У дисертаційній роботі розглянуто інституційну трансформацію банківської діяльності в умовах інверсійного переходу до ринкової економіки за допомогою аналізу основ здійснення банківської діяльності, узагальнення особливостей формування банківських систем в країнах з командною та ринковою економіками, вивчення впливу трансакційних витрат на роботу банків. Проведене дослідження дозволяє сформулювати наступні основні результати: 1. Для аналізу інституційної трансформації банківської системи необхідним є використання категоріального апарату інституційної теорії, зокрема таких інституційних понять, як норми, правила, традиції та інститути банківської діяльності, трансакційні витрати, інституційне середовище, інституційна структура, інституційна архітектоніка. 2. Синтезувати логіко-історичний аналіз розвитку банківської діяльності та перспектив її удосконалення дозволяє категорія інституційної архітектоніки банківської діяльності, яка відображає взаємозв`язки таких базових елементів, як довіра, гроші, збереження, депозит, кредит, відсотки, накопичення, банк. Банківська справа незалежно від економічної системи передбачає
довіру до себе, роботу з грошима та наявність банку, який працює із ними. Це є тією основою, яку не може бути змінено незалежно від способу управління економікою. Але інституційне середовище впливає на порядок роботи банків, способи акумуляції грошей, напрям їхнього розміщення у вигляді кредитів, можливості та ефективність користування відсотковою ставкою при регулюванні грошових потоків тощо. Саме за цими критеріями відрізняється робота банків в ринковій та командній економіках. 4. Структурно-системний підхід до дослідження банківської системи дозволив визначити її фундаментальну та актуальну структури, складові елементи яких є спільними, але їхня роль змінюється в актуальній структурі залежно від конкретних умов. Інституційна трансформація банківської системи в умовах інверсійного
переходу до ринкової економіки поєднує приватизацію діючих в командній економіці банківських установ, функціонування банків в різних організаційних формах, а також модифікацію основних регулюючих принципів банківської діяльності. При такому типі трансформації роль центрального банку в організації та реформуванні дій комерційних банків значно зростає. Ринкова трансформація економіки пов`язана з формуванням
дворівневої банківської системи. В такій системі вплив держави на банки мінімізується, і вони працюють у межах встановленого правового поля. Центральний банк незалежно від уряду виконує свої контролюючі, емісійні функції, а комерційні банки в конкурентному середовищі задовольняють потреби населення та економіки в банківських послугах. Інституційна оптимізація процесів капіталізації та децентралізації
полягає в збалансуванні розвитку виробництва і поширення мережі банківських установ з урахуванням регіональних аспектів локалізації виробничих і людських ресурсів. Зниження трансакційних витрат в банківській системі пов`язане з
необхідністю додаткового правового регулювання діяльності комерційних банків та їхніх контрагентів, яке передбачає більш жорсткіші санкції по відношенню до порушників укладених угод, недоброзичливих позичальників. Виконання взятих обов`язків допоможе стабілізувати грошовий потік в банківській сфері та вивільнити частку грошей, які зберігаються для забезпечення резервування ризиків за кредитними операціями. Також це буде сприяти зниженню кредитних ставок, які знаходяться в прямій залежності від ризику тієї чи іншої операції. Разом із формуванням нового інституційного середовища відбувається
зміна основних рис поведінки суб`єктів банківської діяльності. Наслідком трансформації поведінки є виникнення нових організаційних форм виконання банківської діяльності, зміна практичних заходів роботи на ринку. Окрім того, в конкурентному середовищі, де відбувається боротьба між банками за частку ринку, перевагу мають перш за все прибуткові та менш ризиковані банківські операції. Ризиковані та неприбуткові сфери діяльності частіше за все залишаються поза увагою банків. Тому цей напрямок має бути задовільнений державними банківськими установами, які зможуть фінансувати інноваційну, експортну, агропромислову діяльність та інші пріоритетні напрями. |