Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Германські мови


Батрин Наталія Володимирівна. Інваріантні значення і типові смисли англійських прикметників семантичного поля температурної ознаки: дисертація канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2003.



Анотація до роботи:

Батрин Н.В. Інваріантні значення та типові смисли прикметників семантичного поля температурної ознаки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04. – германські мови. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2003.

Дисертацію присвячено питанням значення слова взагалі та інваріантного значення зокрема, аналізу інваріантного значення слова в мові та смислу в мовленні, семантики прикметника і польового підходу до її вивчення. В дисертації виділено та описано інваріантні значення в термінах сем прикметників семантичного поля температурної ознаки, виведені формули визначення ступеня синонімічності та антонімічності членів семантичного поля на основі семного складу їх значень, простежено роль інваріантного значення в породженні різних смислів у процесі вживання досліджуваних прикметників, вперше введено поняття градаційної семи і визначено її функціонування в утворенні нових смислів прикметників. Основні результати праці знайшли своє застосування у процесі написання програм теоретичних курсів і спецкурсів з лексикології, семасіології, лексикографії.

Проведене в обсязі дисертації дослідження основних напрямів вивчення значення слова, інваріантного значення в мові та смислу в мовленні дало змогу дійти таких висновків:

  1. В основі відображення лежить важливе для його розуміння відношення смислу і значення. Значення слова – це об’єктивне відображення системи зв’язків і відношень, які склалися в процесі історії. Поряд з ним кожне слово має смисл, під яким ми розуміємо виділення з цього значення тих сторін, які пов’язані з конкретною ситуацією. Значення – відносно незмінний зміст слова у плані мови, смисл – змінний зміст у мовленні.

  2. Незмінне інваріантне значення слова складається з набору сем – елементарних, узагальнених, абстрагованих, комунікативно релевантних ознак відповідного поняття. Семи виконують функції семантичних диференційних ознак і в плані мовлення породжують відповідно різні смисли. Семи є категоріальні, інтегральні, диференційні, градаційні, потенційні. Градаційна сема – це елементарний не дискретний компонент інваріантного значення, який виконує функцію семантичної градації, характеризує градуальні відношення відповідних ознак.

  3. Семантичною основою прикметника є якість, суттєва визначеність предмета, внаслідок якої він є тим, чи іншим предметом. Прикметники бувають градуальними, якісно-однорідними, предметно-якісними. Досліджувані нами прикметники температурної ознаки є градуальними.

  4. Семантичним полем ми називаємо множину слів, в інваріантному значенні яких є спільні семи. Семантичні поля є парадигматичного, синтагматичного, змішаного типу. Оскільки в нашому дослідженні ми основну увагу приділили проблемі значення слова, семантиці прикметника, то нас передусім цікавило семантичне поле парадигматичного типу і, зокрема, прикметників температурної ознаки. Ми визначили склад ядра цього поля, периферію. Семантичне поле температурної ознаки – це закрита парадигма, яка має 1) два полюси arctic-torrid, 2) середні квантори позитивного і негативного полюсів (домінанти) cold-warm, 3) підсилення ознаки tepid – lukewarm – warm – hot – torrid, та ослаблення ознаки сool – chill – cold – freezinig – frigid – icy – arctic, 4) велику кількість членів (1076), 5) ядро, якому належать прикметники arctic, freezing, frigid, icy, cold, chill, cool, lukewarm, tepid, warm, hot, torrid.

  5. Семантика прикметника дозволяє досліджуваному класу слів сполучатись з великою кількістю іменників і породжувати багато різноманітних смислів, про що яскраво свідчать статистичні дані з Інтернету, і при цьому значення залишається інваріантним.

  6. Формули визначення коефіцієнта синонімічності та антонімічності членів поля за семним складом їхніх значень – k=4S:(2N+(n1+n2), де (n1+n2) - це сума сем двох слів, 2N тобто (N+N) – це подвоєна загальна кількість сем, S – кількість спільних сем; ka=4Sa:((N1+N2)+(n1+n2), де Sa – кількість сем з антонімічним значенням. За допомогою цих формул ми визначили коефіцієнти антонімічності домінант cold і warm ka(dominants)=0.89, коефіцієнти синонімічності та антонімічності членів ядра поля. Синонімічність та антонімічність прикметників визначаються на основі стабільних інваріантних значень, а не на основі змінних смислів із синтагматичного плану. Синонімічність визначається кількістю тотожних сем, а антонімічність – кількістю протилежних сем у значеннях співвідносних прикметників. Запропоновані формули можна застосовувати для визначення коефіцієнтів синонімічності та антонімічності прикметників та інших частин мови, що утворюють інші семантичні поля.

  7. Основні типи смислів прикметників семантичного поля температурної ознаки утворюються внаслідок актуалізації сем інваріантних значень відповідних прикметників, зокрема, диференційних сем (наявність зовнішнього (внутрішнього) тепла) та градаційних (кількість тепла) та потенційних. Дія диференційної семи зумовлює той факт, що прикметники досліджуваної групи характеризують зовнішній світ (навколишнє середовище, явища природи, проміжки часу, приміщення тощо) та внутрішній світ людини (риси характеру, настрій, стан тощо). Градаційна сема характеризує градуальні відношення відповідних ознак. Функціонування смислів прикметників зумовлюється актуалізацією сем їхніх інваріантних значень, а не сполучуваністю з іменниками. Тотожність смислів визначається спільною змінною основою семантичної опозиції і тотожними семами синонімічних прикметників. Протилежність смислів визначається спільною основою семантичної опозиції і протилежними семами антонімічних прикметників.

Можливі напрямки подальших досліджень: запропонована методика та отримані результати дають нам можливість для подальшого лінгвістичного аналізу складної філологічної проблеми значення слова. Висновки нашої роботи свідчать про те, що цю методику дослідження можна екстраполювати на інші семантичні поля. Цікавим видається дослідження утворення нових смислів на основі актуалізації диференційних, градаційних та потенційних сем. Перспективним також видається застосування формул визначення коефіцієнтів синонімічності та антонімічності членів семантичного поля за семним складом їхніх інваріантних значень.

Публікації автора:

1. Батрин Н.В. Cемантикопарадигматичне поле прикметників температурної групи // Іноземномовний текст за фахом: Лінгводидактичні аспекти. – Львів: Світ, 1998. – С. 56 – 62.

2. Батрин Н.В. Значення прикметників синонімічного ряду з домінантою cold // Наукові записки. Серія мовознавство. - № 1. - Тернопіль: Видавництво Тернопільського державного університету, 2000. - С. 85 – 90.

3. Батрин Н.В. Семантичне поле прикметників з температурною ознакою. // Наукові записки. Серія мовознавство. - № 1. - Тернопіль: Видавництво Тернопільського державного університету, 2001. - С. 81 - 86.

4. Batryn N. The meaning of the word // IATEFL-Ukraine Newsletter. - № 11. - Kyiv, 1998. - P. 10 – 12.

5. Батрин Н.В. Значення слова // Мандрівець. - Тернопіль: Лілея, 1999. - С. 52 – 55.

6. Батрин Н.В. Значення слова і смисли. // Наш голос. Цікаве мовознавство. № 7. – Нью Йорк: Видавництво Асоціяції Українців Америки, 2003. – С. 14 – 16.

7. Батрин Н.В. Лексикографічний аспект проблеми значення слова // Матеріали західно-регіональної науково-методичної конференції викладачів іноземних мов вузів “Лінгво-дидактичні проблеми викладання іноземних мов на економічних факультетах“. - Тернопіль: Економічна думка, 1997. - С. 129 – 131.

8. Батрин Н.В. Інваріантне значення слова і смисл // Матеріали другої західно-регіональної науково-методичної конференції викладачів іноземних мов вузів “Лінгво-дидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах.”. - Тернопіль: Економічна думка, 1999. - С.113 – 115.