Анотація до роботи:

Гурак Р.В. Інтеграція знань як фактор розвитку науки криміналістики. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 — кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза. — Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено актуальним проблемам дослідження інтеграції знань у криміналістиці: аргументується потреба дослідження поняття «інтеграція» як категорії загальної теорії криміналістики; обґрунтовується необхідність організаційно-управлінського та правового забезпечення процесу інтеграції досягнень інших наук у криміналістику; конкретизуються чинники, які обумовлюють інтеграцію досягнень інших наук у криміналістику; розкриваються додаткові аргументи щодо синтетичної природи криміналістики як результату інтеграції досягнень природничих, технічних, гуманітарних наук; визначаються основні напрями та форми інтеграції досягнень науки і техніки у криміналістику; пропонується принципово нова класифікація інтеграції знань; сформульовано основні завдання інтеграції знань в теорії та практиці судової експертизи.

1. Інтеграція досягнень науки і техніки у криміналістиці — об’єктивно обумовлений процес, один із основних шляхів формування її знань і розширення можливостей виконання завдань криміналістичної теорії та практики. Її зміст визначається єдністю наукового знання, науково-технічного прогресу як елемента суспільного прогресу, де тісно взаємопов’язані наука, техніка, суспільство, людина. Загальним чинником, що обумовлює необхідність інтеграції досягнень інших наук у криміналістику, виступає потреба суспільства в гарантіях своєї безпеки, захисті прав та законних інтересів усіх і кожного члена суспільства.

2. Інтеграція досягнень природничих та технічних наук у криміналістику, будучи об’єктивно обумовленою закономірністю розвитку даної науки, проявляється як одна з основних умов формування криміналістичної теорії та практики, як процес реалізації в криміналістиці єдності наукових знань (природничих, технічних та гуманітарних). Аналіз цього процесу свідчить про вплив на нього найрізноманітніших об’єктивних і суб’єктивних чинників, що обумовлює наявність багатьох протиріч і створює враження певної його стихійності. Однак дослідження цих протиріч переконує в можливості їх успішного вирішення за умови відповідного організаційного та правового забезпечення такого процесу.

3. Ефективність інтеграції досягнень інших наук у криміналістику в значній мірі обумовлюється особливостями кримінально-процесуальної регламентації використання засобів і методів криміналістичної техніки у розслідуванні злочинів. Далеко не бездоганний стан такого законодавства в Україні є серйозною перешкодою на шляху створення і опанування сучасних криміналістичних засобів та методів.

4. Судова експертиза знаходиться на етапі, коли назріло та вирішується питання про її виділення із криміналістики у самостійну науку, оскільки науково обґрунтовано, що судова експертиза має свої специфічні об’єкти, предмет, методологію та завдання дослідження.

5. Пропонується виділити основне значення інтеграції знань у судовій експертизі, яке полягає в створенні передумов для систематизації наукових знань про ті або інші закономірності, які складають предмет судової експертизи як науки. Інтеграція узагальнює результати усіх попередніх наукових досліджень і, в той же час, виводить науки на якісно інший, вищий рівень.

6. В науці немає єдиної думки про те, що саме інтегрується в судовій експертизі — науки чи знання, що дозволило запропонувати та науково обґрунтувати такі теоретичні поняття як «інтеграційні зв’язки» та «інтеграція знань», тобто запропоновано вдосконалення понятійного апарату теорії судової експертизи.

7. На сучасному етапі розвитку криміналістики роль головного чинника як для систематизації криміналістичних знань, так і для інтеграції в їх системі сучасних досягнень інших наук притаманна інформатиці. Її методи, зокрема ті, що реалізуються в засобах автоматизації та обчислювальної техніки, дозволяють прискорити засвоєння криміналістикою нових наукових знань і застосування їх у практиці розслідування злочинів. Разом з тим, робота в цьому напрямі ведеться поки що без необхідної координації та взаємодії працівників не тільки різних правоохоронних органів, але і відповідних наукових установ та навчальних закладів. Підвищення ефективності цієї роботи можливе завдяки створенню наукових асоціацій з окремих напрямів криміналістичних досліджень, формуванню системи сертифікації та поширенню програмних продуктів техніко-криміналістичного призначення, організації міжнаукових, міжвідомчих творчих колективів, до складу яких входили б спеціалісти-криміналісти (вчені та практики), а також вчені в галузі інформатики, природничих та технічних наук.

8. Виділяються такі аспекти значення інтеграції знань: організаційно-методичне значення застосування інтеграції знань, яке полягає в забезпеченні організації взаємодії спеціалістів різного профілю при дослідженні одних і тих самих носіїв інформації; організаційно-управлінське значення застосування інтеграції знань, яке полягає в забезпеченні взаємодії структурних підрозділів — експертних, оперативних, слідчих служб та підрозділів; процесуальне забезпечення застосування інтеграції знань, яке полягає в можливості найбільш обґрунтованого вирішення проблеми процесуальної відповідальності експерта за дачу висновку.

9. Виділено такі загальні завдання науково-дослідного напряму інтеграції знань у загальній теорії криміналістики: подальше вдосконалення загальної теорії криміналістики та судової експертизи; подальша систематизація понятійного апарату криміналістики та судової експертизи з урахуванням об’єктивних процесів інтеграції знань; розвиток та вдосконалення понятійного апарату та термінології судової експертизи на основі інтеграції знань; розкриття інтеграційних зв’язків судової експертизи, різних розділів криміналістики, інших наук; розробка нових класифікаційних систем у судовій експертизі; визначення нових інтеграційних напрямів наукових досліджень в галузі судової експертизи; теоретичне обґрунтування використання наукових розробок, які базуються на інтеграції знань, в експертній практиці; розширення сфери використання комп’ютерних технологій в розробці та вдосконаленні інтеграційних експертних досліджень.

Публікації автора:

1. Гурак Р.В. Проблеми криміналістики як основа формування криміналістичної теорії // Право України. — 2001. — №6. — С. 96-98.

2. Гурак Р.В. Інтеграція у судовій експертизі // Право України. — 2003. — № 11. — С. 56-59.

3. Гурак Р.В. Комп’ютеризація у судовій експертизі // Вісник прокуратури. — 2003. — №4. — С. 123-125.

4. Гурак Р.В. Проблеми інтеграції наукових криміналістичних знань в сучасних умовах // Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. — К.: НАВСУ, 2001. — Ч.1. — С. 240-242.

5. Гурак Р.В. Розвиток криміналістики і удосконалення кримінально-процесуального законодавства // Актуальні проблеми сучасної криміналістики: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. — Сімферополь: Доля, 2002. — Ч.1. — С. 48-54.