1. Аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури дав змогу виявити теоретичні основи інтеграції видів художньої діяльності як засобу мовленнєвого розвитку молодших школярів. Гуманістична педагогіка і психологія утверджують своїм пріоритетом і цінністю особистість учня як суб’єкта культури, життя, навчально-виховного процесу. Однією з провідних розвивальних функцій особистісно зорієнтованої мовної освіти, що ґрунтується на провідному принципі – природовідповідності, є міжпредметна інтеграція. Зміст інтегрованого навчання у лінгводидактиці з’ясовується через фундаментальне поняття метапредмета, який є системоутворювальним. Сутність метапредметного навчання полягає у визначенні системи особистісно значимих навчальних змістів учня, яка формується в процесі взаємодії його з глибинними основами світу та усвідомленням цієї взаємодії. Найбільш перспективними типами інтеграції є а) інтеграція за змістом навчальних предметів, б) способами пізнавальної діяльності. 2. У навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів на сучасному етапі формується недостатній рівень розвивальних можливостей інтегрованої діяльності, недостатньо досліджені способи інтеграції змісту навчальних предметів і видів художньої діяльності з метою активізації словесної творчості молодших школярів, але мова як «історична форма народного духу» нерозривно пов’язана з формуванням мовної особистості. Новітнє вчення про архетипні уявлення особи чи етносу (або так звані праформи пізнання) покладені в основу формування особистості на ґрунті національної культури народу. Для свідомості української культури характерним є висунення на передній план не формалізму розуму, а того, що є корінням морального життя – «серця». Означений архетип «філософія серця» є глибинним, визначальним в українській культурі. Мистецтво і література, задовольняючи одну з найважливіших потреб людини – художню, інтегрує інтелектуальні, естетичні та моральні аспекти пізнання, виховання і розвитку. 3. Перевірка визначеної нами гіпотези експериментально підтвердила її правильність: ефективність формування мовленнєвих умінь засобом інтегрованої художньої діяльності підвищується за умов трансформації змісту, структури, методів, засобів організаційних форм пізнання в системі особистісно зорієнтованого навчання з позицій ноосферної освіти, які обґрунтовують можливості гармонізації педагогічних впливів освітнього процесу на особистість, що досягається системним підходом до аналізу сприймання, уяви, мислення, емоційно-вольової сфери учня та використанням означених психічних явищ відповідно до структури основних етапів сприймання інформації людиною під час формування комунікативних умінь. 4. Результати експериментально-дослідної роботи дають підстави стверджувати, що визначальними лінгводидактичними умовами ефективності створеної моделі мовленнєвого розвитку засобом інтегрованої художньої діяльності є зорієнтованість змісту, методів і форм пізнання на формування українського національного характеру; осягнення особистістю ціннісних орієнтацій; здатність займати активну особистісну позицію в процесі пізнання. У процесі структурування навчального матеріалу оптимально поєднуються два методичні підходи: 1) опора на провідні види діяльності особистості, як визначальний фактор її розвитку, 2) метод формування узагальнених предметних структур, узагальнених способів пізнавальної та мовленнєвої діяльності, завдяки чому досягається гармонізація педагогічних впливів на особистість, формуються у школярів змістоутворювальні мотиви, оргдіяльнісні уміння. 5. Ефективність роботи забезпечується дотриманням запропонованої структури інтегрованого уроку української мови й мовлення, її основних етапів (формування задуму висловлювання, творення тексту, оцінка та удосконалення створених висловлювань), які співвідносилися б із етапами мовленнєвої діяльності: орієнтування, планування, реалізація і контроль. 6. Сучасний рівень мовленнєвого розвитку молодших школярів засобом інтегрованої художньої діяльності потребує нових методичних підходів щодо ефективних способів організації навчання молодших школярів з метою впровадження їх у практику загальноосвітніх навчальних закладів. Нами встановлено три способи добору літературних текстів та творів інших видів мистецтв, способи їх використання в процесі конструювання комплексних вправ: перший спосіб орієнтує на використання творів, які являють собою синтез мистецтв, спонукають до різних видів імпровізованої мовленнєвої діяльності та розвивають узагальнені уміння зв’язного мовлення; другий спосіб передбачає поєднання текстів поезій народних пісень, віршованих загадок, легенд, міфів, казок із різними видами імпровізованої і підготовленої мовленнєвої та художньої діяльності учнів; третій спосіб програмує синтез інтегрування текстів поезій із суголосними мистецькими творами – інструментальною, вокальною музикою і взірцями прикладного, монументального та образотворчого мистецтва. У процесі формування задуму висловлювання використовуються перший та другий способи добору літературних текстів та творів інших видів мистецтв, на основному етапі творення імпровізованих і підготовлених висловлювань, доцільним є третій спосіб, а на завершальному етапі колективного обговорення, редагування і рефлексії використовуються всі три способи інтегрованої художньої діяльності. 7. Вивчення динаміки мовленнєвого розвитку особистості в процесі апробації експериментальної моделі здійснювалось на основі розробленої системи критеріїв сформованості комунікативних умінь молодших школярів. Встановлено три рівні опанування комунікативних та мовних умінь: 1) опанування окремих когнітивних умінь на аналітико-синтетичному та конструктивному рівнях, 2) опанування опорних умінь та навичок грамотного письма; 3) сформованості творчих умінь користуватись сукупністю узагальнених способів мовленнєвої діяльності під час побудови конструктивних та конструктивно-творчих робіт. Отже, в процесі експериментального дослідження доведено, що інтеграція видів художньої діяльності є ефективним засобом розвитку мовлення молодших школярів. Узагальнення викладеного дає підстави стверджувати, що поставлені в дисертаційній роботі завдання розв’язано, мету дослідження досягнуто. Запропоновані в дисертації психолого-педагогічні умови, модель мовленнєвого розвитку молодших школярів засобом інтегрованої художньої діяльності можуть бути успішно реалізовані в навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів без збільшення передбаченого навчальними програмами бюджету часу та залучення до цього процесу наукових кадрів. | 