1. Теоретичний аналіз стану підготовки фахівців машинобудівного профілю у професійно-технічних навчальних закладах засвідчив, що висока професійна культура і важливі особистісні якості фахівця формуються за допомогою оптимального співвідношення професійних і гуманітарних знань. Зміни у методології вивчення загальнотехнічних дисциплін, зокрема матеріалознавства, спонукають до посилення їхньої гуманітарної спрямованості, формування світоглядної культури та виховання учнів безпосередньо у процесі навчання з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей. Інтегративний підхід до вивчення дисциплін загальнотехнічного і гуманітарного циклів створює основу для підвищення ефективності навчання через усвідомлення учнями численних зв’язків між різноцикловими дисциплінами. У результаті аналізу вивчення матеріалознавства і гуманітарних дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах машинобудівного профілю виявлено, що формування професійно важливих якостей особистості фахівця відбувається з одночасним вивченням матеріалознавства; під час вивчення матеріалознавства формуються інтегровані знання й уявлення, які є основою професійної компетенції майбутнього фахівця, та здійснюються різні напрями виховання учнів (етичне, естетичне, економічне тощо); визначено, що при вивченні гуманітарних дисциплін у професійній школі недостатньо враховується принцип професійної спрямованості, а учням не вистачає грамотності, літературного розвитку і культурологічної освіти, що пов’язано з відсутністю в них мотивації до вивчення відповідних гуманітарних дисциплін. 2. Основою для застосування інтегративного підходу до вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін є методологічні та психолого-педагогічні передумови, а саме: методологічні – взаємодія принципів єдності та поліморфізму знання сприяє переосмисленню предметних меж між точними і гуманітарними науками; відбір змісту навчального матеріалу з матеріалознавства та гуманітарних дисциплін здійснюється на основі загальних дидактичних принципів (інтеграції, гуманітаризації, естетизації, доцільності, особистісно орієнтованого підходу); інтегративний підхід до вивчення матеріалознавства і гуманітарних дисциплін здійснюється з урахуванням рівня і субмеханізмів інтеграції, особистісно орієнтованого підходу до відбору змісту навчального матеріалу й організації навчального процесу; психологічні – вплив залучення до матеріалознавства елементів гуманітарних дисциплін на емоційну сферу учня, його ціннісно-смислові особистісні інтереси і професійну мотивацію; створення позитивного емоційного поля навчальної діяльності, суб’єктами якої є учень і викладач; усвідомлення учнями того факту, що для розуміння інформації важливим є її зміст, а не форма; вміння переводити образ у поняття і навпаки; врахування викладачем індивідуальних особливостей учня, ступеня зміни в учня зовнішньої навчальної та професійної мотивації у внутрішню; педагогічні – розвиток в учнів образного мислення; внутрішня готовність до вивчення матеріалознавства з використанням інтегративного підходу; готовність викладача до впровадження інтегративного підходу; варіативний вибір викладачем змісту та форми викладу навчальної інформації; використання інноваційних методів і ефективних форм організації навчання; широке використання контексту проблем; збільшення кількості завдань відкритого типу; використання методів, властивих гуманітарним дисциплінам. 3. Визначено п’ять дидактичних принципів добору змісту навчального матеріалу з матеріалознавства та гуманітарних дисциплін, які відповідають певній сфері структури особистості учня, а саме: у потребово-мотиваційній – мотиваційного забезпечення, в інформаційно-пізнавальній – асоціативності, у цілевизначальній – особистісного підходу, в операційно-результативній – індивідуалізації, в емоційно-почуттєвій – рефлексивності. На основі означених принципів розроблено критерії відбору гуманітарних знань для використання під час вивчення матеріалознавства, які відображають мотивацію фахівців до професійної діяльності, пізнавальний інтерес до культурно-історичних аналогів, що ґрунтуються на основах матеріалознавства, цілевизначення у моральній сфері, різні види діяльності, що впливають на їх емоційно-почуттєву сферу, становлення особистості фахівця. 4. У розробці авторської моделі інтегративного підходу до вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін основними етапами є: визначення цілей вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін у вищому професійному училищі машинобудівного профілю; структурування змісту матеріалознавства на основі інтеграції з гуманітарними дисциплінами; відбір форм організації навчання і методів, які дають можливість переводити поняття в образ (і навпаки) та використовувати субмеханізми інтеграції; діагностика та корекція знань і вмінь. Розробка моделі залежить від таких чинників: вхідних контрольованих і керованих, що встановлюють режим процесу вивчення (умови навчання та програми з дисциплін); вхідних контрольованих і некерованих (рівня базових знань учнів, вихованості, світогляду); вхідних неконтрольованих і некерованих (рівня соціально-економічного розвитку суспільства і виробництва). Визначені чинники впливають на вихідні параметри моделі, зокрема на якість підготовки фахівця. У ході науково-дослідної роботи доведено, що запропонована авторська модель інтегративного підходу до вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін і методика вивчення матеріалознавства позитивно вплинули на рівень знань, умінь і творчий розвиток учнів. Ефективність їх впливу на рівень знань учнів експериментальної групи визначалася динамікою показників успішності на початку і в кінці навчального року у порівнянні з контрольною групою. Виявлено зменшення розриву в кількості учнів, що навчалися на низькому рівні, для експериментальної групи на 13,11%, для контрольної – на 0,51%; для середнього рівня відповідно – 7,5% і 1,62%; для високого рівня – 5,62% і 0,5%. Успішність визначалася на основі “Типових критеріїв оцінювання навчальних досягнень з професійної підготовки учнів (слухачів) у системі професійно-технічної освіти”. Визначення рівнів засвоєння знань, оцінювання якості, кількості та швидкості виконання завдань за спеціальною шкалою і розподілу частот балів, спостереження за змінами у творчому розвитку учнів (емоційною чутливістю, умінням аналізувати, синтезувати й інтегрувати інформацію, розвиненістю уявлення і фантазії, асоціативністю пам’яті) підтвердили доступність відібраного змісту навчального матеріалу та його позитивний вплив на ефективність засвоєння знань із матеріалознавства. Якщо на початку експерименту спостереження за учнями під час навчальної та позаурочної діяльності виявили недостатній рівень їх творчого розвитку й рефлексивної діяльності, то після завершення вивчення матеріалознавства із застосуванням інтегративного підходу більшість учнів зуміла змінити формальні цілі свого навчання у смислові та навіть творчі. Результати формувального експерименту свідчать про позитивний вплив удосконаленого змісту дисципліни “Матеріалознавство” на рівень знань і вмінь із нього та творчий розвиток особистості учнів. 5. На основі розробленої моделі інтегративного підходу до вивчення машинобудівного матеріалознавства удосконалено його зміст. Він відрізняється від традиційного змісту тим, що в урочно-позаурочній роботі вивчається важливий навчальний матеріал гуманітарного спрямування, який не увійшов до програм відповідних дисциплін, але має здатність активізувати вивчення матеріалознавства. Запропоновано алгоритм вибору методів і визначення організаційних форм навчання, які знайшли своє втілення у новій методиці вивчення дисципліни і дають можливість сформувати в учнів уявлення щодо професійного, соціально-економічного, історичного, естетичного та інших аспектів матеріалознавства. Одержані під час експерименту результати використання викладачами вищих професійних училищ удосконаленої навчальної програми з матеріалознавства, дидактичних матеріалів, методичних посібників і рекомендацій засвідчили їх ефективність не лише у підвищенні професійної мотивації та пізнавального інтересу учнів, а також і рівня готовності викладачів до впровадження інтегративного підходу. Теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження можуть бути використані науково-методичними підрозділами Міністерства освіти і науки України під час розроблення нормативних програмно-методичних документів з питань загальнотехнічної підготовки майбутніх фахівців машинобудівного профілю у вищих професійних училищах; обласними навчально-методичними центрами професійно-технічної освіти з метою підвищення кваліфікації викладачів технічних дисциплін; викладачами технічних дисциплін професійно-технічних навчальних закладів у розробці дидактичних матеріалів гуманітарного спрямування. Враховуючи складність і багатогранність проблеми формування знань і вмінь із матеріалознавства у контексті сучасних підходів до навчання, подальшого опрацювання заслуговують такі напрями: розвиток теоретико-методологічних і методичних засад вивчення різноциклових дисциплін на основі інтегративного підходу, готовність викладачів до творчого розв’язання сучасних завдань навчання та виховання учнів, теоретичне обґрунтування і створення дидактичних комплексів для загальнотехнічних дисциплін. Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях 1. Сліпчишин Л. В. Дидактичні матеріали з машинобудівного матеріалознавства: Навчально-методичний посібник. – Львів: Сполом, 2005. – 128 с. 2. Сліпчишин Л. В. Неметалеві матеріали: Навчальний посібник. – Львів: ОНМЦ ПТО, 2002. – 50 с. 3. Сліпчишин Л. В. У пошуках гармонії: Навчально-методичний посібник. – Львів: Сполом, 2006. – 154 с. 4. Сліпчишин Л. В. Дивовижний світ сталей: Методичні рекомендації. – Львів: ОНМЦ ПТО, 2001. – 27 с. 5. Сліпчишин Л. В. Роздуми про вплив художньої літератури на розвиток особистості учнів ПТУ. – Львів: ОНМЦ ПТО, 2001. – 34 с. 6. Сліпчишин Л. В. Урок як ефективна форма навчання: Методичні рекомендації. – Львів: ОНМЦ ПТО, 2001. – 32 с. 7. Сліпчишин Л. В. Програма предмета “Матеріалознавство” для підготовки кваліфікованих робітників у ВПУ машинобудівного профілю. – Львів: ОНМЦ ПТО, 2002. – 16 с. 8. Сліпчишин Л. В. Вивчення матеріалознавства у ВПУ машинобудівного профілю // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – У 6-и вип. – Київ; Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – Вип. 6. – С. 148–153. 9. Сліпчишин Л. В. Деякі міркування з приводу сучасного підручника з матеріалознавства // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць. – К.: Педагогічна думка, 2003. – Вип. 3. – С. 140–142. 10. Сліпчишин Л. В. Дидактичні принципи вивчення матеріалознавства у контексті особистісно орієнтованого підходу // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – У 3-х вип. – Київ; Вінниця: ДОВ Вінниця, 2003. – Вип. 3. – С. 242–248. 11. Сліпчишин Л. В. Інтегративний підхід до вивчення машинобудівного матеріалознавства та гуманітарних дисциплін у ВПУ // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2006. – № 1. – С. 57–65. 12. Сліпчишин Л. В. Інтегративний підхід до вивчення матеріалознавства у професійній школі як засіб гуманітаризації навчання // Педагогіка математики і природознавства: Зб. статей. – Полтава: ПОІПОПП, 2000. – С. 147–149. 13. Сліпчишин Л. В. Інтеграція природничого і гуманітарного знання в професійній освіті // Мистецтво та освіта. – 2003. – № 4. – С. 23–25. 14. Сліпчишин Л. В. Критерії відбору знань з матеріалознавства у ВПУ машинобудівного профілю // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2004. – № 2. – С. 84–92. 15. Сліпчишин Л. В. Особистісно орієнтований підхід у викладанні матеріалознавства у ВПУ // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. – № 4. – С. 129–137. 16. Сліпчишин Л. В. Особливості взаємозв’язків знань учнів при вивченні матеріалознавства у ВПУ // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. – № 1. – С. 113–118. 17. Сліпчишин Л. В. Роль образного мислення у вивченні матеріалознавства // Вісник Львівського ун-ту. – Серія педагогічна. – 2002. – Вип. 16. – Ч. 2. – С. 68–77. 18. Сліпчишин Л. В. Художня література у розвитку культури учнів професійних училищ // Наукові записки: Зб. наук. статей Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. – К.: НПУ, 2001. – Вип.. 39. – С. 149–160. | 