Анотація до роботи:

Татаринов С.Й. Історія гірничої справи, металургії і металообробки доби бронзи Східної України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Донецький національний університет, Донецьк, 2006

Дисертація присвячена комплексному вивченню і аналізу джерел з історії гірничої справи, металургії і металообробки в межиріччі Дніпра і Дону в т.з. Доно-Донецькому регіоні в ХV-ХII століттях до н.е. Мета роботи – реконструкція виникнення гірничих робіт, металургії і металообробки племен зрубної культурно-історичної спільноти на базі Бахмутських мідних копалень.

Автору вдалося виявити поряд з 27 рудопроявами міді сліди стародавньої розробки у вигляді „розносів”-кар’єрів і стовбурових шахт, стоянки гірників-металургів з мідеплавильними печами різних типів, відкрити житла в Пилипчатино, Клиновому. Знайдені ливарні форми з глини і каменя для лиття кельтів, пішней, кирок, ножів, тесел, вістря дротику, кілець. В культурних шарах стоянок відкриті величезні скупчення кісток тварин, що свідчать про обмін худоби на метал, інструменти з кістки для роздроблення рудного тіла, обробки шкіри. В роботі описані серії гірських знарядь з каменя, інструменти для збагачення руди у вигляді кам’яних ночв і жолобів, тертушок, товкачів, абразивів для обробки готових виробів.

Виконано більше 400 спектральних аналізів руди, шлаків, крапель металу, злитків, виробів. Основу металургії складала хімічно чиста мідь групи МП. Передбачається використовування як лігатури сурм’яно-миш'яковистих руд Микитівського району.

Реконструйовані типи мідеплавильних печей, прийоми плавлення сульфідних і окисних руд. В цей період існувала кланова організація ремесла, коли біля копалень знаходилися групи гірників, металургів, а на довготривалих поселеннях на Сіверському Дінцю і Дону металурги-ливарники-ковалі. Безперечно існування торгових скарбів і мінової торгівлі як в рамках Донецького гірничо-металургійного центру, так і за його межами на 150-300 км. На базі Бахмутськіх мідних копалень існували осередки металообробки культур енеоліту і ранньої бронзи, існував могутній осередок Завадово-Лобойківського кола. Типовими виробами цього ГМЦ і осередка металообробки були втульчасті сокири, серпи, вістря списів, тесла, долота, ножі, ливарні форми яких знайдені як у рудників, так і на спеціалізованих поселеннях на Сіверському Дінцю Усове Озеро і Мосолівка на Дону.

Все це дозволяє робити висновок не тільки про важливе значення Донецького ГМЦ і осередка металообробки зрубної культурно-історичної спільноти (маївсько-бережновська і покровсько-мосоловська культури) для Північного Причорномор'я, але і про його роль в культурогенезі. Донецький ГМЦ займає нішу між Циркумпонтійською, Євразійською металургійними провінціями і Північним Кавказом.

Важливий висновок дисертації полягає в тому, що археологічно, на численних джерелах доказано для Доно-Донецького регіону існування складного господарчого комплексу у вигляді стоянок гірників-металургів біля мідних копалень та спеціалізованих поселень кланів майстрів гірників-ковалів. Відбувалися інтенсивна розробка родовищ мідних руд у ХV-ХI ст. до н.е., виробництво широкого асортименту зброї та знарядь праці з міді та бронзи як для внутрішніх потреб племен ЗКІС, так і на експорт. Саме в цей час виникла місцева мінова торгівля металом у зливках, рудою, худобою, готовими металевими виробами.

Якщо 30 років тому пріоритетами у вивченні гірничої справи та металообробки були виключно Приуральський, Кавказький та Карпато-Трансильванський Центри, що входили до Євразійської металургійної провінції, то сьогодні археологами визнано існування на межі степу та лісостепу Північного Причорномор’я потужного Донецького ГМЦ з кількома осередками металургії-металообробки в Доно-Донецькому регіоні на степовому Лівобережжі Дніпра, у Східній Україні. На цій території відбувалися складні процеси культурогенезу доби бронзи.

Виникнення ДГМЦ та осередків металургії, металообробки у Доно-Донецькому регіоні з ХV-ХIV століть пов’язано з появою індо-іранських зрубних племен. Згасання відбувається у ХII-ХI століттях, що пов’язано з відходом зрубно-сабатинівського населення індо-іранців на захід у зв’язку з кліматичними змінами та інфільтрацією у степ протобондарихінського лісостепового населення фіно-угрського походження, яке мало інший, ніж зрубна культура, господарсько-економічний устрій. Зміна кольорової металургії доби бронзи у ХI-Х століттях до н.е. плавно призводить до виникнення металургії заліза у Доно-Донецькому регіоні.

Спалах діяльності Донецького ГМЦ, на погляд автора дисертації, може свідчити про т.з. „пасіонарний поштовх” (за Л.М.Гумільовим). Гірнича справа, складна металургія, професійна металообробка, кланова організація професійних груп населення, мінова торгівля можуть свідчити про існування у Північному Приазов’ї та Подонців’ї свого роду самобутньої „первісної ремісничої цивілізації”.

Але це не спростовує використання бахмутських родовищ значно раніше - у енеоліті, середньостогівською, катакомбною, бабинською культурами. Потрібні нові дослідження як поселень, так і курганних комплексів на Сході України, залучення металевих знахідок з міді та бронзи до спектрального та металографічного вивчення.

Практичним висновком дисертаційного дослідження є необхідність на рівні держави України взяття на суворий пам’яткоохоронний облік усіх копалень, суворе додержання Законодавства про охорону археологічної спадщини, заборона розпаювання площ давніх гірських розробок, стоянок-майстерень зрубної культурно-історичної спільноти в Донецькій та Луганській областях.

Донецький ГМЦ є унікальним культурним центром первісного ремесла світового значення. Він має не менше значення, ніж аналогічні пам’ятки історії первісної гірничої справи Польщі, ФРН, Іспанії, Близького Сходу

Автор вважає за можливе використання матеріалів дисертаційного дослідження для розробки бізнес-планів туристичних піших та кінних маршрутів „Слідами давніх гірників-металургів”, зеленого туризму, міжнародних фірм за досвідом гірничих музеїв Польщі та Бергбаумузею у Німеччині, розробка концепції та проекту створення археологічного заповідника з музеєфікацією копалень та відтворенням мідеплавилень (музей під відкритим небом).

Дисертація дає підстави для подальшої розробки методики розкопок виробничих зон стоянок-майстерень гірників-металургів, досліджень комплексними експедиціями стародавніх гірничих розробок із залученням фахівців країн СНД, Європи та США.

Бахмутські мідні копальні можуть успішно використовуватися для організації археологічної практики як студентів-істориків, так і металургів вищих навчальних закладів Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Харкова (за досвідом Алчевского гірничо-металургійного університету).

Публікації автора:

Монографії

1. Татаринов С.И. Древний металл Восточной Украины. Очерки реконструкции горного дела, металлургии и металлообработки в эпоху бронзы.- Артемовск, 1993.- 153 с.

2. Татаринов С.И. Древние горняки-металлурги Донбасса.- Артемовск, 2003.- 136 с.

Наукові статті

3. Татаринов С.И. Новые данные о древних медных рудниках Донбасса // Археологические открытия в СССР 1976 года.- М.: Наука, 1977.- С. 378-379.

4. Татаринов С.И. О горно-металлургическом центре эпохи бронзы в Донбассе // Советская археология.- Москва, 1977.- №4.- С. 192-207.

5. Татаринов С.И. Исследования поселений горняков-металлургов эпохи бронзы в Донбассе // Археологические открытия в СССР 1977 года.- М.: Наука, 1978.- С. 390.

6. Татаринов С.И. Древний медный рудник „Выскривский” в Донецкой области // Советская археология.- Москва, 1978.- №4.- С. 251-255.

7. Татаринов С.И. Металлообработка в эпоху поздней бронзы на Среднем Донце // Советская археология.- Москва, 1979.- №4.- С. 258-265.

8. Татаринов С.И. Работы Артемовской экспедиции // Археологические открытия в СССР 1979 года.- М.: Наука, 1980. - С. 343-345.

9. Татаринов С.И. Железоделательный горн бондарихинской культуры // Советская археология.- Москва, 1980.- №3.- С. 280-283.

10. Татаринов С.И. Новые сосуды эпохи бронзы со знаками (Донбасс) // Советская археология. – Москва, 1981. – №4. – С.250-253.

11. Татаринов С.И. Металлургия бронзы у племен срубной культуры Восточной Украины // Советская археология.- Москва, 1983.- №4.- С. 32-44.

12. Татаринов С.И. Сезонное жилище горняков-металлургов эпохи бронзы у с. Пилипчатино в Донбассе // Советская археология.- Москва, 1988.- №4.- С. 196-202.

13. Татаринов С.И. Донецкий горно-металлургический центр эпохи бронзы и металлообработка в Восточной Украине // Охорона і дослідження пам’яток археології Полтавщини.- Полтава, 1990.- С. 112-115.

14. Кравец Д.П., Татаринов С.И. К вопросу о металлургии племен донецкой катакомбной культуры // Северо-Восточное Приазовье в системе евразийских древностей (энеолит – бронзовый век).- Донецк,1996.- Ч.1.- С. 51-54.

15. Кравец Д.П., Татаринов С.И. Новые катакомбные памятники Бахмутского края // Донецкий археологический сборник.- Донецк, 1997.- Вып. 7.- С. 77-116.

16. Кравец Д.П., Татаринов С.И., Федяєв С.В. Курганы донецкой катакомбной культуры в урочище „Острая могила” (Донецкая область) // Старожитності степового Причорномор’я і Криму.- Запоріжжя, 2000.- Т.8.- С.143-153.

17. Татаринов С.И. Жилище горняков бронзового века на Клиновском медном руднике в Донбассе // Археологический альманах.- Донецк, 2002.- №10.- С.209-214.

18. Татаринов С.И. Минерально-сырьевая база Донецкого горно-металлургического центра эпохи бронзы в Восточной Украине // Проблеми гірничої археології. Алчевськ: ДонДТУ, 2005.- С. 272-278.

Тези та матеріали конференцій

19. Татаринов С.И. К вопросу о существовании в Северном Причерноморье горно-металлургического центра во II – I тыс. до н. э. // 150 лет Одесскому государственному археологическому музею.- Тез. докл.- Киев, 1975.- С. 64-65.

20. Татаринов С.И. Металлургия железа в эпоху поздней бронзы в Донбассе // Проблемы охраны и исследования памятников археологии в Донбассе: Тез. докл. научн.-практ. семинара.- Донецк, 1986.- С. 35-37..

21. Татаринов С.И. О проблеме сезонности в добыче медных руд срубно-сабатиновскими племенами Донбасса // Проблемы охраны памятников археологии в Донбассе.- Донецк, 1987.- С. 71-72.

22.Татаринов С.И., Эдельман А. Михелис М., А.А. Геология и палинология

медных рудников эпохи бронзы в Донбассе // Проблемы исследования памятников археологии Северского Донца: Тез. докл. обл. науч.-практ. конф.- Луганск, 9190.- С. 112

23. Татаринов С.И. Итоги и проблемы изучения памятников Донецкого горно-металлургического центра эпохи поздней бронзы // Проблемы охраны и исследования памятников археологии в Донбассе: Тез. научно-прак. семинара.- Донецк.1989. с.41-43

24. Татаринов С.И., Кравец Д.П. О Донецком горно-металлургическом центре эпохи бронзы // Проблемы археологии и истории Украины: Тез. докл. науч. конф.- Харьков, 1997.- С.20.

25. Татаринов С.И. Донецкий горно-металлургический центр эпохи бронзы и металлообработка в Восточной Украине // Чтения, посвященные 100-летию деятельности в Государственном Историческом музее В.А. Городцова: Тезисы конф.- Москва, 2003.- С. 93-94.

26. Татаринов С.Й. Проблеми збереження та музеєфікації пам’яток гірничої справи доби бронзи Донбасу // Індустріальна спадщина в культурі і ландшафті: Матер. Першої всеукр. конф: Наук. вісник.- Київ:, 2005.- Вип.. 2.- С. 93-95