У дисертації здійснено вирішення наукового завдання – дослідження концепції ціннісно-оцінкового пізнання в соціологічному проекті Б.Кістяківського, з метою з’ясування можливостей її теоретико-методологічних засад як опори для подальшого розвитку ціннісно-оцінкового (оцінного) пізнання в соціології. За підсумками дослідження можна стверджувати: 1. Проект «наукової соціології» Б.Кістяківського є поштовхом до створення та розробки основних концептуальних параметрів та ознак сучасного ціннісно-оцінкового пізнання, він уможливлює бачення базових компонентів цього пізнання та є важливим чинником подальшого вдосконалення теорії ціннісного пізнання в соціології. Здійснивши реконструкцію гносеологічних засад ціннінсо-оцінкового пізнання в проекті «наукової соціології» Кістяківського, ми встановили, що концепція ціннісно-оцінкового пізнання Б.Кістяківського становить цілісний теоретичний концепт, в якому існує опорна базова ідея, вихідні принципи та специфічний понятійно-категоріальний апарат. Загальний механізм ціннісно-оцінкового пізнання в соціологічній концепції Б.Кістяківського має певну структуру, до якої входять суб’єкт та об’єкт пізнання, між якими в процесі оцінювання виникає ціннісне відношення. Усвідомлення даного процесу вченим відбувається через основну ідею його концепції – ідею плюралізму. Цю ідею він конкретизує через опорні принципи, а саме: принцип детермінізму, принцип суб’єктивності, принцип об’єктивності, принцип необхідності, принцип належного, принцип ідеального та принцип історизму. Дані принципи конкретизуються й реалізуються ним через категорії «необхідне», «належне», «причинне» та «ідеальне». Теоретичний механізм ціннінсо-оцінкового пізнання Кістяківського є дещо обмеженим, адже вичерпується лише рівнем теоретико-методологічних засад, не є доведеним до рівня методики здійснення ціннісно-оцінкового пізнання. Концепцію Кістяківського є можливим охарактеризувати як теоретичну, з точки зору її статусу, потенціалу та організації. Насправді вона є значною мірою гіпотетичною, не досить обґрунтованою та не зовсім завершеною, але все ж таки вона постає як концепція, яку можна вважати початком нової теорії в соціології, а саме теорії (концепції) ціннісно-оцінкового пізнання. Незважаючи на певні теоретичні обмеження соціологічної концепції Б.Кістяківського, вона відзначається значним функціональним потенціалом, адже у її основі лежать ті елементи соціального пізнання, які дають змогу розширити межі даного вчення та сформувати нові розробки в сучасній теоретичній соціології. На думку дисертантки, Кістяківський власною концепцією започаткував теорію нового ціннісно-оцінкового пізнання в соціології, яка на сучасному етапі теоретичної соціології потребує розвитку з урахуванням практичних досліджень у даному напрямку. Потрібно, використовуючи механізм концепції ціннінсо-оцінкового пізнання вченого, розвивати теорію і практику цього пізнання, застосовуючи відповідні методології, технології та інструментарій. 2. Беручи за основу гносеологічні засади концепції ціннінсо-оцінкового пізнання в проекті «наукової соціології»Кістяківського, нами було доповнено структуру та сформовано більш цілісний механізм процесу ціннінсо-оцінкового пізнання. Основою даного механізму виступають запропоновані Кістяківським поняття «ідеал» та категорія «належне», допоміжними ж елементами - «інтерпретативний» образ, цільовий образ, процедура екстраполяції, нормативність та ідеалізація, які дають змогу цілісного здійснення цього процесу й показують вихід пізнання в сферу оцінкового знання. Даний механізм може бути застосований як керівний принцип, який підготовлює ґрунт для використання концепції Кістяківського на методичному рівні. Концепція ціннісно-оцінкового пізнання Б.Кістяківського насправді повинна бути працюючою, діючою в рамках сучасної теоретичної соціології. Кістяківський, на наше глибоке переконання, є основоположником певної парадигми в сучасній українській соціології. Актуалізація гносеологічних можливостей цієї концепції для теоретичної соціології сьогодення належить попередникам і численним послідовникам цього вченого. |