| У дисертаційній роботі досліджувалася проблема утворення теоретичної моделі інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків. За результатами теоретичного та практичного досліджень ми дійшли таких загальних висновків. 1. Основним припущенням у роботі виступило твердження про те, що інструментарій ЗМІ у процесі формування іміджу політиків відбивається в теоретичній моделі, елементи якої при верифікації є реальними й ефективними. Висунуте припущення було доведено. 2. За допомогою теоретичної моделі інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків (та практичної перевірки її положень), яка виступила в ролі засобу пошуку й опису функцій такого інструментарію ЗМІ, ми довели: ЗМІ мають систему щільно пов’язаних та взаємозумовлених психолінгвістичних інструментів, що в різній мірі актуалізовано використовуються у процесі формування іміджу політиків. Окрім зазначеного, було виявлено, описано та класифіковано перелік, що складається з 91 психолінгвістичного інструменту ЗМІ для утворення та руйнування образів політиків. Виявлений та описаний психолінгвістичний інструментарій ЗМІ в процесі формування іміджу політиків ми вважаємо принципово новим і таким, що складає сутність всього дисертаційного дослідження. 3. Виявлений, описаний та класифікований перелік 91 психолінгвістичного інструменту ЗМІ у процесі формування іміджу політиків був розподілений нами на 31 психолінгвістичну групу інструментів ЗМІ, які, у свою чергу, склали взаємопов’язані 5 елементів моделі інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків. 4. За допомогою класифікації основних положень наукових джерел останніх років були сформульовані головні принципи утворення теоретичної моделі інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків. Гіпотеза була перевірена через теоретичну модель інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків (таку модель ми скорочено, через абревіатуру, назвали “ЗМІ-ФІП” і обґрунтували всім дослідженням доцільність уведення такого терміну та його змісту в науковий обіг). Особливістю нашого дослідження інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків є: пошук, ідентифікація та опис конкретних інструментів (засобів, прийомів, форм); з багаточисельних інструментів ЗМІ виокремлено такі, завдяки яким в інформаційному просторі засоби масової інформації формують імідж політиків; протягом усього дослідження доводилася гіпотеза про те, що інструментарій ЗМІ є важливим чинником формування іміджу політиків; практична перевірка функціональності ідентифікованих інструментів ЗМІ у процесі формування іміджу політиків підтвердила основне передбачення про те, що велика кількість прийомів та засобів, які використовують ЗМІ та які, на перший погляд, недотичні до формування іміджу політиків, взаємопов'язані між собою; подібний взаємозв'язок системний, бо у випадку функціонального "збою", "виходу з ладу" одного-двох видів таких прийомів ЗМІ починають виконувати зворотну функцію - руйнівну; звідси є об'єктивним те, що у нашому дослідженні визначається системний характер ідентифікованих інструментів ЗМІ у процесі формування іміджу політиків; згадану системність ми знайшли і визначили через теоретичну модель; модель ЗМІ-ФІП не може вважатися такою, яка пояснює механізми утворення політичного іміджу, політичного портрету чи політичної біографії; запропонована нами модель ЗМІ-ФІП також не може розглядатися як така, що пояснює закономірності політичної реклами чи, ширше, рекламної комунікації в журналістиці; модель ЗМІ-ФІП уперше в українському журналістикознавстві описує та пояснює механізми і закономірності психолінгвістичного характеру інструментів ЗМІ, які використовуються у процесі формування іміджу політиків; оскільки в Україні психолінгвістичний напрямок майже не розробляється як базовий, теоретичний у рамках журналістикознавства, остільки є об'єктивні причини вважати результати нашого дослідження новим напрямком у журналістикознавстві. 7. Одержані нами у дослідженні результати можуть вважатися такими, що мають наукову новизну. По-перше, ми утворили нову теоретичну модель інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків (модель ЗМІ-ФІП). По-друге, наша модель ЗМІ-ФІП удосконалила існуючі моделі масової комунікації (наприклад, синтетичну модель масової комунікації Т. Гобан-Класа та семіотичну модель масової комунікації Г.Г. Почепцова з боку психолінгвістичної деталізації їх функцій та складових. По-третє, через доведення реальності функцій моделі ЗМІ-ФІП ми здійснили психолінгвістичне тлумачення інструментарію ЗМІ, що використовується журналістами під час утворення та руйнування образу політиків. 8. Одержані у нашому дослідженні результати та їх інтерпретація мають, на наш погляд, практичне значення, перш за все, для розвитку в Україні теорії масової комунікації, тому що дозволяють переглянути існуючі положення із синтетичної точки зору соціопсихолінгвістичного тлумачення процесів формування іміджу політиків. 9. Цінність одержаних нами результатів для журналістикознавства України полягає у чітко номенклатуризованому описі психолінгвістичних інструментів, завдяки яким ЗМІ утворює або руйнує образ політиків. 10. Діапазон практичного використання результатів, одержаних нами в дослідженні, для роботи ЗМІ може бути розповсюдженим на аналітичні програми та програми новин, на ток-шоу, телемости, інтерактивне спілкування журналістів зі споживачами інформації, в якій формується імідж політиків. 11.Ураховуючи узагальнену підсумкову оцінку результатів нашого дослідження, слід зазначити перспективні напрямки та шляхи, наукові завдання, що постають перед майбутніми дослідниками. По-перше, запропоновану нами теоретичну модель ЗМІ-ФІП слід верифікувати не тільки через велику кількість вітчизняних каналів масової інформації (періодичних друкованих, телевізійних, віртуальних видань тощо), але й через, спочатку фокус-групи, потім через цілеспрямовані диференційовані вибірки, і, нарешті, через дослідження великої кількості іноземних інформаційних каналів. Такий пропонований порядок дослідження особливостей моделі ЗМІ-ФІП дозволить підтвердити перспективну гіпотезу щодо універсального характеру функцій нашої моделі. По-друге, у майбутньому, разом зі змінами, які об’єктивно та необхідно будуть відбуватися у суспільстві, а також у свідомості споживачів інформації ЗМІ, слід не тільки практично перевіряти (досліджувати) запропоновану нами модель ЗМІ-ФІП (її доцільність, функціональність, ефективність та дієвість), але й ураховувати необхідність доповнення діапазону функцій, переліку кількості та якості психолінгвістичних інструментів ЗМІ для утворення та руйнування образу політиків. По-третє, тому що прогресивна зміна та уніфікація каналів транслювання інформації вимагатиме змін у прийомах та формах презентації в ЗМІ іміджу політиків, необхідно буде досліджувати вплив на свідомість споживачів інформації як нових каналів трансляції, так і саму специфіку нових психолінгвістичних інструментів ЗМІ. Результати, одержані нами в ході теоретичного та практичного досліджень, дозволяють сформулювати декілька таких практичних пропозицій. А. Менеджерам ЗМІ, у тому числі редакторам, необхідно ознайомитися з конкретним переліком психолінгвістичних інструментів ЗМІ для формування іміджу політиків. Після детального вивчення запропонованих нами результатів дослідження прийняти рішення про дозований доступ до них низових працівників ЗМІ з метою обмеження їх неконтрольованого та некоректного негативного використання. Б. Після набуття навичок та оволодіння технологією використання запропонованого нами психолінгвістичного інструментарію ЗМІ для формування іміджу політиків конкретними журналістами та ведучими популярних теле- та радіопрограм пропонуємо дозволити використовувати 91 психолінгвістичний інструмент ЗМІ як засіб інформаційної війни з метою необхідності дотримуватися суперечними сторонами основних принципів журналістики (розуміємо - людяності), а саме: чесності, правдивості, об’єктивності, справедливості та неупередженості. В. Пропонуємо широкому колу авторів Інтернет-продукції (як вербальної, так і невербальної) урахувати встановлений нами факт її низької ефективності у процесі формування іміджу політиків. Г. Пропонуємо шефам-редакторам, редакторам та відповідальним за випуски інформаційних матеріалів (у будь-якому вигляді) звернути увагу на низький логічний рівень текстів журналістів та позаштатних дописувачів. Серед поширених помилок, особливо у газетних та журнальних текстах, ми виокремлюємо такі, які виникають із причин незнання або неволодіння авторами текстів “Правилами логічного доведення”. | 