У результаті дослідження теоретично узагальнено й запропоновано розв’язання наукової проблеми, яка стосується інвестиційної привабливості економіки та зокрема аграрного сектора України на міжнародному ринку капіталу, що дало змогу сформулювати такі висновки: 1. Глобалізація світової економіки сприяла значній активізації міжнародних інвестиційних процесів. Іноземні інвестиції дедалі більше стають джерелом фінансування країн, що розвиваються, і держав з перехідною економікою, до яких належить і Україна. Тому дослідження міжнародного руху капіталу має великий інтерес для багатьох країн, які обрали своєю стратегією забезпечення економічного зростання на основі активного залучення іноземних інвестицій. 2. По мірі глобалізації світової економіки частка міжнародного ринку капіталу у загальносвітових інвестиціях збільшується, внутрішній та іноземний капітал стають взаємозалежними і взаємодоповнюючими складовими на внутрішньому ринку капіталовкладень, але водночас швидшими темпами починають зростати прямі іноземні інвестиції, які стають основною формою міжнародного ринку капіталу і джерелом зовнішнього фінансування країн-реципієнтів. 3. Важливою умовою успішного залучення іноземних інвестицій є формування та реалізація інвестиційної привабливості економічної системи. Під інвестиційною привабливістю економічної системи слід розуміти її здатність сприймати великі інвестиційні вкладення, забезпечувати повне і ефективне використання, окупність і трансформацію інвестиційних ресурсів у зростання виробництва, насичення ринку ліквідною продукцією, розширення впливу інвестора на ринок і гарантування повернення вкладеного капіталу. 4. Для оцінки інвестиційної привабливості багаторівневої і багатофакторної системи потрібен комплексний підхід, який би ґрунтувався на логіці вибору та прийнятті інвестиційних рішень. Оптимальним варіантом інвестиційного рішення є максимальна відповідність інвестиційної привабливості країни-реципієнта економічним інтересам інвестора. Це покладено в основу методики аналізу умов інвестування у країнах-реципієнтах та оцінки їх інвестиційної привабливості. 5. Наприкінці ХХ століття у світі намітився процес переливу капіталу із сільського господарства розвинених держав в країни, що розвиваються. За 2001-2002 рр. у сільське господарство країн, що розвиваються інвестовано у 20 разів більше, ніж у розвинуті держави. А в розрахунку на 1000 дол. валової доданої вартості в країнах, що розвиваються, в галузь було інвестовано в 11 разів більше, ніж у розвинутих державах. Однак рівень залучення іноземних інвестицій в сільське господарство світу загалом ще дуже низький – частка галузі в загальному обсязі іноземних інвестицій світу становить усього 0,3%, а частка галузі у ВВП – 4,5%. 6. Стан залучення іноземних інвестицій в аграрний сектор України далеко неадекватний можливостям і потребам галузі. В окремі роки частка галузі у ВВП становить 14%, а частка галузі в обсязі іноземних інвестицій країни – всього 1-2%. Іноземні інвестиції використовують лише 319 підприємств – або 2% із загального числа. Регіональний розподіл іноземних інвестицій дуже нерівномірний і неадекватний розвитку сільського господарства у структурі економіки регіонів. 7. Проведений регресійно-кореляційний аналіз залежності обсягів залучення іноземних інвестицій в сільське господарство на 1 га сільськогосподарських угідь по 22 країнах ЦСЄ за 10 показниками розвитку галузі за 2001-2003 рр. засвідчив, що найвища кореляція припливу капіталу є з показниками продуктивності праці та співвідношенням імпорту сільськогосподарської продукції до обсягів її виробництва. 8. Важливе значення для іноземних інвесторів має кількісна оцінка інвестиційної привабливості економіки країни-реципієнта. Така оцінка потрібна іноземним інвесторам для обґрунтованого вибору об’єкта інвестування, а країнам-реципієнтам для аргументування інвестиційної привабливості економіки та запровадження механізмів заохочення інвестицій. Проведені розрахунки на прикладі підтвердили, що за 14 показниками серед 22 країн Європи аграрний сектор України має одну з найвищих оцінок інвестиційної привабливості. 9. Досвід країн ЦСЄ свідчить, що вищий рівень залучення іноземних інвестицій там, де вищий рівень селянського і фермерського землеволодіння. У цьому контексті аграрний сектор України, 31% земель якого у користуванні селян і фермерів, привабливий для іноземних інвесторів. Тому базовою умовою формування інвестиційної привабливості аграрного сектора є формування ринкових земельних відносин: паювання землі; збереження цілісності земельних масивів; гуртове укладання договорів оренди; гуртовий перехід права оренди; високий рівень конкуренції пропозицій оренди землі; пріоритетне надання землі в оренду інвесторам; можливість продовження тривалості оренди землі; низька плата за землю (податок і орендна плата). 10. Інвестиційна привабливість аграрного сектора України істотно підвищилася за рахунок створення господарської, виробничої та обслуговуючої інфраструктури ринкового типу на засадах приватної власності, формування багатоукладної системи господарювання і здорового конкурентного середовища, лібералізації збуту та експорту продукції, формування прозорого (біржового) аграрного ринку, забезпечення міжгалузевої паритетності цін. 11. Істотний вплив на реалізацію інвестиційної привабливості аграрного сектора справили лібералізація і спрощення фіскальної системи галузі, зокрема запровадження фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП), спрямування механізму ПДВ на стимулювання промислової переробки сільськогосподарської продукції та модернізації матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств. Загальне податкове навантаження галузі на 1 га ріллі було знижено втричі. 12. На реалізацію інвестиційної привабливості аграрного сектора України позитивно вплинуло розширення державної підтримки галузі, скерованої на стимулювання розвитку кредитування, страхування, придбання техніки. Завдяки компенсації з бюджету до 70% вартості кредитів їх загальна сума кредитів у 2004 р. проти 1999 р. зросла в 15 разів, сума довгострокових кредитів – у 36 разів, а кількість підприємств-позичальників – у 6,5 раза. 13. Позитивний вплив на підвищення та реалізацію інвестиційної привабливості аграрного сектора матиме вступ України до Світової організації торгівлі. Це підтверджує досвід країн ЦСЄ, в яких обсяги залучення іноземних інвестицій в сільське господарство після вступу до СОТу зросли від 2 до 14 разів. Найбільше зростання було в тих країнах, які до вступу в СОТ мали найменше іноземних інвестицій. Тому є підстави для оптимістичного прогнозу щодо зростання іноземних інвестицій в аграрний сектор України після вступу до Світової організації торгівлі. |