1. Аналіз літературних джерел і узагальнення практичного досвіду підготовки баскетболістів у командах Суперліги свідчать про відсутність наукових розробок, які стосуються інтегральної підготовки спортсменів 17-19 років при переході до команд Суперліги. При “омоложуванні” складів команд не ведеться цілеспрямована робота на здобуття змагального досвіду у молодих гравців, що призводить до зниження показників їх змагальної діяльності, а також, не дозволяє їм протягом двох ігрових сезонів досягти рівня інтегральної підготовленості дорослих баскетболістів. 2. Встановлено слабкі сторони інтегральної підготовленості баскетболістів 17-19 років при переході до команд Суперліги у порівнянні з досвідченими: а) у спеціальній фізичній підготовленості - стартова швидкість (1,43±0,014 с та 1,24±0,012 с (відповідно у молодих та в досвідчених) – t=10,55; p<0,05); швидкісно-силові якості (стрибок вгору з місця) (45,2±1,75 см та 49,8±0,32 см – t=2,59; p<0,05); швидкісна витривалость (403,2±1,43 м та 421,7±1,14 м – t=10,1; р<0,05); б) у технічній підготовленості - ефективність середніх кидків (67,8±2,05 % та 72,6±3,05 % - t=3,40; p<0,05); дальніх кидків (62,2±1,01 % та 68,4±1,53 % - t=3,40; p<0,05); штрафних кидків (75,4±1,59 % та 83,1±1,19 % - t=4,05; p<0,05); у молодих гравців влучність дистанційних кидків залежить від позиції та інтенсивності режиму виконання, а у досвідчених місце виконання кидка не має значення; в) у змагальній підготовленості - кількість зіграного часу (8,3±0,36 та 35,4±0,7 – t=34,70; p<0,05); кількість втрат м’яча (3,5±0,11 та 2,4±0,18 – t=4,90; p<0,05); ефективність середніх кидків (32,5±2,4 % та 47,2±1,5 % - t=5,06; p<0,05); ефективність дальніх кидків (15,01±3,7 % та 35,5±1,1 % - t=5,30; p<0,05); кількість перехоплень м’яча (0,47±0,04 та 1,8±0,23 – t=5,70; p<0,05); г) у психологічній підготовленості: розвиток параметрів уваги; зниження активності; погіршення настрою; зниження потреби у досягненні мети. 3. Одержано прогнозну модель за результатами тесту “Коректурна проба” та аналізу техніко-тактичних показників змагальної діяльності на основі кореляційно-регресивного аналізу, в якій кількість помилок при виконанні тесту (r=0,88) та стійкість уваги (r=0,88) впливає на кількість втрат м’яча під час гри у баскетболістів 17-19 років. 4. Встановлено, що факторами, які лімітують підвищення спортивної майстерності баскетболістів 17-19 років при переході в команди Суперліги є: а) недостатній рівень спеціальної фізичної, техніко-тактичної та психологічної підготовленості молодих спортсменів у порівнянні з досвідченими гравцями; б) відсутність урахування індивідуально-психологічних особливостей молодих баскетболістів на даному етапі кар’єри; в) зниження об’єму змагальних навантажень; г) негативний ефект міжособистісних відносин у команді з боку гравців активного резерву. 5. Виявивлено на основі кореляційно-регресивного аналізу з’язок між типологічними особливостями нервової системи та ефективністю кидків під час змагань: сила процесу збудження впливає на ефективність кидків з гри (r=0,54) та ближніх кидків (r=0,62); урівноваженість нервових процесів впливає на ефективність дальніх кидків (r=0,71), штрафних кидків (r=0,73) та кидків з близької відстані (r=0,50). 6. Доведено, що основними напрямками інтегральної підготовки баскетболістів 17-19 років при переході в команди Суперліги повинні бути: вдосконалення слабких сторін у спеціальній фізичній та техніко-тактичній підготовленості; оптимізації психічного стану молодих гравців в умовах змагальної та передзмагальної діяльності (установка на гру, секундування, індивідуалізація передігрової розминки); оптимізація соціально-психологічної адаптації молодих баскетболістів за рахунок спеціальної організації діяльності, спрямованої на “посилення” конкуренції з боку гравців одного амплуа та суперника, а також “послаблення” ії з боку досвідчених баскетболістів інших ігрових амплуа. 7. В результаті педагогічного експерименту отримано приріст показників у баскетболістів, як в середньому, так і за ігровими амплуа: а) у спеціальній фізичній підготовленості - 3,9% (у захисників - 2,9%; нападаючих – 4,1%; центрових – 2,9%) в експериментальній групі; в контрольній групі - 0,3% (у захисників 1,2%; нападаючих - 1,3%; центрових – 1,7%); б) у технічній підготовленості - 22,4% (у захисників - 10%; нападаючих - 37%; центрових – 25%) в експериментальній групі; в контрольній - 3% (у захисників - (-2,4%); нападаючих - 5,3%; центрових – 5%); в) у змагальній підготовленості - 35,6% (у захисників - 20,3%; нападаючих – 28,5%; центрових – 33,8%) в експериментальній групі, а в контрольній групі - 5,4% (-3,5% - у захисників; 5,6% – нападаючих; 15,6% – центрових). 8. Дослідження показали, що необхідне продовження пошуку нових підходів до процесу інтегральної підготовки гравців 17-19 років при переході в команди Суперліги, і перш за все, з урахуванням психологічних особливостей кожного спортсмена та наближенням тренувальних умов до змагальних, що дозволить підвищити ефективність змагальної діяльності баскетболістів на досить складному етапі їх спортивної кар’єри. |
