У сукупності одержані результати дослідження дали змогу розв’язати науково-прикладне завдання щодо теоретичного обґрунтування та методичного забезпечення процесу вдосконалення інвестиційного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємств транспортного машинобудування. На підставі поданих у дисертації матеріалів проведеного дослідження можна сформулювати загальні висновки. 1. Дослідження сучасної теорії конкуренції, конкурентних переваг та аналіз теоретичних аспектів їх застосування промисловими підприємствами показує, що вони виникають та реалізуються завдяки сприятливому податковому режиму, що створений на території держави та надає можливість товаровиробникам одержувати економію на податкових платежах та трансакційних витратах; сприятливому розташуванню (близькість до транспортних, інформаційних комунікацій, торговельних центрів та інших елементів інфраструктури); сприятливим умовам доступу до об’єктів нерухомості; низьким відсотковим ставкам у фінансовому секторі регіону; доступності природних ресурсів та робочої сили. 2. Узагальнення методичних підходів та оцінки інвестиційної привабливості підприємств транспортного машинобудування в контексті підвищення їх конкурентоспроможності призвело до висновків, що інвестиційна привабливість залежить від трьох умов: сприятливої інвестиційної ситуації, інвестиційного клімату в галузі і регіоні, а також від наявності конкурентних переваг на промислових підприємствах, що дають інвестору додатковий прибуток чи зменшать ризик. У сучасному трактуванні економічна категорія “інвестиційний клімат” як один із факторів залучення інвестицій на підприємства може розглядатися як на макро-, так і на мікроекономічному рівні. На макрорівні це поняття містить у собі показники правового, економічного і соціального середовища стосовно інвестицій. На інвестиційному кліматі негативно позначаються не тільки прямі обмеження діяльності іноземних фірм, що містяться в законодавстві, але й нечіткість і, особливо, нестабільність законодавства країни, що приймає, оскільки ця нестабільність позбавляє інвестора можливості прогнозувати розвиток подій, що знижує рентабельність вкладень. На мікрорівні інвестиційний клімат виявляє себе через двосторонні відносини інвестора (приватної чи юридичної особи) і конкретних державних органів, господарюючих суб'єктів-постачальників, клієнтів, банків, небанківських фінансових структур, а також профспілок і трудових колективів держави (регіону) – реципієнта інвестицій. 3. У роботі розроблені концептуальні підходи до інвестиційної діяльності підприємств як одного з головних чинників конкурентоспроможності підприємств в сучасних умовах господарювання та сформульовані рекомендації з вдосконалення механізму інвестування підприємств регіону, перш за все, за рахунок розвитку інвестиційного кредитування та потенційних можливостей розвитку системи інституційного інвестування. 4. Аналіз тенденції діяльності підприємств виявив вплив процесів євроїнтеграції на перспективи розвитку національних виробників, зокрема, значний позитивний вплив інвестицій в транспортну інфраструктуру на економічне зростання країни. До факторів зростання можна віднести такі: якщо існують значні проблеми потужності транспортної мережі у регіоні, інвестиції з метою усунення цих проблем позитивно вплинуть на зайнятість та капіталовкладення в регіоні; інвестування у великих урбанізованих регіонах призведе до значної економії вартості транспорту та може активізувати рух бізнесу та домогосподарств, що призведе як до економічного, так і до соціального ефекту; наявність в регіоні промислових підприємств, які можуть отримати замовлення на виробництво устаткування, обладнання, що необхідне для реалізації проектів. В Україні є кілька підприємств, що можуть виконувати роботи із забезпечення інфраструктурних транспортних проектів. В Дніпропетровській області до них належить Державне підприємство “Дніпропетровський науково-виробничий комплекс “Електровозобудування”, що виготовляє електровози для магістральних залізниць. Значення цього виду діяльності для економіки регіону підтверджується високим потенціалом, який несе в собі географічне розташування регіону на перехресті найважливіших транспортних шляхів. 5. Аналіз стану конкурентоспроможності підприємств транспортного машинобудування та заходи щодо залучення інвестицій, дослідження практики та перспектив інвестиційної діяльності показують, що одним з головних напрямів розбудови промислового комплексу регіону є залучення інвестицій. При аналізі інвестиційного клімату, що сформувався в Придніпровському регіоні та, зокрема, на Дніпропетровщині є доцільним відзначити позитивні зрушення. Серед них такі: збільшення питомої ваги експорту товарів промислової продукції, збільшення власних капіталовкладень на технічне переобладнання підприємств, збільшення середнього реального доходу домогосподарств. До переваг Дніпропетровського регіону слід зарахувати наявність унікальних наукоємних підприємств і сформованої наукової бази, успішно функціонуючу систему комунікацій та зв’язку, наявність розгалуженої мережі доріг, що робить його привабливою територією для іноземних інвесторів. 6. Дослідження інфраструктурного потенціалу підприємств у галузі залучення інвестицій та підвищення конкурентоспроможності показують, що Дніпропетровський регіон – один з найбільших промислових регіонів України, де сконцентровані великі промислові підприємства. У структурі промисловості області переважне місце займають галузі важкої індустрії. На тривалий час структура продукції промислових підприємств значно не зміниться, окрім тенденцій, пов’язаних з розвитком інноваційних виробництв та виробництв, які забезпечують великі інфраструктурні проекти. 7. У результаті вдосконалення методики формування бізнес-плану інвестиційного проекту на підприємстві транспортного машинобудування та підвищення на цих засадах конкурентоспроможності виділено такі конкурентні переваги нової продукції (електровозів ДСЗ). Потенційним споживачам (залізницям), виробництво таких електровозів дасть змогу: більш повно реалізувати конкурентні переваги України як транзитної держави; знизити собівартість перевезень; зменшити витрати електроенергії на тягу потягів; збільшити міжремонтні пробіги; знизити вартість технічного обслуговування і ремонтів; підвищити обсяг перевезень вантажів і пасажирів. З погляду економіки держави у результаті реалізації проекту скоротиться залежність від імпорту в сфері вантажо-пасажирського транспорту та розширяться експортні можливості України, у тому числі, в країни СНД.. Таким чином, в роботі визначені науково-методичні засади формування інвестиційного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємств транспортного машинобудування. | 