У дисертації отримано нові науково обґрунтовані результати, які розв’язують наукове завдання поглиблення теоретико-методологічних засад інвестиційної діяльності в МБК регіону в перехідний період до соціально орієнтованої ринкової економіки технологічного укладу. Це дало змогу розробити і обґрунтувати напрями та шляхи активізації і підвищення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності МБК регіону, який базується на регіональній ринковій самоорганізації. За результатами проведеного дослідження сформульовано наступні висновки: 1. Інвестиційна діяльність є багатофакторним соціально-економічним процесом відтворення капіталу, що включає формування інвестиційних ресурсів, інвестування, продуктивну діяльність, реалізацію, утворення доходу (ефекту). Її наслідком є ефекти економічного, відтворювального, інституційного, науково-технічного, соціального, екологічного типу та локального (регіонального) і загальнодержавного напряму дії. Закономірності дії чинників, формування цілей, напрямів, джерел інвестиційної діяльності в перехідний період відбивають інституційну незавершеність ринкової моделі. Система заходів активізації, підвищення соціально-економічної ефективності
інвестиційної діяльності потребує передбачення специфіки цього періоду. Активізація інвестиційної діяльності в МБК має базуватися на системі
принципів, де основним технологічним принципом має стати максимізація частки доданої вартості, створеної технолого-, наукомістким і кваліфіковано працемістким способом; економічним - пріоритетність розвитку МБК в рамках промислової, інвестиційної, кредитної, податкової, амортизаційної, інноваційної, цінової, зовнішньоекономічної, конкурентної політики та політики стимулювання попиту; організаційним - державне управління розвитком потенційно найбільш ефективних галузей МБК; сприяння фінансово-промисловому і промисловому структуруванню; інституційним - завершення реформування власності, інституційне становлення корпоративної власності, ефективних схем управління державними активами; екологічним - екологізація виробництва, виробництво екофільної продукції, соціальним - пріоритет висококваліфікованої зайнятості, соціальне партнерство. Соціально-економічна трансформація має йти в напрямі збільшення ринкової самоорганізації регіональних підсистем національної соціально-економічної системи, яка дає територіальним громадам можливість збільшувати конкурентоспроможність територіально-господарських комплексів через підтримку пріоритетів регіонального розвитку, особливо високотехнологічних (МБК), за наявності механізмів інтенсифікації саморозвитку регіону; управлінській і фінансовій децентралізації. Регіональному розвитку сприяє система заходів, які більш повно враховують цілі регіонального розвитку при визначенні напрямів загальнодержавного розвитку; передбачають обмежений територіальний протекціонізм галузей спеціалізації регіону, укрупнення адміністративних суб'єктів для вирівнювання фінансових можливостей, територіально-корпоративну ознаку територіальних громад. Інвестиційна діяльність в МБК ЦЕР відповідає його ролі в територіально-господарському комплексі, що впливає на тенденції зміни структури виробництва, зайнятих, ОФ та їх відтворення: МБК м. Києва обслуговує потреби мегаполіса, зберігає високотехнологічні, наукомісткі позиції, реформування тут іде найбільш інтенсивно; МБК Київської області орієнтований на розвиток високотехнологічних виробництв в агломераціях; МБК Черкаської області обслуговує потреби АПК, розвивається технологомістке виробництво, орієнтоване на вивіз. В ході дослідження відповідності інвестиційних стратегій в підгалузях МБК ЦЕР пріоритетам структурної перебудови територіально-господарських комплексів встановлена наявність структурно-галузевих диспропорцій: інвестиційна діяльність здійснюється за умов нераціонального використання ОФ, їх відтворення, трудонадлишковості; фінансові результати нестабільні. Позитивним є покращення відтворювальної і технологічної структури капіталовкладень, скорочення недобудов. Оцінка інтенсивності інноваційно-інвестиційної діяльності в МБК ЦЕР, з огляду на наявний науково-технічний потенціал регіону, ряд заходів державної науково-технологічної політики і підтримку місцевої влади, показує, що масштабна інноваційна діяльність не стала пріоритетом інвестиційної діяльності в МБК ЦЕР, його науково-технічний, кваліфікаційний потенціал виявляється невикористаним. Підприємства МБК різних форм власності, розміру і ступня інтеграції пристосувалися до ринкових умов, однак реформування відносин власності до структурно-галузевих деформацій відтворення додало структурно-трансформаційні диспропорції. Це проявляється у невідповідності інвестиційних стратегій інвесторів
різних підгалузей і форм власності їх ринковим та інституційним стратегіям. Пріоритетами інституційної перебудови МБК ЦЕР має стати інвестиційне та інноваційне спрямування приватизації стратегічних підприємств, оптимізація структури державної власності; вдосконалення корпоративного управління. Удосконалення потребує фондовий ринок, оскільки ступінь його комерціоналізації не відповідає мірі інституційної сформованості: інформація про емітентів має бути більш доступною для широкого кола потенційних фізичних інвесторів; має зрости прозорість корпоративної інформації. Інформація про ринкові активи МБК ЦЕР доступна на фондовому ринку фрагментарно. Виплати дивідендів на ці активи не систематичні, тому вони не є інвестиційно привабливими. Структурним пріоритетом розвитку територіально-господарських комплексів ЦЕР повинні бути технолого- і наукомісткі виробництва МБК, які повніше використовують промисловий і науково-технічний потенціал регіону. Виробництво нових видів продукції та її удосконалення в технолого- і наукомісткій галузі потребує вартісних НДДКР, завчасного пошуку джерел інвестицій, тому ефективна комерційно успішна інвестиційна діяльність в МБК потребує перспективного планування всіх сегментів попиту на продукцію МБК та співвідношення в них традиційного і інноваційного секторів. Пропозиції по удосконаленню регіонального механізму активізації інвестиційної діяльності в МБК регіону засновані на: 1) мобілізації ресурсів регіонального рівня для реалізації конкурентних переваг території; 2) підтримці місцевих виробників; 3) розширенні попиту на місцеву продукцію; 4) залученні широкого діапазону інвесторів до розвитку стратегічних підприємств території, в т.ч. територіальної громади, 5) взаємодії місцевої виконавчої і представницької влади, їх участі в інвестиційних процесах; 6) системі місцевих майнових гарантій для зменшення інвестиційних ризиків.
|