На основі проведеного аналізу в дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукового завдання щодо розв’язання сучасних проблемних питань узгодження різновекторних інтересів суб’єктів інвестиційних проектів, що реалізуються з метою забезпечення інноваційного розвитку підприємств. Основні наукові та практичні результати роботи такі. 1. За результатом конструктивного аналізу наукових розробок і практики господарювання виявлено, що проблематика інвестиційного проектування в системі інтересів суб’єктів інноваційного розвитку підприємств потребує подальшого наукового узагальнення, розробки та обґрунтування методико-прикладних рекомендацій щодо підвищення її ефективності. 2. Інвестиційне середовище доцільно розглядати як систему забезпечення акумуляції та перерозподілу економічних ресурсів, змістовними елементами якої є: множина об’єктів і суб’єктів інвестування, різнотипні ринки, інфраструктурні інституційні утворення; при цьому за сучасних умов господарювання особливого значення набувають інноваційні об’єкти інвестування, які, з огляду на їх виділені характеристики, слід розглядати окремим елементом системи. 3. Обґрунтовано, що вагомим чинником впливу інвестиційного середовища на інноваційний розвиток підприємств є фондовий ринок, підвищення значущості якого пов’язується автором з: зростаючою інтернаціоналізацією та інтеграцією світових економічних зв’язків, підсиленням ролі державного регулювання, стрімким розвитком інформаційних технологій; доведено, що функціями ринку цінних паперів, найважливішими для реалізації моделі інноваційного розвитку підприємств, виступають: трансформація прав власності, перерозподіл ризиків і ліквідності суб’єктів інвестування, оптимізація їх фінансової структури, функціонування загальноінформаційного простору. 4. Аргументовано, що чинники безпосереднього впливу на ефективність інвестиційних проектів підприємств, можливо типізувати відповідно виокремленим класифікаційним ознакам (природа фактору, відношення до проекту, періодичність управлінських дій, суб’єкт управління, вид економічного оцінювання, вплив на кінцеві результати); під час дослідження їх сутнісних характеристик відносно інноваційного розвитку підприємств, слід ураховувати ризики інвестиційної діяльності, які автором пропонується розглядати на основі виділення сфер і форм їх прояву, джерел виникнення, а також ураховуючи теорію портфельних ризиків, виділених критеріїв оцінки та пропоновану шкалу вимірювання ризику. 5. Доведено, що за умов різноспрямованості потреб і очікувань учасників інвестиційних проектів підприємств, можливо побудувати статистичну модель їх інтересів і оптимізувати останні на основі пропонованого вирішення задачі багатокритеріального оцінювання проекту за допомогою функцій чутливості, яка ураховує зміну проміжних і кінцевих результатів інвестування при зміні параметрів інвестиційного проекту. 6. Проведена оцінка інвестиційної активності та інвестиційного потенціалу підприємств Запорізької області, яка дозволила дійти до висновку про домінуючу тенденцію його використання, що проявляється у зростанні частки енергоємних та сировинних виробництв, у той час, як питома вага підприємств, орієнтованих на задоволення споживчих потреб знижується; обласні підприємства харчової промисловості використовують переважно застарілі технології, стан їх активів потребує інвестиційного оновлення, а останнє здійснюється повільними темпами і суттєво не позначається на техніко-технологічному рівні виробництва та конкурентоспроможності продукції. 7. Запропоновано алгоритм реалізації альтернативних інвестиційних проектів підприємств на основі виокремлення їх етапів та визначення відповідних пріоритетних управлінських дій; при цьому встановлено, що аналіз альтернатив доцільно ґрунтувати на розроблених засадах розрахунку коефіцієнтів чутливості проектування. 8. Обґрунтовано можливість використання ”узгодженого” управління інвестиційною діяльністю, що ураховує інтереси різних рівнів ієрархії менеджменту підприємства та зацікавлених осіб, і базується на виокремленому наскрізному ланцюзі показників ефективності інвестиційних проектів забезпечення інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості. 9. Доведено доцільність формування і використання організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості, що слід розглядати як багатофакторну модель під впливом інвестиційних ендогенних змінних параметрів. | 