такі соціокультурні зв’язки: “район - село” з додаванням зв’язку “обласний центр – периферія”. У регіональній музичній культурі даного часу спостерігаємо часткову професіоналізацію, але більш розвинену, ніж раніше. Типологічні риси музичної культури взаємодіють з класифікаційними.

6.Упродовж 1939 – 1962 рр. відбувається остаточна професіоналізація музичної культури Запорізької області. Вона збігається із стабілізацією зовнішніх адміністративно-територіальних процесів. Визначаються і починають домінувати класифікаційні риси регіональної музичної культури, які детермінуються її усталеними географічними показниками: м. Запоріжжя як адміністративний і культурний центр впливає на зміст і форми музичної культури в регіоні, а її поширення у зовнішніх межах відбувається пропорційно, у вигляді своєрідних рівнозначних кіл. Районування є компонентним індивідуальним, взаємодія гео- і соціокультурних чинників – односпрямованою: перший дещо запізнюється як черговий виток процесу адміністративно-територіальної централізації.

7.Упродовж періоду від 1962 р. до сьогодення в розвитку регіональної музичної культури спостерігаємо етап її повної професіоналізації, стабілізації високого рівня професіоналізму в усіх сферах, переважання класифікаційних рис над типологічними. Усе це, одночасно з географічною концентрацією територій, представляє сформоване обличчя регіону і ілюструє позарегіональний вплив музичної культури Запоріжжя або процес екстраполяції регіональної музичної культури назовні, який визначився останніми десятиліттями. Районування – компонентне індивідуальне, обидва чинники зливаються і взаємодіють.

8.Проведене дослідження тривалого періоду історії музичної культури Північного Приазов’я з використанням науково-дослідницького піднімання над масивом історичного, краєзнавчого матеріалу, часовими процесами уособлює в роботі певні методологічні зрушення. Так, концепція дисертації має очевидні зіткнення з проблемами історіографії як завданням сучасного етапу мистецтвознавства щодо створення “теоретичної історії музики” або “теорії історії”. За визначенням М.Друскіна музичної історіографії як науки, джерелами знань з історії музики виступають “тексти – нотні і книжні, рукописні і друковані – пам’ятники музичного мистецтва та відомості про соціальне функціонування музики, її види та жанри, крупних діячів тощо”, а “…виявлення, розширення знань, рівно як і методів, форм їх пояснення – є основою розвитку історії музики”.

Здійснене теоретичне відтворення процесу регіоналізації музичної культури Північного Приазов’я ХІХ – ХХ ст. відповідає методологічному положенню статті М.Друскіна про зіткнення історичної і теоретичної зон дослідження, яке виявляється в дослідницькому тяжінні до усвідомлення і виведення певних закономірностей на базі вивчених джерел і фактів.

9.Проведене спостереження над історією музичної культури Північного Приазов’я ХІХ-ХХ ст. дозволяє в теоретичній площині роботи скористатися методом редукції для введення в науковий обіг для розвитку галузі регіональних досліджень трьох нових понять: “регіональна константа”, “константа в регіональній музичній культурі”, “константа в музичній культурі Північного Приазов’я”.

Пропоновані нові поняття регіональної константи, константи в регіональній музичній культурі, константи в музичній культурі Північного Приазов’я (Запорізька область) є редукованими аналогами відповідних опорних родових понять, створених за допомогою операції моделювання, що дозволяє використовувати моделювання їх структури і моделювання їх поведінки.

10.Таким чином, визначення і тлумачення нововведених понять дістають такий вигляд.

Регіональна константа – це геосоціокультурний образ регіону, результат теоретичного інтегрування (редукований аналог) найбільш характерних, істотних ознак явища регіону, локалізованих і обмежених часом його розвитку. Умовами для віднайдення змісту поняття регіональної константи є наявність стабільних, повторюваних, цілеспрямованих характеристик різних площин культури (історична, соціоестетична, етнічна тощо), які взаємодіють з явищем адміністративно-територіальної динаміки. Змістом поняття є концентрація найбільш важливих, стійких у часі аспектів цієї взаємодії. Обсягом поняття (загального) є сукупність різновидів регіональних констант, утворена особливостями довготривалого історико-культурного розвитку великих територій.

Константа в регіональній музичній культурі – це її геосоціокультурний образ, результат теоретичного інтегрування (редукований аналог) істотних рис регіональної музичної культури, локалізованих у часі. Умовами для віднайдення змісту поняття константи в регіональній музичній культурі є наявність стабільних (подібних), історично повторюваних характеристик музичних цінностей, створених і збережених у даному регіоні; подібності й безперервності в історичному процесі діяльності в регіоні по створенню, збереженню, відтворенню, поширенню, сприйняттю й використанню музичних цінностей; подібності в характеристиках суб’єктів творчості, поширення, сприйняття, що проживають в регіоні; подібності у функціонуванні установ, соціальних інститутів та іншого, розташованих в даному регіоні. Змістом поняття є концентрація найбільш важливих, стійких у часі типологічних характеристик південно-східного та південного культурного ареалів. Обсягом поняття є сукупність різновидів констант у регіональних музичних культурах, утворена специфікою розвитку музичної культури в кожному окремому районі (регіоні) країни. За обсягом поняття є загальним.

Константа в музичній культурі Північного Приазов’я (Запорізька область) - це її геосоціокультурний образ, результат теоретичного інтегрування (редукований аналог) істотних рис музичної культури Північного Приазов’я (Запорізької області) як регіону України, локалізованих у часі. Умовами для віднайдення змісту поняття є сукупність стабільності, історичної повторюваності характеристик музичних цінностей, створених упродовж досліджуваного часу в краї і форм їх збереження; безперервності діяльності із створення, збереження, відтворення, поширення, сприйняття, використання музичних цінностей у Північному Приазов’ї (Запорізька область); подібності характеристик суб’єктів цієї діяльності, що проживають в Північному Приазов’ї (Запорізька область), у функціонуванні організацій, соціальних інститутів та іншого, розташованих на території Північного Приазов’я (Запорізька область). Змістом поняття є концентрація найбільш важливих, стійких в часі класифікаційних характеристик музичної культури краю. Обсягом поняття константи в музичній культурі Північного Приазов’я (Запорізька область), одиничного, одноелементного, є конкретна якість різновиду константи в регіональній музичній культурі, утворена в даному місці України.

Отже, дослідження історії музичної культури Північного Приазов’я ХІХ – ХХ ст. свідчить про інтенсивний рух даної геосоціокультурної цілісності, поступове набуття музичною культурою регіону індивідуальних рис. А музична професіоналізація, що відбулася впродовж розглядуваного часу, підтверджує індивідуальність, неповторність історико-культурного розвитку Північного Приазов’я в культурних ареалах півдня і південного сходу України, а також загальноукраїнського культурно-мистецького процесу в цілому.

Ще одне методологічне зрушення в дисертації стосується питання виходу ідей дослідження до метатеорії. Процес формалізації як необхідний етап виникнення метатеорії використаний при створенні трьох пропонованих нових понять. Вони є формальними аналогами відповідних об’єктних теорій.

Визначаються можливі подальші наукові перспективи у напрямі, запропонованому в дисертації.

Публікації автора:

Монографії:

1. Мартинюк Т.В. Микола Попов. Монографічний нарис. – Мелітополь: Сана, 2003. – 148 с.

2. Мартинюк Т.В. Музичний професіоналізм Північного Приазов’я ХІХ-ХХ століть – Мелітополь: ТОВ “Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні”, 2003. – 608 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Мартинюк Т.В. Музично-естетичне засвоєння “перехідних” явищ у розвитку культури // Музика в системі художньо-естетичної освіти молоді. – Івано-Франківськ, 1995. – С.138 – 139.

2. Мартинюк Т.В. “Перехідний етап” в розвитку музичної культури (питання наукового та навчального засвоєння) // Педвуз сьогодення: стан і перспективи навчання й науки. – Мелітополь, 1995. – С.156 – 158.

3. Мартинюк Т.В. Мелітополь // Музика.- Березень – квітень 2/95. – С.32.

4. Мартинюк Т.В. Про синтез мовної та музичної інтонації у хоровому виконавстві // Нові підходи до філології у вищій школі. – Мелітополь, 1996. – С.27 – 28.

5. Мартинюк Т.В. Історична періодизація музичного мистецтва (аспекти проблеми в зв’язку з теорією “перехідних етапів”) // Теоретичні та практичні питання культурології. Збірка статей. Вип. І. Частина І. За ред. А.К.Мартинюка та Т.В.Мартинюк. – К., Логос, 1997. – С. 10 – 15.

6. Мартинюк Т.В. Музичний світ М.Попова //Теоретичні та практичні питання культурології. – Вип. ІІ. – Запоріжжя, 1999. – С. 66-72.

7. Мартинюк Т.В. Про адаптацію деяких наукових методів і підходів музикознавства у навчальному процесі педвузу (до постановки проблеми) // Теоретичні та практичні питання культурології. – Вип. ІІІ. – Запоріжжя, 2000. – С. 127-134.

8. Мартинюк Т.В. Сучасні композитори Запоріжжя (професійна музична культура Південного сходу України) //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. - № 1 (4). – Тернопіль, 2000. – С. 48-52.

9. Мартинюк Т.В. Н.Боєва. Вокальний цикл “Батьківщина” на вірші М.Цвєтаєвої: питання образного змісту і композиції //Теоретичні та практичні питання культурології. – Вип. 4. – Мелітополь: Мелітополь, 2001. – С. 35-50.

10. Мартинюк Т.В. Становлення професійної музичної культури Запорізької області на початку ХХ ст. (сторінки історії) //Теоретичні та практичні питання культурології. – Вип. V. – Мелітополь: Мелітополь, 2001. – С. 26-39.

11. Мартинюк Т.В. Музична культура менонітів-переселенців до території сучасної Запорізької області в ХІХ – початку ХХ ст. //Теоретичні та практичні питання культурології. – Вип. VІ. – Мелітополь: Сана, 2002. – С. 61-73.

12. Мартинюк Т.В. Н.І.Боєва, Ю.М.Бай (соціоестетичні портрети музичних діячів Запорізької області) //Теоретичні та практичні питання культурології. Вип. VІІ. – Мелітополь: Сана, 2002. – С. 93-107.

13. Мартинюк Т.В. Музична культура німців-переселенців до територій Північного Приазов’я в ХІХ-ХХ ст. // Теоретичні та практичні питання культурології. – Вип. VІІІ. – Мелітополь: Сана, 2002. – С. 88-99.

14. Мартинюк Т.В. Народне музичне мистецтво Запорізької області та його наукова професіоналізація в контексті українського культурного універсуму //Теоретичні та практичні питання культурології: українське музикознавство на зламі століть. Вип. ІХ. – Мелітополь: Сана, 2002. – С. 270-285.

15. Мартинюк Т.В. Творча діяльність Запорізької філармонії у 1945-1960 рр. як чинник відродження регіональної музичної культури //Теоретичні та практичні питання культурології. Вип. Х. – Мелітополь: Сана, 2002. – С.129-142.

16. Мартинюк Т.В. Соціоестетичні портрети музичних діячів Запорізької області (В.М.Овод, Г.Ю.Шульгін) //Теоретичні та практичні питання культурології. Вип. ХІ. – Мелітополь: Сана, 2002. – С. 99 -117.

17. Мартинюк Т.В. Музично-театральне життя Північного Приазов’я другої половини ХІХ – початку ХХ століть як явище регіональної культури //Теоретичні та практичні питання культурології. Вип. ХІІ. – Мелітополь: Сана, 2002. – С. 109-125.

18. Мартинюк Т.В. Видавнича справа та діяльність інституцій управління і керівництва музичною культурою Північного Приазов’я другої половини ХІХ – на початку ХХ століття //Теоретичні та практичні питання культурології. Вип. ХІІІ. – Мелітополь: Сана, 2002. – С. 114-129.

19. Мартинюк Т.В. Поняття регіональної музичної культури в контексті сучасного наукового знання (на прикладі музичної культури Північного Приазов’я ХІХ-ХХ ст.)//Теоретичні та практичні питання культурології. Вип. ХIV. – Мелітополь: Сана, 2003. – С.5 – 19.

20. Мартинюк Т.В. Музична освіта Північного Приазов’я ХІХ – початку ХХ ст. як елемент регіональної музичної культури //Науковий вісник НМАУ імені П.І.Чайковського. – Музична освіта в Україні: теорія і практика. – Зб. ст. – Вип.29. – К.: КПП “Друкар”, 2003. – С.77-91.

21. Мартинюк Т.В. Музичне життя та освіта німецькомовного населення Північного Приазов’я ХІХ – початку ХХ століть як джерело регіоналізації музичної культури краю // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Серія: Мистецтвознавство. - № 2 (11). – Тернопіль – Київ, 2003. – С. 58 – 64.

22. Мартинюк Т.В. Методологічні аспекти геосоціокультурних досліджень в сучасному історико-теоретичному мистецтвознавстві (на прикладі Північного Приазов’я ХІХ-ХХ століть) // Теоретичні та практичні питання культурології. Вип. ХV. – Мелітополь: ТОВ: “Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні”, 2004. – С.16-25.