Становлення економіки знань - це реальність початку ХХІ століття. Однак не у всіх країнах усвідомили цю реальність і приймаються адекватні заходи для її реалізації. Аналіз нової ролі знання дозволив виявити тенденцію стрімкого зростання значення знання та інтелекту у сучасному суспільному розвитку. Зараз для реалізації імперативу виживання людства недостатньо функціональних знань, життєдіяльність людини потребує знання загальних закономірностей, нового визначення фундаментальних смислів існування. Це привело до того, що на перший план у сучасному підприємництві виходить розвинений інтелект, здатний до творчої миследіяльності. Саме внутрішня інтелектуальна миследіяльність стає не просто бажаною, а вкрай необхідною для тієї людини, яка хоче стати підприємцем у сучасному складному й багатовимірному світі, де інформація передається в реальному часі, а глобальні тенденції вже стали “безумовним авторитетом”, який підкорює собі всіх і вся. Саме визначення підприємництва як інноваційної діяльності вже говорить про те, що інтелектуальна складова тут винна бути і є головною засадою розвитку. Саме новизна як продукт творчості інтелектуального мислення завжди виділяла підприємницьку діяльність серед інших видів виробничої діяльності. Інтелектуальне підприємництво не має за головну мету кількісне задоволення первинних потреб; його місія набагато ширша: якісне оновлення як оточуючого світу, так і самої людини. Сучасне економічне знання повинне стати гуманістично орієнтованим і соціально відповідальним, тому що тільки в такій іпостасі воно може стати тим підґрунтям, що дозволить вирішувати актуальні господарські проблеми як на рівні окремої людини й фірми, так і на рівні всього суспільства. Чисто економічний підхід до дослідження сучасних суспільних явищ може дати тільки однобічне знання, чого зараз уже зовсім недостатньо для реалізації імперативу виживання людства. Тому подальший розвиток економічної теорії потребує якнайскорішого переходу на принципи постнекласчної науки, більш широкого використання набутків інших наук про людину, суспільство й природу при всебічному дослідженні соціально-економічних процесів і явищ. Основою сучасного розвитку стають знання й інновації, а тому значно зростає суспільна роль підприємництва як рушія порушень спокою, рівноваги, прагнення до нового. Сьогодні більш глибоко розуміється природа самого підприємництва. Найважливішим аспектом, поза яким стає неможливо нове розуміння підприємництва в умовах формування економіки знань, є необхідність цілісного розгляду двох компонентів підприємницької діяльності: предметно-матеріального та ідеально-творчого (духовного). Другий компонент починає відігравати визначальну роль у розвитку феномена підприємництва, котрий зараз розглядається як процес особистісного або системного самовідновлення й самоорганізації підприємця через втілення в життя ідей для створення нових або розвитку діючих підприємств різних сфер діяльності. Новим особливим видом підприємництва стає інтелектуальне підприємництво, що прямо пов'язане з підвищення ролі знань й інтелекту в суспільному виробництві й виражає нову закономірність соціально-економічного розвитку суспільства. Особливу роль у зв'язку із цим грає відносно новий фактор виробництва - підприємницькі здібності, які засновані на використанні знань й інформації, котрі відкривають широкі можливості зміни виробництва товарів і послуг, що користуються попитом. Це ж, у свою чергу, пов'язане з тим, що для задоволення нових потреб необхідно знову й знову напружувати інтелект, щоб винайти нові способи їх задоволення. Більше того, підприємець-інтелектуал створює нові потреби, нові ніші на ринку і у цій ролі стає “двигуном” сучасного розвитку. Проблема підготовки підприємців-інтелектуалів стає найбільш значимою у сфері економічної освіти. Тому вкрай потрібно цілеспрямовано формувати широке світобачення майбутніх підприємців. З цією метою вважаємо за доцільне значно розширити вивчення тих навчальних дисциплін, котрі могли б сприяти більш цілісному пізнанню сучасної реальності студентами і аспірантами економічних університетів і факультетів. Необхідно увести до державних стандартів підготовки економістів-магістрів обов’язкові навчальні курси “Філософія господарства”, “Господарська етика”, Духовна антропологія”, “Філософія сучасного природознавства”, а для аспірантів-гуманітаріїв – кандидатський іспит з предмету “Історія і філософія науки”. |
