Під час проведення даного дисертаційного дослідження, присвяченого вивченню історичних аспектів створення, розвитку та використання, а також окресленню перспектив бібліотечно-бібліографічних класифікацій в Україні, зібрано, вивчено та проаналізовано матеріали даної тематики. Зокрема, здійснено аналітичний огляд основних тенденцій у становленні та розвитку бібліотечно-бібліографічних класифікацій за кордоном та їх вплив на каталогізаційні та систематизаційні процеси в Україні. Проведено аналіз стану адаптації та використання бібліотечно-бібліографічних класифікацій в Україні на сучасному етапі та визначено перспективи розвитку бібліотечно-бібліографічних класифікацій в Україні. Таким чином, можна засвідчити, що: історія створення та розвитку бібліотечно-бібліографічних класифікацій в Україні тісно пов’язана у контексті фундаментальних основ принципів побудови з використанням бібліотечно-бібліографічних класифікацій міждержавного рівня (“Десяткова класифікація” М. Дьюі, “Розтяжна класифікація” Ч. Кеттера, “Класифікація Бібліотеки Конгресу США” тощо). На класифікаційні принципи формування цих класифікацій орієнтувались у своїх роботах вітчизняні розробники, перекладачі та оптимізатори бібліотечно-бібліографічних класифікацій. Фактично видання закордонної десяткової класифікації стало об’єктом прототипізації для “Міжнародної децимальної бібліографічної класифікації” українською мовою (1919 р.), поклавши таким чином, початок загальній періодизації історії десяткових класифікацій українською мовою. структурні особливості та морфологічне вираження розділів УДК виданої в СРСР дали поштовх процесам створення радянської за змістом і суттю класифікаційної системи ББК. В результаті дослідження історії розвитку, впровадження і використання УДК українською мовою та ББК у бібліотечній роботі тогочасної УРСР простежується еволюція співіснування й функціонування цих двох класифікаційних систем, що доводить невзаємозамінність цих класифікацій, які уособлюють собою два полярні класифікаційні принципи; на початку 1990-х рр. виникла об’єктивна потреба у перегляді та удосконаленні існуючих бібліотечно-бібліографічних класифікацій провідними бібліотеками та інформаційними установами країни. Так, у НБУВ було розпочато підготовку та видання Рубрикатора окремими розділами – структурними компонентами всієї серії. Рубрикатор – це систематизовано-впорядкований перелік відповідно заіндексованих лінгвістично означених понять, знань та процесів, відповідність якого до робочих таблиць класифікації НБУВ розглядається фактично й аксіоматично. У той же час Книжковою палатою України розпочато роботу з перекладу та адаптації УДК. У результаті в 2000-му році, світ побачили таблиці УДК українською мовою в двох томах. Таким чином, бібліотечний світ України отримав два систематизаційні інструменти різних класифікаційних принципів побудови, що стали адекватним відображенням сучасних реалій і потреб інформаційного простору нашої країни. З урахуванням динаміки знань та розвитку науки і техніки закономірно, що робота над виданням Рубрикатора та доповнень до УДК продовжується, в наслідок адекватності реагування на зміст інформаційних запитів для забезпечення смислової відповідності між документом і запитом під час пошуку в каталогізованих масивах інформаційних продуктів; з урахуванням розвитку інформаційних технологій, їх впливу на бібліотечну сферу перспективним є доповнення класичних механізмів систематизації новітніми. Так, до вже існуючих формалізованих індексаційних систем знаків класифікаційної, предметної та дескрипторної слід додати і популіндексаційну ІПМ, у контексті розгляду її як принципу систематизаційного механізму, що дає можливість залучити до процесів класифікації (тегування) засоби колективного тегування (колтегу), забезпечуючи, таким чином пертинентність пошуку. на підставі аналізу існуючих раніше та визначеної в даному дослідженні ІПМ, на нашу думку, варто вести мову про конгломерацію всіх формалізованих систем знаків у єдину систематизаційну систему. Концептуальною моделлю такої системи нами запропоновано Конгломерат ІПМ, в якому були б зосереджені координаційні одиниці всіх наявних ІПМ. Це дасть можливість широкоаспектного представлення того чи іншого поняття в контекстному розумінні, з одночасним забезпеченням збільшення коефіцієнтів повноти та точності визначення у порівнянні з коефіцієнтами хибної видачі, мовчання та шуму. Це забезпечить не тільки можливість індексування документів за різними категоріями, але й їх пошуку у всьому масиві каталогу, як традиційного, так і електронного. Залучення інтернет-технологій надасть можливість використовувати електронні каталоги на міждержавному рівні в рамках пошуку та обміну інформаційними даними. Отже, головним висновком є необхідність створення Конгломерату ІПМ – кумулятивного апарату різних систематизаційних принципів, з урахуванням фактографічних даних щодо використання двох класифікаційних принципів відповідних класифікаційних систем і сучасного розвитку інтернет-технологій з метою компетентного та повного виконання завдань і процесів каталогізації в бібліотеці та потреба консолідації бібліотечної спільноти навколо вирішення проблем адаптації класифікаційних систем в Україні на державному рівні. |