В результаті аналізу джерел та історіографії вдалося визначити основні етапи розвитку соціально-топографічної структури Володимира зазначеного періоду і дійти таких висновків, основний зміст яких виноситься на захист: 1. Володимир, як городище, а потім місто виріс із східнослов’янських поселень VI–Х ст., що підтверджується археологічними даними з урочищ Замчисько, Михайлівщина, Апостольщина, Тухівщина, Підзамче, Федорівка, Велесівщина. Первісний центр Володимира знаходився на підвищенні правого берега Луги та її допливів Смочі і Рилавиці, в оточенні боліт. 2. Другий етап – кінець Х – перша половина ХІІ ст. – період формування міста і становлення його як адміністративного центру намісника Київського князя на Волині. Наприкінці Х ст. у Володимирі споруджується фортеця-дитинець (1,5 га), укріплена валом, на якому були дерев’яні стіни з баштами і бійницями та ровом. До середини ХІІ ст. було облаштоване окольне місто. Площа укріпленого валами і ровами міста сягала 66 га. На цьому етапі формується приміська агломерація в прирічковій та приозерній смузі, засвідчена археологічно в Острівку, Рилавиці, Білих Берегах, Заріччі, Федорівці. 3. Третій етап – друга половина ХІІ – XIV ст. – період формування класичного ранньофеодального міста і центру окремого удільного князівства. Зміцнюються оборонні укріплення. Особливістю забудови міста стає радіально-кільцеве планування, що обумовлювалось напрямком трьох головних вулиць: Луцької, Гноєнської, Устилузької. В цей час було споруджено 10 церков. 4. Четвертий етап – друга половина XIV – 60-ті рр. XVI ст. – литовсько-руський період. Володимир втрачає статус політичного центру, хоча залишається економічним та духовним осередком регіону. Формується поліетнічний склад населення. Специфіка соціально-економічного розвитку відбилася на історичній топографії міста. На місці дитинця споруджується королівський замок, а в межах окольного граду – єпископський замочок, і власне міська інфраструктура. Замок захищали дерев’яні стіни з п’ятьма вежами, а місто земляні вали з трьома брамами – Київською, Гридшиною і П’ятницькою. В місті діяло 17 храмів. Для інфраструктури типовою стає дворово-садибна забудова. В центрі міста знаходився ринковий майдан, з торговими рядами, майстернями, заїздами і шинками. 5. П’ятий етап – друга половина XVI – середина XVII ст. – період розвитку Володимира на основі магдебурзького права, яке мало вплив на особливості його забудови. Риси оборонного зодчества, розрахованого на ведення флангового обстрілу набирає замок з багатогранними вежами і королівським палацом. Зміцнюється єпископський замочок, оточений мурами. Місто отримує від короля дозвіл на будівництво ратуші. Розвиваються різні ремесла, зміцнюються цехи. Виділяються окремі юридики. З’ясовано, що з 17 храмів на кінець XVII ст. зникло 7. 6. Шостий етап – середина – кінець XVIII ст. – є неоднозначним для Володимира: його початок знаменується піднесенням економіки і культури, а кінець – майже цілковитим їх занепадом. В 50-х рр. XVIІІ ст. споруджуються кам’яні владичі палати. В місті будуються костели і монастирі. В останніх десятиліттях XVIII ст. темпи територіального розвитку Володимира сповільнюються. Причинами цього були соціально-економічний занепад Речі Посполитої та часті пожежі. Зникають торгово-ремісничі споруди, зменшується кількість житлових будинків, руйнуються королівський замок, єпископський замочок, більшість церков. Майже цілком зникає лінія оборони міста, тобто вали і рови. |