Анотація до роботи:

Борбунюк В.О. Інтертекстуальність драматургії А.П. Чехова. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.02 – російська література. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2006.

У дисертації вперше здійснено комплексний, усебічний аналіз інтертекстуальних зв’язків драматургії А. Чехова на матеріалі п’єс „Безотцовщина”, „Иванов”, „Чайка”, „Дядя Ваня”, „Три сестры”, „Вишнёвый сад”. Виділено такі різновиди інтертексту, як шекспірівський інтертекст, інтертекст російської класики (О. Пушкін, М. Лермонтов, М. Гоголь), музично-поетичний інтертекст, фольклорно-міфологічний інтертекст і архетипова символіка; проаналізовано особливості їх функціонування і взаємодії. Показано, що інтертекстуальність письменника характеризується певною еволюційною динамікою, а творчу особистість автора визначає своєрідна «стратегія інтертекстуальності», основні принципи якої можна сформулювати як «поліфункціональність», «переосмислення», «синтез». Доведено, що інтертекстуальність є складовою драматургічного новаторства А. Чехова, засобом створення відкритого, „всеосяжного” тексту, який не можна однозначно інтерпретувати.