У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення розв’язання важливого наукового завдання – удосконалення визначення та аналізу інвестиційної привабливості підприємства. Виконане дослідження дозволило сформулювати декілька висновків науково-практичного характеру, які відображають результати рішення поставлених у дисертаційній роботі завдань, що відповідають меті дослідження. 1. Установлено, що такі економічні категорії, як інвестиційна привабливість підприємства, інвестиційна привабливість цінних паперів і рівень інвестиційної привабливості в різних теоретичних та практичних роботах не мають чітких визначень. Інвестиційна привабливість об’єкта, який досліджується, визначається як інтегральна характеристика внутрішнього й зовнішнього його середовища, що враховує його теперішній стан і перспективи розвитку. Рівень інвестиційної привабливості – вплив різних характеристик потенційного об’єкта інвестування на сукупний ризик і сукупну доходність уже наявних об’єктів інвестування. Запропоновані визначення дозволяють систематизувати процес відбору об’єктів для інвестування, які найбільше відповідають цілям інвестора, а також визначити фактори, що істотно впливають на результати аналізу і стосуються інвестиційної привабливості. 2. Обґрунтовано, що становлення та розвиток фінансових інститутів, а також зміна рівня інвестиційної привабливості підприємств промисловості та їх цінних паперів впливає на економічне зростання держави через зміну значень всіх основних макроекономічних показників і особливо її валютно-фінансової системи. Оскільки розвинена інфраструктура ринку інвестування створює сприятливі умови для здійснення процесу фінансування не тільки суб’єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб, але також вирішує цілу низку питань, пов’язаних з економічною стабільністю держави і збільшенням реального показника економічного росту. 3. Установлено, що інвестиційна привабливість енергетичних підприємств промисловості та їх цінних паперів безпосередньо залежить від середньорічного виробництва електроенергії, обсягу експорту-імпорту електроенергії, потужності електростанцій енергокомпанії, економічного стану кінцевих споживачів та інфраструктури регіонів, в яких відбувається реалізація електроенергії. Існуючі показники, що характеризують інвестиційну привабливість енергетичних підприємств та їх цінних паперів, побудовані на статичній базі коефіцієнтів і тому не відображають всебічно різні аспекти розглянутого господарюючого суб’єкта. Вони не допускають визначення та аналізу інших не менш важливих показників, що призводить до однобічного розгляду інвестиційної привабливості. 4. Доведено, що інвестиційна привабливість підприємства, яка базується на значенні запропонованого індексу з відкритою архітектурою, може включати практично будь-яку кількість різних факторів, відповідати індивідуальним поглядам інвестора, а також агреговано оцінювати та водночас всебічно розглядати господарюючий суб’єкт, який досліджується. Оскільки побудова різних індексів та економіко-математичних моделей, які визначають рівень інвестиційної привабливості підприємства, заснована на визначенні та аналізі вибіркових незмінних коефіцієнтів зі статичними ваговими частками, у ряді випадків ці показники не здатні дати дослідникові об’єктивну оцінку. Таким чином, може виникнути потреба у визначенні та аналізі інших коефіцієнтів, що характеризують фінансово-господарську діяльність суб’єкта господарювання. Ця обставина викликає необхідність адаптації оціночної моделі, яка визначає інвестиційну привабливість відповідно до цілей окремо взятого інвестора. 5. Обґрунтовано, що індекс інвестиційної привабливості цінних паперів повинен враховувати велику кількість факторів, здатних вплинути на його значення в сучасний момент і на певну перспективу. Оскільки у курсовій вартості цінного паперу відображено вплив політичних, економічних, фінансово-господарських та інших факторів діяльності емітенту, то можна припустити, що зміна курсової вартості досліджуваного папера може бути складовою частиною показника, який визначає інвестиційну привабливість. Обов’язковою складовою показника інвестиційної привабливості цінних паперів повинна бути також модель, що відображає його ліквідність, оскільки вона характеризує припущення інвесторів відносно подальшої зміни ціни та доходності на об’єкт інвестування, який досліджується. Використання запропонованого індексу дозволяє визначати доцільність інвестування, а також сформувати підходи щодо підвищення ефективності інвестицій. Він може застосовуватися для оцінки різних інструментів фінансового ринку, наприклад, таких, як прості та привілейовані акції, державні та корпоративні облігації, а також різних деривативів. 6. Удосконалено методичний підхід щодо дослідження інвестиційної привабливості підприємства та його цінних паперів, який базується на статистичному аналізі. Він полягає у побудові та оцінці моделей регресії, які описують тренди інвестиційної привабливості емітента та його цінних паперів за певний часовий період. Це дозволяє робити загальні прогнози характеристик, що досліджуються, а також характеризувати зміни інвестиційної привабливості і визначити фактори, які істотно впливають на цю характеристику. 7. Запропоновані оціночні показники інвестиційної привабливості підприємства та його цінних паперів, а також методичний підхід щодо загального аналізу їх значень, сприяють підвищенню ефективності професійної діяльності різних учасників фінансового ринку. Вони можуть застосовуватися різними рейтинговими агентствами, аналітичними службами, а також окремо взятими інвесторами з метою визначення та всебічного аналізу інвестиційної привабливості об’єкта дослідження. На підставі результатів проведеного дослідження можна запропонувати Фонду державного майна України і Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також їх регіональним відділенням розглянути можливість застосування розробленого методичного забезпечення щодо визначення й аналізу інвестиційної привабливості підприємств та їх цінних паперів. |
