Анотація до роботи:

Куляс С.М. Інсектна алергія: поширеність, специфічна діагностика та лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.29 – клінічна алергологія. – Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено проблемі підвищення якості діагностики та ефективності лікування інсектної алергії (ІА), дослідженню її поширеності серед населення.

З метою покращення діагностики ІА запропоновано новий підхід до ранньої специфічної діагностики гіперчутливості до отрути комах за допомогою прик-тесту та методу імунотермістометрії з вітчизняними інсектними алергенами. Доведено, що розроблена методика шкірного тестування у порівнянні із скарифікаційними пробами з алергенами є більш специфічною, простою у виконанні, доступною та уніфікованою. Специфічна імунотерапія вітчизняними інсектними алергенами є ефективним та безпечним методом лікування. Вона дозволяє досягти позитивного клінічного ефекту в 85,18 % хворих і супроводжується достовірним зниженням інтенсивності клінічних проявів та реакції шкіри при проведенні прик-тесту з відповідними алергенами. Частота побічних ефектів при проведенні специфічної імунотерапії інсектними алергенами парентеральним методом складає 11,11 % випадків.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової і практичної задачі клінічної алергології – підвищення якості діагностики та ефективності лікування осіб з алергічними реакціями на ужалення перетинчастокрилими комахами шляхом застосування прик-тесту, лабораторних методів дослідження та специфічної імунотерапії вітчизняними інсектними алергенами.

1. За останні 20 років відмічається значне зростання поширеності інсектної алергії серед населення. Так, за даними клініко-епідеміологічних досліджень в 1981-1982 роках її частота складала 0,14 %, в 1991-1992 роках – 0,36 %, а в 2002-2003 роках – 3,84 %.

2. Поширеність інсектної алергії залежить від професійної категорії обстежених. За клініко-анамнестичними даними її частота серед бджолярів та членів їх сімей (12,50 %) суттєво (Р<0,01) перевищує таку серед медичних працівників (3,30 %) і особливо серед загальної популяції населення (1,14 % випадків).

3. В етіологічній структурі інсектної алергії у бджолярів та членів їх сімей гіперчутливість до алергенів бджоли (80,76 %) переважає (Р<0,01), над підвищеною чутливістю до алергенів оси (7,69 %). Серед осіб загальної популяції майже в однаковій мірі зустрічаються алергічні реакції на ужалення обома комахами (51,42 % та 45,71 %).

4. Переважною клінічною формою інсектної алергії серед всіх категорій обстежених є місцеві реакції на ужалення (77,05 %). Системні прояви алергічних реакцій на ужалення зустрічаються вірогідно рідше (22,95 % випадків, при Р<0,01).

5. Прик-тест з вітчизняними інсектними алергенами дозволяє ідентифікувати гіперчутливість до алергенів із тіла та жалючого апарату оси в 85,29 % випадків, а до алергенів із тіла та жалючого апарату бджоли - в 81,25 % випадків. Прик-тест придатний для використання в умовах поліклініки у якості скринінгового методу специфічної діагностики інсектної алергії .

6. Вираженість шкірних реакцій суттєво більша (Р<0,01 для алергену із тіла оси і P<0,05 для алергену із тіла бджоли) при проведенні скарифікаційного тесту з алергенами із тіла комах, ніж при виконанні прик-тесту з даними алергенами. При виконанні скарифікації і прик-тесту з алергенами із жалючого апарату комах достовірної різниці в інтенсивності реакції шкіри не виявлено (Р>0,05). При цьому результати скарифікаційних проб і прик-тесту ( незалежно від виду алергену) тісно корелюють між собою.

7. Інтенсивність реакції шкіри на проведення прик-тесту з алергенами із жалючого апарату комах достовірно більша (Р<0,01), ніж при застосуванні алергенів із тіла комах, а вираженість шкірних реакцій на проведення прик-тесту з алергенами із жалючого апарату комах суттєво (Р<0,05) більша у осіб з системними проявами інсектної алергії, ніж у осіб, що мають місцеві реакції на ужалення.

8. Метод імунотермістометрії є високоінформативним методом специфічної діагностики інсектної алергії. Він дозволяє у 61,53% - 76,92% осіб виявити гіперчутливість до інсектних алергенів. Між результатами визначення гіперчутливості до інсектних алергенів за допомогою імунотермістометрії та шкірних тестів існує тісний прямопропорційний кореляційний зв’язок.

9. Cпецифічна імунотерапія вітчизняними інсектними алергенами при системних проявах інсектної алергії дозволяє досягти позитивного клінічного ефекту у 85,18 % хворих і супроводжується достовірним зниженням інтенсивності клінічних проявів та реакції шкіри на проведення прик-тесту з відповідними алергенами. Частота побічних ефектів при проведенні специфічної імунотерапії інсектними алергенами парентеральним методом складає 11,11 % випадків.

Публікації автора:

1. Куляс С.М., Зайков С.В. Сучасний стан проблеми інсектної алергії // Астма та алергія. - 2003. - №4. - С. 5-11. Здобувачем проведено патентний пошук та огляд літератури, підготовка статті до друку.

2. Куляс С.М. Частота інсектної алергії серед різних професійних категорій населення та фактори, що сприяють її розвитку // Астма та алергія. – 2004. -№ 3-4. – С. 35-38.

3. Зайков С.В., Куляс С.М., Гришило П.В., Недeльська С.М. Ефективність специфічної імунотерапії у осіб з алергічними реакціями на ужалення // Астма та алергія. - 2005. - № 1. – С. 41-44. Здобувачем проведено набір клінічного матеріалу, статистична обробка отриманих даних, підготовка статті до друку.

4. Куляс С.М. Інформативність шкірних тестів в діагностиці гіперчутливості до інсектних алергенів // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - Вип. 13. – Кн. 1. – Київ, 2004. - С. 133-137.

5. Зайков С.В. Куляс С.Н. Распространенность инсектной аллергии среди жителей Винницкой области // Український пульмонологічний журнал. – 2003. - № 2. - С. 178. Здобувачем здійснювався набір клінічного матеріалу, проводилась статистична обробка отриманих даних.

6. Куляс С.М. Частота та структура інсектної алергії у бджолярів // Зб. тез науково-практичної конференції “Раннє виявлення та лікування алергічних захворювань”. - Вінниця, 2003. - С. 178.

7. Куляс С.М. Інформативність шкірних тестів в діагностиці інсектної алергії // Зб. тез конф. молодих вчених Вінницького державного медичного університету. – 2004. – С. 17.

8. Куляс С.М. Частота інсектної алергії серед осіб, що займаються бджолярством // Зб. тез наукової конф. студентів та молодих вчених з міжнародною участю. – Вінниця, 2004. – С. 183.

9. Куляс С.М. Ефективність специфічної імунотерапії інсектними алергенами у осіб з алергічними реакціями на ужалення комахами // Зб. тез ХІ університетської (ХХХХІ вузівської) конф. молодих вчених. – Вінниця, 2005. – С. 43.