Анотація до роботи:

Кропивко М.М. Інвестиційне забезпечення селянських (фермерських) господарств. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02. – економіка та управління науково-технічним прогресом - Інститут аграрної економіки Української академії аграрних наук.

У роботі досліджено основні закономірності, теоретичні і методологічні засади інвестиційного забезпечення розвитку селянських (фермерських) господарств та обгрунтувано пропозиції щодо уточнення змісту основних інвестиційних понять, вивчено і узагальнено методичні підходи до оцінки інвестиційних проектів селянських (фермерських) господарств, здійснено оцінку сучасного стану та перспектив інвестиційного розвитку селянських (фермерських) господарств, досліджено джерела залучення та умови ефективного використання інвестиційних ресурсів у селянських (фермерських) господарствах, визначено шляхи покращення матеріально-технічного забезпечення селянських (фермерських) господарств, обґрунтувано перспективну потребу селянських (фермерських) господарств в інвестиційних ресурсах, розроблено пропозиції щодо формування і реалізації інвестиційної політики планування інвестицій та оцінки їх ефективності у селянських (фермерських) господарствах, обгрунтувано пропозиції щодо формування та ефективного використання інвестиційних ресурсів селянських (фермерських) господарств.

1. Розвиток селянських (фермерських) господарств значною мірою залежить від активності процесу накопичення їх капіталу. Виходячи з економічної сутності капіталу, при формуванні умов його накопичення доцільно застосовувати запропоновані за результатами досліджень уточнення основних інвестиційних понять: “інвестиції” - як ефективне вкладення капіталу з метою його збереження і примноження; “інвестиційна діяльність” - як діяльність по створенню умов відтворення суспільного продукту, що забезпечує збільшення його кількості та якості; “інвестування” - як забезпечення інвестиційних проектів фінансовими, земельними, матеріально-технічними та інтелектуальними ресурсами на стадії “виділення капіталу”; “інвестиційне забезпечення” – як сукупність умов, ресурсів і заходів, необхідних для здійснення інвестиційного процесу. Окрім трьох стадій відтворення капіталу (освоєння, використання та вивільнення), в інвестиційному процесі необхідно виділяти також стадію “виділення капіталу”, на якій визначаються мета, напрями і об’єкти інвестування, здійснюється інвестиційне забезпечення проектів фермерських господарств.

2. Інвестиційне забезпечення селянських (фермерських) господарств має особливості, пов’язані з формуванням спеціальних механізмів їх фінансово-кредитної підтримки, використання землі і майнових об’єктів. Врахування зазначених особливостей забезпечує використання запропонованої у роботі системи класифікацій інвестицій за 18 ознаками і деталізованої класифікації власних, позичених і залучених джерел фінансування.

3. Процес накопичення капіталу у фермерських господарствах здійснюється нерівномірно, а виробництво розвивається переважно екстенсивним шляхом. Основними факторами, що стримують процес інтенсифікації виробництва є: недостатня забезпеченість основними засобами виробництва; відсутність достатніх можливостей і невигідність придбання та утримання середньої та потужної техніки у господарствах невеликих розмірів, які складають переважну більшість селянських (фермерських) господарств; скорочення обсягів фінансування Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств; несприятливими для фермерів умовами техніки лізингу.

4. Враховуючи, що у найближчій і середній перспективі більшість фермерських господарств буде мати порівняно невеликі розміри, найбільш прийнятним варіантом інтенсифікації виробництва у фермерських господарствах на цей період є розвиток спільних форм використання техніки шляхом надання агротехнічних послуг, прокату техніки, оренди, фінансового лізингу, за угодами про спільне використання. При обгрунтуванні варіантів придбання власної техніки або спільного її використання фермерам доцільно застосовувати запропоновані у роботі уточнені методи визначення: обсягів агротехнічних робіт, при яких господарству вигідно мати власну техніку; вартості послуг (маркетингового тарифу) при виконанні агротехнічних робіт агрегатами, а також самохідними машинами; плати за короткострокову і довгострокову оренду техніки.

5. З метою подалання порівняно низького рівня прибутковості сільськогосподарського виробництва, зокрема у фермерських господарствах, і забезпечення процесів розширеного відтворення, необхідно спрямувати заходи щодо державного регулювання інвестиційної діяльності фермерів на підтримку їх інвестиційних проектів шляхом застосуванням як прямих, так і непрямих методів регулювання. З цією метою слід удосконалити міжгілузеві відносини на користь сільського господарства, збільшити обсяги фінансових можливостей Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств і НАК “Украгролізинг”, стимулювати розвиток кооперативних агротехсервісних та інших формувань, посилити контроль над ефективним використанням інвестиційних ресурсів фермерів шляхом підвищення рівня інвестиційного проектування та управління проектами, розробки та реалізації кожним фермерським господарством обґрунтованої інвестиційної політики, а також організації нагляду і консультаційної допомоги у процесі здійснення проектів.

6. При формуванні заходів щодо інвестиційного забезпечення селянських (фермерських) господарств слід враховувати результати обгрунтування прогнозу їх кількості і розмірів, потреби у сільськогосподарській техніці (власній і залученій) і уточнено варіанти раціональних наборів технічних засобів для виконання основних сільськогосподарських робіт у фермерських господарствах з різною площею землі, а також склад машинно-тракторного і автомобільного парку сервісних та інших обслуговуючих агротехнічних формувань. Для забезпечення інтенсивного розвитку селянських (фермерських) господарств України їм загалом необхідно - 79 тис. тракторів, 16 тис. комбайнів різних типів і 28 тис. автомобілів, або з розрахунку на 1 господарство відповідно 1,8, 0,23 і 0,58 одиниць.

7. За результатами досліджень вперше обґрунтовано потребу селянських (фермерських) господарств і агротехсервісних та інших обслуговуючих підприємств у власному і залученому основному капіталі в технічних засобах, яка складає 9,1 млрд. грн., зокрема для Степу- 6,2, Лісостепу – 1,7, Полісся – 0,8 і Карпат з Прикарпаттям – 0,4 млрд. грн. Майже 30% техніки для фермерських господарств необхідно використовувати через агротехсервісні формування. З урахуванням наявних технічних засобів загальна потреба в інвестиціях на технічне дооснащення селянських (фермерських) господарств технікою становить 5,9 млрд. грн. Окрім того, якщо потреба фермерів у техніці буде забезпечена за 15 років, то на заміну зношеної техніки (просте відтворення) необхідно 7,7 млрд. грн. інвестицій, а разом на просте і розширене відтворення – 13,6 млрд. грн.

8. Дослідженнями встановлено, що сучасні можливості дозволяють забезпечити потреби фермерів в інвестиціях на технічне оснащення лише на 35%. З метою створення умов для інвестиційного розвитку фермерських господарств необхідно задіяти додаткові схеми і кредитні лінії, сприяти створенню фермерських агросервісних кооперативів, організації прокатних пунктів і створенню вигідних для користувачів умов лізингу техніки.

9. Фермерським господарствам необхідно більше уваги приділяти розробці інвестиційної стратегії та інвестиційної політики, які забезпечують відповідно як обгрунтований вибір довгострокових цілей інвестиційної діяльності і шляхів досягнення цих цілей, так і вибір джерел реалізації інвестиційних цілей по кожному з найбільш важливих аспектів і етапів інвестиційної діяльності. Інвестиційну стратегію пропонується розробляти на 7-8 років, а інвестиційну політику – до 3 років.

10. Власні інвестиційні ресурси фермерів слід першочергово використовувати на просте відтворення основних засобів, поповнення оборотних активів та фінансування частини капітального будівництва і кооперативних проектів, кошти Українського державного фонду підтримки розвитку селянських (фермерських) господарств та лізингових фондів - на оновлення та поповнення сільськогосподарської техніки, кредити комерційних банків та кредитних спілок - на забезпечення матеріальних витрат, а інші кошти - на будівництво об’єктів виробничого і невиробничого призначення. При цьому має бути забезпечене раціональне співвідношення власних і залучених ресурсів.

11. З метою надання селянським (фермерським) господарствам допомоги у раціональному плануванні та ефективному використанні інвестицій доцільно в складі Українського державного фонду підтримки та розвитку селянських (фермерських) господарств та державного лізингового фонду НАК “Украгролізинг” організувати інформаційно-консультаційні підрозділи (дорадчі служби) діяльність яких, як свідчить аналіз роботи Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки та розвитку селянських (фермерських) господарств, суттєво сприятиме підвищенню економічної ефективності інвестицій та зменшення ризиків неповернення наданих коштів.

Публікації автора:

У фахових виданнях:

1. Кропивко М.М. Інвестиційне забезпечення селянських (фермерських) господарств // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: Вип. – 14, 1999. С. 489-90.

2. Кропивко М.М. Поліпшення інвестиційного забезпечення селянських (фермерських) господарств // Економіка АПК.- К.: ІАЕ УААН, 2000. - №12 - С. 58-59.

3. Кропивко М.М. Формування ефективної інвестиційної політики селянського (фермерського) господарства // Економіка АПК.- К.: ІАЕ УААН, 2001. - №8. - С. 67 - 72.

4. Кропивко М.М. Формування цілей інвестиційної політики селянського (фермерського) господарства // Вісник ХДАУ, 2001. - №8. - С. 47-50.

5. Організаційно-економічні аспекти формування ефективної інвестиційної політики селянського (фермерського) господарства // Вісник Сумського національного аграрного університету, Науково-методичний журнал. Серія: Фінанси і кредит. - Суми, 2002 - №2(11). - С.108-113.

6. Кропивко М.М. Інвестиційний розвиток фермерських господарств Лісостепу // Вісник Сумського національного аграрного університету, Науково-методичний журнал. Серія: Фінанси і кредит. - Суми, 2002 - №(12). - С.119-122.

У інших виданнях:

1. Кропивко М.М., Кісіль М.І. Джерела фінансування інвестицій // Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. (випуск 4) / За ред. П.Т. Саблука. - К.: ІАЕ УААН, 2000. - С.585-589.

2. Кропивко М.М. Розробка інвестиційної політики селянського (фермерського) господарства // Збірник наукових праць кафедри обліку і аудиту Чернівецького Національного Університету. - К.: ІАЕ УААН, 2001. - С.176-188.

3. Кропивко М.М., Кісіль М.І. Прогноз потреби інвестицій у сільське господарство // Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 5). - К.: ІАЕ УААН, 2002. - С.617-624.

4. Кропивко М.М. Сучасний стан селянських (фермерських) господарств та їх інвестиційне забезпечення // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. У 4-х частинах / За ред. П.Т. Саблука Частина 3. “Фінанси і фінансова інфраструктура АПК” - К.: ІАЕ УААН, 2001. - С.233-237.

5. Кропивко М.М. Проблеми інвестиційного забезпечення селянських (фермерських) господарств // Науково-практична конференція “Проблеми формування ринкової економіки. Реструктуризація аграрних підприємств і земельна реформа: стан, проблеми та перспективи. Спеціальний випуск” / Ред. кол. В.М. Нелеп, В.Г. Андрійчук, С.І. Дем’яненко та ін.- К.: КНЕУ. 2000. - С.133-135.