Анотація до роботи:

Шилова Є.В. Інтенсивна терапія ацетонемічного синдрому у комплексі лікування дітей із критичними станами інфекційного ґенезу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2007.

У дисертації наведені результати обстеження та лікування 110 дітей із АС, що розвився на тлі критичних станів інфекційного ґенезу. Встановлено, що у дітей із АС при надходженні до ВІТ спостерігається гіповолемія, порушення скоротливої здібності міокарду ЛШ, розвиток тахікардії забезпечує нормодинамічний режим гемодинаміки. Рівень доставки кисню тканинам залишається у межах норми, тоді як рівень споживанню кисню – зростає. При рівні кетонурії до 15,0 ммоль/л у хворих має місце компенсований метаболічний ацидоз із збільшеним аніонним інтервалом внаслідок накопичення кетонових тіл. При рівні кетонурії понад 15,0 ммоль/л метаболічний ацидоз набуває декомпенсованого характеру. Порушення з боку обміну речовин включають посилення протеолізу, схильність до гіперглікемії, активацію ліполізу, гіперкортизолемію, відносну інсулінорезистентність. При рівні кетонурії понад 15,0 ммоль/л спостерігається зниження рівню глікемії до нижньої межі норми, рівень кортизолу сироватки залишається високим, рівень інсуліну сироватки знижується до нормальних величин. Використання інфузійної антикетогенної терапії комбінацією глюкози та ксилітолу сприяє більш ранньому розширенню обсягу ентерального харчування та зменшенню об’єму інфузійної терапії, ніж парентеральне застосування з антикетогенної метою тільки глюкози чи ксилітолу.

В дисертації наведено узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі – інтенсивної терапії ацетонемічного синдрому у дітей із критичними станами інфекційного ґенезу на підставі вивчення показників центральної гемодинаміки, кисневого транспорту, кислотно-основного та водно-електролітного балансу, обміну речовин та гормонів стресу та розробки ефективної антикетогенної інфузійної терапії із застосуванням комбінації розчинів ксилітолу та глюкози.

1. При надходженні до ВІТ у 77,3±4,0% хворих із АС на тлі критичних станів інфекційного ґенезу спостерігається зниження ІКДО ЛШ, у 70,9±4,3% - зменшення ФВ ЛШ. Сполучення гіповолемії та порушення скоротливої здібності міокарду призводить до розвитку у 74,5±4,2% пацієнтів синдрому “малого викиду”. Спостерігається вірогідне зростання споживання кисню тканинами до 194,1±17,1 мл/(хв*м²), при цьому, внаслідок гемодинамічних порушень, рівень постачання кисню тканинам вірогідно не збільшується.

2. У дітей із АС на тлі критичного стану інфекційного ґенезу при надходженні до ВІТ має місце ізотонічний тип зневоднення. При рівні кетонурії до 15,0 ммоль/л спостерігається вірогідне зростання Аgаp та ВЕ, зменшення АВ, при цьому рН вірогідно від норми не відрізняється, тобто має місце компенсований метаболічний ацидоз із збільшеним аніонним інтервалом внаслідок накопичення кетонових тіл. При рівні кетонурії понад 15,0 ммоль/л відбувається вірогідне зниження рівню рН до 7,20±0,03, тобто метаболічний ацидоз набуває декомпенсованого характеру.

3. У 43,6±4,7% пацієнтів із АС на тлі критичного стану інфекційного ґенезу при надходженні до ВІТ спостерігається гіперглікемія та у 4,5±2,0% - гіпоглікемія. У 58,4±5,5% хворих має місце глюкозурія. Спостерігається вірогідне збільшення сироваткової концентрації НЕЖК до 827,8±62,4 мкмоль/л, рівень кетонемії сягає 2,1±0,2 ммоль/л. Рівень екскреції азоту із сечею за 1 добу лікування становить 7,8±0,9 г, що вірогідно перебільшує норму вдвічі. Сироваткові концентрації кортизолу та інсуліну вірогідно більші за норму – 1324,4±91,0 нмоль/л та 46,3±7,1 мкОд/мл відповідно. Тобто, хворим притаманний стресовий обмін речовин.

4. При дослідженні впливу різних схем інфузійної антикетогенної терапії на патофізіологічні розлади, які виникають у дітей із АС на тлі критичних станів інфекційного ґенезу було виявлено, що використання схеми на основі комбінації глюкози та ксилітолу сприяє більш ранній нормалізації показників гемодинаміки та кисневого транспорту, вірогідному розширенню на 3 добу лікування об’єму ентерального харчування до 74,1±2,9 мл на кг маси тіла та зменшенню обсягу інфузійної терапії до 36,1±3,7 мл на кг маси тіла; призводить до вірогідного зниження рівню кетонурії вже через 12 годин від початку лікування та вірогідно скорішому усуненню метаболічного ацидозу; забезпечує більш інтенсивне зменшення процесів ліполізу та протеолізу, нормалізує вуглеводний обмін та його гормональну регуляцію.

5. При проведенні кореляційного аналізу між основними показниками, що вивчались у хворих із АС на тлі критичних станів інфекційного ґенезу виявлено, що кетоз сприяє розвитку гемодинамічних порушень та неадекватному постачанню тканин киснем, призводить до розвитку метаболічного ацидозу зі збільшеним аніонним інтервалом, про що свідчить зворотній кореляційний зв’язок між рівнем кетонемії/кетонурії та показниками ІКДО ЛШ, САТ, СІ та DO₂, прямий зв’язок між рівнем кетонемії/кетонурїї та величиною Аgаp, а також зворотна взаємодія між показниками кетозу та рівнем рН, АВ. При порівнянні структури та кількості кореляційних зв’язків у групах на етапах лікування відмічено, що найбільш ефективною для корекції порушень, які пов’язані з АС, виявилась схема інфузійної антикетогенної терапії комбінацією глюкози та ксилітолу.

Публікації автора:

1. Георгиянц М.А., Корсунов В.А., Шилова Е.В. Первый опыт использования инфузионного препарата “Ксилат” для коррекции недиабетического кетоза у детей с различной инфекционной патологией. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2005. - №2(д). – С. 16-19. Здобувачем особисто виконано літературний огляд, зібраний клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написаний розділ матеріалів і методів та результатів дослідження.

2. Георгиянц М.А., Шилова Е.В. Вторичные ацетонемические состояния у детей при тяжелой инфекционной патологии. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2006. - №2(д). – С. 124-126. Здобувачем особисто виконано літературний огляд, зібраний клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написаний розділ матеріалів і методів та результатів дослідження.

3. Георгіянц М.А., Шилова Є.В. Застосування інфузійного препарату "Ксилат“ при ацетонемічних станах у дітей з важкою інфекційною патологією: теоретичні передумови і клінічний досвід. // Клінічна фармація. – 2006. – Т.10, №2. – С.10-14. Здобувачем особисто виконано літературний огляд, зібраний клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написаний розділ матеріалів і методів та результатів дослідження.

4. Георгіянц М.А., Шилова Є.В. Вплив інфузійної антикетогенної терапії на стан вуглеводно-ліпідного обміну та на деякі гормони стресу у дітей із ацетонемією на тлі критичних станів інфекційного ґенезу. // Клінічна фармація. – 2006. – Т.10, №4. – С. 5-9. Здобувачем особисто виконано літературний огляд, зібраний клінічний матеріал, проведено статистичну обробка отриманих результатів, написаний розділ матеріалів і методів та результатів дослідження.

5. Георгиянц М.А., Шилова Е.В. Инфузионная терапия ацетонемических состояний у детей при тяжелой инфекционной патологии с использованием препарата «Ксилат». // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2006. – Т.7, №4. – С. 47-51. Здобувачем особисто виконано літературний огляд, зібраний клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написаний розділ матеріалів і методів та результатів дослідження.

6. Георгиянц М.А., Шилова Е.В. Ацетонемические состояния в педиатрической практике. // Медицина неотложных состояний. – 2006. - №4(5). – С. 79-82. Здобувачем особисто виконано літературний огляд, зібраний клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написаний розділ матеріалів і методів та результатів дослідження.

7. Деклараційний патент України на корисну модель А61К31/00 «Спосіб лікування недіабетичних кетоацидотичних станів у дітей при важких інфекційних захворюваннях різної етіології» / Георгіянц М.А., Корсунов В.А., Шилова Є.В. – (21) u 20041210660, 15.08.2005. Бюл. №8. Здобувачем особисто виконано літературний огляд, зібрано клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів.