| 1. Поставлене в рамках обраної теми дисертаційного дослідження наукове завдання щодо теоретичного опрацювання та визначення сутності і специфіки інтегрованого образу країни як складової національної політичної культури та його ролі як стрижня цивілізаційного розвитку суспільства та інформаційного забезпечення і супроводження промоційної політики держави, як свідчать результати аналізу державних нормативних документів і програм, науково-практичних публікацій вітчизняних і зарубіжних авторів та прикладних програм, є актуальним. Водночас аналіз науково-дослідної та джерельної бази роботи, попри наявність великого масиву пертинентних загальнотеоретичних та практичних досліджень, дає підстави констатувати фрагментованість і розрізненість зусиль учених, відсутність цілісного уявлення про досліджувану проблему та наявність певної теоретичної невизначеності. У запропонованому концептуальному формулюванні тема дослідження ще не була предметом наукового аналізу. Результатом відсутності інтегрованого підходу до предмета дослідження та теоретичного розуміння причинно-наслідкових зв’язків й ієрархії його основних категорій є, зокрема, співіснування в сучасній науковій та практичній літературі, в науково-популярних публікаціях взаємовиключних визначень базових понять і термінів („образ”, „бренд”, „імідж”, „репутація”, „авторитет” тощо), а результатом їх повсякденного некоректного використання є подальше поглиблення плутанини як на теоретичному, так і практичному рівнях. 2. Наведене у дисертації нове вирішення наукового завдання уможливило на основі застосованої методології аналізу теоретичне опрацювання та визначення сутності і специфіки інтегрованого образу країни як складової національної політичної культури та його ролі як стрижня цивілізаційного розвитку суспільства; вироблення теоретичних та практичних концепцій і моделей-конфігураторів інтегрованого й [історичного] образів країни, а також бренду країни, що складають основу інформаційного забезпечення і супроводження представлення країни в світі. 3. На основі компаративного аналізу особливостей національної політичної культури Сполучених Штатів Америки, Російської Федерації, Республіки Польща та України встановлено, що існує безпосередній взаємозв’язок між самоідентифікацією і типом політичної культури нації та способом її презентації себе в світі. До сьогодні в науковій літературі у такому аспекті питання не ставилось і не розглядалося. Для України проблема презентації себе у світі залишається невирішеною. Ухвалений Урядом 6 червня 2007 р. проект концепції Державної програми формування позитивного міжнародного іміджу України на 2008 – 2011 роки не враховує особливостей політичної культури України. Крім того, в українському суспільстві відсутній консенсус щодо власної ідентичності, а отже, і підґрунтя для презентації себе у світі. Ці завдання можуть бути вирішені через створення та просування інтегрованого образу України. 4. В процесі аналізу теоретико-історичних аспектів формування та становлення інтегрованого образу країни в історичній ретроспективі, з’ясовано, що перші спроби його створення були здійснені тільки у 20 – 30-ті рр. ХХ століття у Радянському Союзі та нацистській Німеччині. 5. У сучасній науковій літературі наявні визначення понять „образ”, „бренд”, „брендінг”, „імідж”, „репутація”, „авторитет”, „позиціонування” не розкривають повною мірою їх зміст та можливості застосування у державній політиці. У зв’язку з чим було запропоновано визначення понять: „інтегрований образ країни”, „[історичний] образ країни”, „бренд країни”, „імідж країни”, „авторитет країни” та „репутація країни”, „позиціонування інтегрованого образу країни”, „позиціонування бренду країни”, „брендінг”, „ребрендінг”. Встановлено, що інтегрований образ країни відрізняється від цілісного й [історичного] образу та від бренду країни за взаємодією часових категорій всередині кожного з них, а також за такими параметрами, як тип формування (цілеспрямований/ стихійний), характер постановки завдань (довготривалі/короткотривалі) та стан (активний/пасивний). Важливою відмінністю між інтегрованим й [історичним] образом та брендом країни є також роль згаданих категорій у задоволенні потреб нації (фізичних, емоційних, розумових та духовних). Представлено нове бачення причинно-наслідкових зв’язків та ієрархії основних категорій і понять досліджуваної проблеми: інтегрований образ країни, цілісний образ країни, [історичний] образ країни, бренд країни (зокрема політичний), імідж країни, її авторитет та репутація. 6. Вироблено теоретичні концепції та моделі-конфігуратори інтегрованого й [історичного] образів країни та бренду країни. Встановлено, що інтегрований образ країни є продуктом багатовікового синтезу в суспільній свідомості та культурі державоутворювальної нації окремих відмінних стрижневих етнонаціональних характеристик. Завдяки ньому формується цілісне уявлення про національну ідентичність, місію та місце нації і країни в світі, а також створюються змістові та смислові складові спілкування як усередині національної спільноти, так і з зовнішнім світом. 7. На основі результатів дослідження особливостей політичної культури та історичного досвіду Республіки Польща із розробки стратегії та здійснення засобами політичного маркетингу інформаційного забезпечення і супроводження програми вступу країни до Європейського Союзу з’ясовано, що політичну культуру Республіки Польща вирізняють з-поміж інших передусім такі характерні риси як месіанство, сарматизм та прометеїзм. Вони продовжують і нині впливати на внутрішню та зовнішню політику сучасної Польщі, передусім, на визначення стратегічних цілей і завдань нації. 8. Встановлено, що інформаційний супровід євроінтеграційних зусиль Республіки Польща здійснювався у рамках двох напрямів: цілеспрямованої інформаційної діяльності із забезпечення підтримки інтеграції Польщі до ЄС суспільствами та парламентськими і урядовими колами так званих „старих” держав-членів ЄС та формування відповідних настроїв у самому польському суспільстві. Зовнішня і внутрішня політична та інформаційна діяльність виявилася в цілому ефективною – більшість поляків проголосували на національному референдумі у червні 2003 р. за вступ до ЄС, водночас успішно пройшов процес ратифікації Угоди про прийняття нових членів до Євросоюзу у парламентах країн-членів ЄС. 9. Дослідження особливостей політичної культури України та визначення основних напрямів створення її інтегрованого образу в контексті стратегічних пріоритетів внутрішньої та зовнішньої політики держави засвідчило, що історичні події минулого глибоко закріпили у свідомості українців необхідність обирати між східним та західним векторами цивілізаційного розвитку. Цей внутрішньосуспільний розкол безпосередньо вплинув на формування [історичного] образу країни та її репутації. З’ясовано, що у найближчому майбутньому подолання розколу та досягнення консолідації українського суспільства, самоусвідомлення нації, здійснення нею своєї цивілізаційної місії, так само як і її виживання, сталий розвиток та експансія у світі цілковито залежать і єдино можливі тільки за умови створення інтегрованого образу України. Вироблено концепцію та модель інтегрованого образу України. 10. На сучасному етапі в Україні для забезпечення створення інтегрованого образу і реалізації на його основі фокусних інформаційних програм запропоновано створити: відповідний координаційний центр, відповідальний за вироблення та здійснення єдиної узгодженої державної політики зі створення та просування інтегрованого образу країни; науково-практичний центр з вироблення інтегрованого образу країни та розробки спеціалізованих інформаційних програм; профільні відомчі структури, що втілюватимуть зазначені програми; незалежні організації, що здійснюватимуть моніторинг ефективності зазначених програм всередині країни та за кордоном і надаватимуть свої висновки й рекомендації координаційному центрові. Необхідно також визначити і створити постійно діючі канали просування інтегрованого образу України за кордон. Однак першочерговим завданням є правове врегулювання зазначеного питання. |
