У дисертаційній роботі здійснено вирішення важливої наукової задачі визначення основних напрямків інтеграції металургійного комплексу України до світового господарства через використання конкурентних переваг національного металургійного комплексу на світових ринках. 1. Дослідження концептуальних основ інтеграційних процесів дозволило зробити висновок, що міжнародну економічну інтеграцію доцільно розглядати як процес економічної взаємодії країн, зумовлений розвитком і поглибленням міжнародного поділу праці, що приймає форму міждержавних угод, призводить до всебічного зближення світогосподарських регіональних зв’язків і регулюється міждержавними органами. Передумовами міжнародної економічної інтеграції є відповідність рівнів економічного розвитку країн, їх географічна близькість, рівень ресурсного і технологічного потенціалів, ступінь зрілості ринкових відносин, масштаби і перспективи розвитку економічних взаємозв'язків країн тощо. 2. В умовах постійного розвитку світогосподарських зв'язків відбувається трансформація методів та інструментів міжнародної економічної інтеграції в процесі поглиблення і диверсифікації інтеграційних утворень. Зважаючи на те, що на практиці дуже складно відрізнити складові інтеграційного процесу та механізм його функціонування, автором удосконалено теоретичні підходи до дослідження структури процесу міжнародної економічної інтеграції, використання яких дозволяє максимізувати ефект від взаємного розподілу і кооперації праці, вільного пересування чинників виробництва у межах регіонального об'єднання, зокрема обґрунтовано, що практична реалізація міжнародних інтеграційних проектів здійснюється за допомогою відповідних механізмів, основу яких складає розгалужена сукупність власне економічних і договірно-правових інструментів. 3. З метою визначення напрямків підвищення конкурентних переваг металургійного комплексу України в умовах його інтеграції до світового господарства автором удосконалено методику визначення порівняльних переваг країни у зовнішній торгівлі з використанням індексу фактичних порівняльних переваг. Це дозволило встановити, що Україна має позитивне значення індексу порівняльних переваг у торгівлі металопродукцією, що свідчить про належний рівень конкурентоспроможності продукції вітчизняної металургійної галузі на світових ринках, та наявність передумов до подальшої інтеграції до світового господарства. 4. Глибока експортна орієнтація є причиною залежності економічного стану металургійної галузі від кон'юнктури зовнішнього ринку. Проведена на основі моделі часткової рівноваги оцінка наслідків застосування фінансових інструментів регулювання торгівлі металопродукцією дозволила визначити, що суспільні безповоротні втрати надходжень до бюджету України від надання субсидій її металургійній галузі лежать у межах 0,1 та 14 млн. дол. США за припущення "малої країни" та у межах 0,1 та 15 млн. дол. США за припущення "великої країни", та зробити висновок, що припинення використання субсидій принесе значні економічні вигоди, особливо в контексті інтеграції металургійного комплексу України до світового господарства на засадах добросовісної конкуренції. 5. Запропоновано використовувати модель прогнозу кон'юнктури світового ринку металопродукції щодо визначення обсягів експорту та розміру світових цін для цілеспрямованого розподілу обсягів продажу металопродукції протягом певного періоду із забезпеченням максимально можливої експортної виручки для підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств металургійного комплексу України в умовах його інтеграції до світового господарства. 6. З метою визначення ролі та впливу прогнозу на підсумковий ефект діяльності підприємства запропоновано методику оцінки ефективності прогнозування світових цін на металургійну продукцію, яка базується на співставленні кінцевих прогнозних результатів з їх якістю і практичною корисністю, що дозволяє підвищити результативність зовнішньоекономічної діяльності металургійних підприємств та створити підґрунтя для успішного інтегрування галузі до світового господарства. 7. Проведений аналіз сучасних тенденцій розвитку світових ринків металопродукції дозволяє стверджувати, що на розвиток металургійного комплексу України у найближчому майбутньому впливатимуть чотири основних чинника: по-перше, це - світове надвиробництво сталі і металопрокату; по-друге, курс України на євроінтеграцію і вступ до Світової організації торгівлі; по-третє, високий рівень експортної орієнтованості галузі; по-четверте, світові ціни на сировину. 8. Позитивні наслідки від вступу України до СОТ для металургійної галузі значно переважають негативні, основними з яких, на думку автора, є: збільшення іноземних інвестицій в вітчизняний металургійний комплекс, можливість скасування квот на експорт металургійної продукції, застосування при вирішенні торговельних спорів механізму, передбаченого нормами СОТ, що дозволить посилити позиції українських виробників в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях, українські виробники отримають одночасне спрощення умов доступу до ринків країн-членів СОТ, частка яких складає понад 95% світової торгівлі. Основним можливим негативним наслідком вступу України до СОТ для металургійної галузі України є обмеження можливості застосування стимулюючих виробництво та експорт заходів, таких, як прямі субсидії шляхом надання податкових пільг, списання податкової заборгованості тощо. 9. До перспектив інтеграції вітчизняного металургійного комплексу слід віднести: створення в країнах ЄС дочірніх та спільних підприємств українських металургійних комбінатів, вступ України до СОТ, перехід на інноваційну модель розвитку і системне оновлення структури металургійного виробництва, інноваційний розвиток металургійної галузі, розробка відповідного законодавства і визначення умов оподаткування інноваційної діяльності. Вищезазначене дозволить посилити позиції металургійних підприємств України на світових ринках та прискорити процес інтеграції вітчизняного металургійного комплексу до світового господарства. |
