Анотація до роботи:

Носенко О. В. Інститути конституційного права України: проблеми теорії та практики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 – конституційне право. – Інститут законодавства Верховної Ради України. – Київ. – 2006.

У дисертаційній роботі досліджуються теоретичні проблеми інститутів конституційного права України, як важливої складової системи цієї галузі права. Розкриваються поняття, сутність, зміст і походження інституту конституційного права та аналізується генезис методології дослідження цього конституційно-правового явища. Зокрема, визначається, що під категорією “інститут конституційного права України” слід розуміти основну системоутворюючу складову системи національного конституційного права, представлену функціонально взаємозумовленими і взаємопов’язаними матеріальними і процесуальними нормами конституційного та інших галузей права, що регулюють історично сформовані самостійні групи суспільних відносин, які є предметом конституційного права.

Визначаються основні періоди становлення та розвитку інститутів конституційного права України в контексті генезису національної системи конституційного права, а саме: 1710-1918 рр. – період формування системи основних інститутів національного конституційного права, які були об’єктивізовані в Конституції Пилипа Орлика у 1710 р., та запозичення в національне конституційне право інститутів державного права, що сформувалися в період перебування Українських земель у складі Австро-Угорської та Російських імперій, Польщі, Румунії та Німеччини; 1919-1991 рр. – період становлення та розвитку радянської системи інститутів державного (конституційного) права; 1991-1996 рр. – період формування нової національної системи інститутів конституційного права незалежної України; 1996-2004 рр. – період подальшого розвитку і вдосконалення основних інститутів конституційного права; 2004 р. – і донині – період реформування системи основних інститутів конституційного права України, започаткований конституційно-правовою реформою в Україні. Виявлено перспективні напрямки розвитку і вдосконалення інститутів конституційного права в умовах конституційно-правової реформи в Україні. Досліджується проблема співвідношення інститутів конституційного права України з іншими галузевими інститутами і виявляються правові механізми їх взаємодії через систему нормативних, креативних і функціональних взаємозв’язків.

Приділяється увага основним критеріям класифікації інститутів конституційного права (предмет, функції, структура, галузева приналежність об’єднаних у їх складі норм, форми та види об’єктивізації інститутів конституційного права в чинному законодавстві), відповідно до яких моделюється система інститутів конституційного права України. Здійснюється юридична характеристика основних груп інститутів конституційного права України та вносяться пропозиції щодо їх об’єктивізації в системі чинного конституційного законодавства України.

У дисертації визначені, класифіковані й проаналізовані функції інститутів національного конституційного права. Зроблено висновок, що під функціями інститутів конституційного права слід розуміти об’єктивно сформовані предметно-структуровані цілеспрямовані напрями і види впливу національного конституційного права на суспільні відносини, що є предметом відповідної галузі права. При цьому, функції інститутів конституційного права утворюють систему відповідних функцій. Обґрунтовуються конституційні основи нормативно- та організаційно-правових механізмів реалізації основних функцій інститутів конституційного права в сучасний період.