Проведений комплексний аналіз вербалізації негативних емоцій в англійському дискурсі, виконаний з урахуванням актуального антропоцентричного системно-діяльнісного підходу, дозволив одержати нові дані про МА експресиви негативної емоційності, їх статус та особливості функціонування в XVI-XX ст. Дискурс негативної емоційності трактуємо як вид мовленнєвої діяльності в емоціогенних ситуаціях, спрямований на передачу емоційного стану як способу психологічної реалізації негативних емоцій адресанта й виклику відповідного емоційного переживання адресата. Дискурс цього типу має системний характер і являє собою єдність підсистем, що відповідають базовим психологічним типам негативних емоцій: гнів, презирство, неприємний подив, сум, страх, відраза, сором. Системне розуміння дискурсу негативної емоційності розкриває його зв'язок із психоемоційною, когнітивною, соціокультурною, мовною системами. Система дискурсу негативної емоційності є компонентом макросистеми емоційного дискурсу, що поєднує всю систему емоцій, тобто підсистеми позитивних і негативних емоцій, і виступає складовим елементом мегасистеми мовленнєвої діяльності людини. Мінімальною одиницею дискурсу негативної емоційності визнаємо експресив негативної емоційності, визначений як МА, іллокутивна ціль якого – вираження поточного психологічного стану мовця, його негативного емоційно-оцінного відношення до слухача, третьої особи, а також до подій, які пов'язані з ними або із самим мовцем, що здатне змінити психологічний стан і поводження слухача. На когнітивному рівні формування інтенції МА і реалізації експресиву негативної емоційності відбувається за прототиповим сценарієм вербалізації емоцій. МА експресиви негативної емоційності реалізуються як у прямий, так і непрямий спосіб: перші характеризуються структурно окличним реченням; емоційно забарвленою лексикою в реченнях окличної або оповідальної структури; наявністю іллокутивних дієслів, що відповідають емоційному стану адресанта. За критерієм ситуативного контексту МА експресиви негативної емоційності непрямо передаються контекстно пов'язаними і контекстно вільними висловленнями. Прагматичний потенціал МА експресивів негативної емоційності реалізується в семи прагмасемантичних різновидах, у яких, у свою чергу, виділяємо підтипи МА на підставі поділу емоційних станів за ступенем інтенсивності (різновиди МА наведені за їх частотністю в дискусі): експресив гніву (підтипи: обурення, роздратування, злість, ненависть, лють, сказ); експресив презирства (підтипи не виділяються); експресив неприємного подиву (підтипи: нерозуміння, здивування); експресив суму (підтипи: смуток, нудьга, страждання, горе); експресив страху (з підтипами: боязнь, переляк, жах); експресив відрази (підтипи не виділяються); експресив сорому (підтип: зніяковілість). Виділені різновиди мають історично сталі й змінні характеристики, баланс між якими забезпечує стабільність системи експресивів негативної емоційності. Переважно сталими в них є денотативний, іллокутивний і інтенціональний аспекти МА; діахронічними змінними – адресантний, адресатний, ситуативно-контекстний і локутивний аспекти, у яких відзначаються якісні й кількісні зміни в XVI-XX ст. Хоча динаміка діахронічних змінних окремих різновидів експресивів негативної емоційності різновекторна (різновекторний характер змін свідчить про високу значимість когнітивно-психологічних факторів для вербалізації досліджуваних емоцій), як загальні тенденції відзначаємо звуження набору й частотності маркерів емотивності; стабільну перевагу прямих способів вираження іллокутивної сили у всіх різновидах експресивів негативної емоційності, крім неприємного подиву; якісну зміну звертань; істотне зростання частотності всіх різновидів експресивів негативної емоційності в мовленні адресантів-жінок, що віповідає загальним змінам соціуму й культури. Проведений аналіз вербалізації негативних емоцій в англійському дискурсі, встановлення основних тенденцій історичного варіювання МА експресивів негативної емоційності відкриває перспективи подальшого вивчення емоційного дискурсу в плані розгляду вербалізації позитивних емоцій, а також опису дискурсів інших типів на матеріалі англійської та інших мов у поєднанні їх прагмалінгвістичних, когнітивних, психологічних, соціальних сторін. Основні результати дослідження відбиті в публікаціях автора: К проблеме статуса речевого акта экспрессива // Вчені зап. Харків. гуманіт. ін-ту «Нар. укр. акад.». – 1999. – Т. 5. – С. 381–385. К проблеме средств языкового выражения отрицательных эмоций в современном английском языке // Вчені зап. Харків. гуманіт. ін-ту «Нар. укр. акад.». – 2000. – Т. 6. – С. 505–511. Прагмасемантические разновидности РА экспрессива в английском языке // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2001. – № 537. – С. 39–46. Семантико-функциональные и психолингвистические подходы к определению понятия «эмоциональная лексика» // Вчені зап. Харків. гуманіт. ін-ту «Нар. укр. акад.». – 2001. – Т. 7. – С. 434–441. The history of expressives in the English emotional discourse // The Ukrainian Society for the Study of English Messenger. – 2003. – Vol. 2. – P. 46 – 55. (У співавторстві з І.С. Шевченко). К проблеме классификации отрицательных эмоций и их выражения в современном английском языке // Іноземна філологія на межі тисячоліть: Тези доп. міжнар. наук. конф., присвяч. 70-річчю ф-ту інозем. мов Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 25–26 квіт. 2000 р. – Х.: Константа, 2000. – С. 36–37. О динамике прагмасемантических разновидностей РА экспрессива 18 и 20 вв. // Матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. з пробл. вищ. освіти «Підготовка фахівців у галузях філології та лінгводидактики у вищіх навчальних закладах», 10–11 жовт. 2002 р. / Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Х., 2002. – С. 8–9. Варьирование перформативных глаголов в прагматических разновидностях РА экспрессива в английском дискурсе 16–20 вв. // Матеріали Всеукр. наук. конф. «Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи», 5 лют. 2003 р. / Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Х., 2003. – С. 31–32. Когнитивные основания РА экспрессива // Матеріали Міжнар. наук.-метод. конф. “Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції”, 28 жовт. 2003 р. / Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Х., 2003. – С. 35–37.
Особистий внесок дисертанта в статтю (5), написану в співавторстві, полягає в огляді підходів до дослідження емоцій, визначенні МА експресиву, моделюванні його прототипового сценарію, виділенні прагмасемантичних різновидів експресивів негативної емоційності й описі їх історичного варіювання. |