У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми, що виявляється у комунікативно-прагматичному підході до висвітлення жанрово-композиційної та функціональної специфіки досліджуваних одиниць. Здійснено лінгвопрагматичний аналіз характерних мовних особливостей іспанських казок, що належать до фольклорного спадку літературної творчості. У роботі проведено аналіз прагматичного потенціалу сталих структурних компонентів казки, виявлено їх головні комунікативно-прагматичні функції, розглянуто основні засоби інтенсифікації текстового впливу. Дослідження показало, що основний прагматичний зміст іспанських народних казок сконцентровано у невід’ємних елементах її композиційної структури, до яких належать заголовок, традиційні формули казки, функції дійових осіб. Загальною особливістю побудови тексту казки є лінійна організація її складників-висловлень, що розташовуються у певній логічній послідовності, зумовленій причиново-наслідковими зв'язками. Композиція іспанської казки характеризується: 1) підпорядкованістю видо-часових форм сюжету; 2) невизначеністю хронотопу; 3) наявністю соціокультурного компонента. Особливість казкового сюжету – трикратне повторення дій героя, з їх поступовою гіперболізацією. Це надає твору динамічності та розширеності, підкреслює, у конкретних випадках, складність виконаного завдання. Чарівні казки найбільш однотипні за своєю композиційною структурою, в якій виділяються десять основних інформативних компонентів – функцій дійових осіб. Заголовок, як перший знак казкового тексту, актуалізує основну інформацію повідомлення. Його прагматичність зумовлена орієнтацією на адресата, а основна функція – викликати зацікавленість в останнього, сформувати в адресата настанову на ознайомлення з казкою. Традиційні формули – невід'ємні структурно-змістові компоненти текстів іспанських народних казок. Ініціальні формули відіграють провідну роль у визначенні адресатом жанру тексту і у виборі відповідної стратегії для його інтерпретації. Медіальні формули – готовий мовленнєвий матеріал для передачі переміщень дійових осіб і підкреслення тривалості процесу виконання дії. Фінальні формули, найбільш різноманітні за своєю лексико-семантичною структурою, вказують на завершення оповіді та згортання казкової картини світу. Іспанські народні казки як мовленнєві утворення фольклорної традиції відображають тенденції, які творять літературну норму на ґрунті загальнонародного мовлення і належать до літературно-розмовної стильової підсистеми мови. Дослідження показало, що експресивність та інтенсифікація висловлень як невід'ємні елементи живого мовлення є найбільш властивими конструкціям з прямою мовою в казці. Діалог у казці, незважаючи на те, що він виступає складником художнього твору і підпорядковується сюжетній лінії – своєрідна модель повсякденного мовлення іспанців, у якій максимально точно відображено основні стратегії комунікативної взаємодії. У діалогах казки використано найбільшу кількість засобів посилення прагматичного потенціалу висловлення з метою ефективно вплинути на адресата. Дискурсивна зв'язність іспанських народних казок забезпечується наявністю в них числених елементів, "розмовних опор", які поєднують структурні елементи повідомлення й служать для заповнення пауз у мовленні. Їх комунікативна значущість полягає у тому, що досить часто вони виконують модальні функції, тобто демонструють ставлення адресанта до самого висловлення або до його адресата. Щодо синтаксичного рівня іспанських народних казок, встановлено, що казкова оповідь тяжіє до літературно унормованих текстів. Побутове мовлення є більш спонтанним і непідготовленим, ніж казка. Для нього характерна велика кількість синкопованих, неповних речень. У казкових оповідях чисельність складних речень значно більша порівняно з простими. Проте усний характер існування народних казок зумовив деякі особливості в їх синтаксичній структурі, зокрема такі: 1) елімінацію фінальних елементів речення; 2) еліпсис дієслів; 3) порушення граматичного порядку слів; 4) редуплікацію, або навмисне повторення лексичних елементів речення. Всі перелічені нами засоби є синтаксичними ресурсами виділення і підкреслення комунікативної значущості окремих одиниць та для вираження емоційних реакцій на слова співрозмовника або з приводу предмета, що обговорюється. Подальшою перспективою наукового пошуку може бути дослідження національно-культурної специфіки фразеологічних одиниць іспанської народної казки в їх функціональному аспекті, тобто висвітлення їхніх номінативних, синтаксичних і прагматичних функцій. Мова загалом, і фольклорних творів зокрема, виступає як дзеркало національної культури і фіксує зміст, який тим чи іншим чином відбиває умови життя певного народу. Цікавим може бути зіставне дослідження фразеологічної номінації текстів іспанських та українських фольклорних казок, оскільки воно дозволить виявити спільні й відмінні риси культурно-ціннісної картини світу цих двох народів, простежити стратегії й способи репрезентації знань, що стоять за мовними знаками та мовленнєвими творами. Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях і тезах доповідей автора: Мастилко Н.В. Семантико-структурні особливості іспанської казки // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: КДЛУ, 1999. – Вип. 2. – С. 133-137. Мастилко Н.В. Функціональний аспект аналізу іспанських чарівних казок // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: КДЛУ, 2000. – Вип.З. – С. 177-181. Мастилко Н.В. Жанрова специфіка іспанської народної казки // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: КДЛУ, 2001. – Вип. 6. – С. 142-146. Мастилко Н.В. Передумови комунікативно-прагматичного аналізу тексту // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: ЛОГОС, 2001. – №5. – С. 143-147. Мастилко Н.В. Поетика іспанської побутової казки // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – К.: КНУ ім. Т.Шевченка, 2002. – Вип. 1. – С. 133-137. Мастилко Н.В. Комунікативно-прагматичне значення формул казки // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: КНЛУ, 2002. – Вип. 8. – С. 220-225. Мастилко Н.В. Комунікативно-прагматичний підхід до вивчення цілого тексту // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: "Прайм-М", 2002. – №6. Кн. 2. – С. 16-22. Мастилко Н.В. Заголовок як актуалізатор прагматичної настанови казкового тексту // Науковий вісник. – К.: АН ВШ України, 2002. – №24. – С. 67-74. Мастилко Н.В. Поетико-стильові традиції іспанської анімалістичної казки // Іноземні мови в навчальних закладах. – К.: Державне видавництво “Педагогічна преса”, 2003. – №2. – С. 150-160.
Мастилко Н.В. Народна казка як жанр // Міжнародна науково-практична конференція "Моделювання міжнародних відносин": Тези доповідей. – К.: КНУ ім. Т.Шевченка IMB, 2004. – С. 194-196.
|