Анотація до роботи:

Склепова А.В. "Іноземний капітал у приватизації стратегічних підприємств України" – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – "Світове господарство і міжнародні економічні відносини". – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2003.

У дисертації розкрито теоретичні основи і досліджено практичні аспекти приватизації стратегічно важливих підприємств, розкрито економічну необхідність та доцільність їх приватизації. Особливу увагу приділено ролі іноземного капіталу в цьому процесі. Проведений аналіз приватизації стратегічних підприємств в деяких країнах Центральної і Східної Європи показав, що іноземний капітал відіграє суттєву роль при проведенні економічних реформ, в тому числі і в процесі приватизації.

Здійснено аналіз економіко-правових засад участі іноземних інвесторів у приватизації стратегічних підприємств України. Для підвищення зацікавленості іноземних інвесторів пропонується проводити прозорі процедури приватизації, проведення індивідуальної приватизації з урахуванням галузевих особливостей, пропонування на продаж великих пакетів акцій.

Особливу увагу було приділено електроенергетичній галузі України, проблемам, що виникли із залученням іноземних інвесторів при приватизації підприємств цієї галузі, а також виявлено соціально-економічні наслідки підвищення тарифів на електроенергію за вимогами нових власників.

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуального питання приватизації стратегічних підприємств України та питання участі у цьому процесі іноземних інвесторів.

Головні науково–теоретичні та практичні результати дисертаційної роботи зводяться до наступного:

внаслідок аналізу наукових розробок і практики господарювання виявлено, що проблематика механізму участі іноземного капіталу у приватизації промислових підприємств, що мають стратегічне значення для економіки країни, потребує подальшого вивчення, розробки та обґрунтування рекомендацій щодо покращання його результативності;

докорінної зміни, за результатами роботи, потребує підхід до розпочатої приватизації великих підприємств в галузях промисловості, які забезпечують економічну безпеку держави за участі іноземних інвесторів. Необхідно відмовитися від реалізації концепції приватизації, що орієнтована на формальну зміну власника. Найбільш доцільним, з погляду автора на умови і стан економіки промислового сектора в цілому, є механізм здійснення приватизації, що базується на ідеї економічної адаптації суб’єктів господарювання;

іноземні інвестори будуть готові вкладати власні кошти в економіку України лише тоді, коли наявні умови інвестиційного клімату надають їм гарантію безпеки інвестованого капіталу та коли вони у рамках належним чином розробленого законодавства самі можуть приймати рішення про використання інвестованого капіталу. Інвестори повинні мати можливість діяти як підприємці, які несуть відповідальність за свої рішення;

загальним вектором і змістом приватизації підприємств державного сектора економіки має стати потреба відродження виробничого потенціалу;

пріоритетним об’єктом інвестування повинен виступати електроенергетичний сектор: його ефективне функціонування позитивно впливає на розвиток інших секторів економіки;

метою інвестування електроенергетичного сектора є забезпечення стабільної та ефективної його роботи. Залучення до енергопідприємств міжнародних стратегічних інвесторів допоможе акумулювати необхідні кошти, отримати сучасні технології, прогресивні методи управління та роботи;

для забезпечення результативності інвестування постачальних компаній електроенергетичного сектора необхідно застосування комплексного підходу до проведення приватизації, реформування системи регулювання та оптимізації господарських процесів. При чому зазначені питання повинні реалізовуватись паралельно в системній єдності, з урахуванням їх взаємного впливу;

реалізація комплексної інвестиційної програми в електроенергетичному секторі можлива за умови наявності мотивації та політичної волі у впровадженні реформ, підтримки громадськості та розуміння з боку виробничих об’єднань. Механізмами забезпечення результативності інвестування виступають прозора, з чітко визначеними обов’язками інвесторів та держави приватизація; демонополізація електроенергетичного ринку та застосування ринкових принципів ведення господарської діяльності; адаптація організаційно-управлінської та фінансової системи діяльності підприємств до ринкових умов господарювання; оптимізація виробничих процесів.

У площині нормативно–адміністративного регулювання доцільно:

залишити поняття "промисловий інвестор" та застосовувати його при продажу пакетів акцій ліквідних стратегічних підприємств;

ліквідувати державні холдингові компанії, що не збільшують ліквідність своїх пакетів, приватизувавши пакети, що передані їм в управління, окремо, або у виняткових випадках, коли існування холдингу веде до покращання конкурентоздатності на міжнародних ринках і не створює монополії на місцевому ринку, одним лотом. Продавати лотом можна лише у випадку проведення маркетингового дослідження, результатом якого є готовність інвестора заплатити за холдинг більше загальної суми стартових цін окремих пакетів;

проводити будь-яке відчуження державного майна поза межами приватизації (банкрутство, податкова застава) лише через приватизаційну процедуру з подальшою виплатою коштів кредиторам.

здійснювати процедури організації продажу контрольних пакетів акцій відповідно до світової практики: продаж за конкурсом або на відкритих торгах. Проте не слід відкидати можливість прямих переговорів з одним потенційним покупцем, оскільки конкуренція промислових інвесторів щодо певної категорії національних підприємств об’єктивно обмежена через значний обсяг пропозиції подібних підприємств на ринках СНД, ЦСЄ, який значно перевищує попит.

Для заохочення іноземних інвесторів у приватизацію енергокомпаній пропонується впровадження таких заходів:

надати право обленерго призупиняти поставки електроенергії тим, хто своєчасно не розраховувався за неї;

видавати гарантії уряду по розрахунках з обленерго за пільги та субсидії, надані державою окремим категоріям споживачів електроенергії;

перекласти борг по субсидіях на енергоринок і не враховувати його енергокомпаніям за несплату закупленої електроенергії;

реструктурувати борги обленерго, що приватизуються, з моменту підписання договору купівлі-продажу;

провести інвентаризацію земельних ділянок під обленерго, що приватизуються, та їх майна.

Реалізація комплексної інвестиційної програми в електроенергетичному сек-торі можлива за умови наявності мотивації та політичної волі у впровадженні ре-форм, підтримки громадськості та розуміння з боку виробничих об’єднань. Механізмами забезпечення результативності інвестування виступають прозора з чітко визначеними обов’язками інвесторів та держави приватизація; демоно-полізація електроенергетичного ринку та застосування ринкових принципів веден-ня господарської діяльності; адаптація організаційно-управлінської та фінансової системи діяльності підприємств до ринкових умов господарювання; оптимізація виробничих процесів.

Публікації автора:

У наукових фахових виданннях:

1. Склепова А.В. Досвід східноєвропейських країн у проведенні приватизації державних підприємств // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – 2000. – Вип. 21. – Ч. ІІІ. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, Ін–т міжн. відносин, 2000. – С. 76–79 (0,2 д.а.).

2. Склепова А.В. Приватизація та інвестиційний процес в Україні // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини.– К.: ВБЦ "Київський університет", 2001. – Вип. 20. – С.46–55 (1,1 д.а.).

3. Склепова А.В. Основні етапи та принципи приватизаційних процесів в Україні // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2001. – Вип. 23. – С. 179–191 (0,6 д.а.).

4. Склепова А.В. Механізми забезпечення приватизації державних підприємств в Україні: історія і сучасність // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр.– К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, Ін–т міжна. відносин, 2002. – Вип. 31. – Ч. І. С. 252–262 (1,2 д.а.).

5. Склепова А.В. Участь іноземних інвесторів у приватизації електроенергетики // Фінанси України. – 2002. – №11. – С.84–89 (0,4 д.а.).

В інших виданнях:

1. Склепова А.В. Теоретико-методологічні основи міжнародних зв’язків та їх вплив на реформування економіки // Зб. наук. пр. за матер. наук.-практ. конф. "Шляхи реформування економіки України на сучасному етапі". – К., 2000. – Додаток № 4 (9) до "Персонал" № 2 (56). – С. 91-94 (0,2 д.а.).

2. Склепова А.В. Історія української приватизації // Теорії мікро-макроекономіки / Зб. наук. пр. професорсько-викладацького складу і аспірантів за матер. наук.-практ. конф. "Підприємництво в умовах трансформації економіки України". – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2000. – Вип. 6. – С. 225–229 (0,3 д.а.).

3. Склепова А.В. Приватизація та інвестиційний процес в Україні // Труди Всеукр. наук. конф. студентів та молодих вчених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання". –Донецьк: ДонНу, 2000. – Ч. 1. – С. 69–71 (0,2 д.а.).

4. Склепова А.В. Моделювання економічних процесів перехідних економік // Тези міжн. конф. "Моделювання та оптимізація складних систем (МООС-2001)".– К: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2001. – Ч. 3. – С. 161-163 (0,2 д.а.).

5. Склепова А.В. Іноземний капітал у приватизації підприємств електроенер-гетичного комплексу України // Світова цивілізація і міжнародні відносини / Матеріали міжнародної наукової конференції "Україна в контексті процесу глобалізації: нові реалії та національна стратегія". – Дніпропетровськ: Дніпропетровський нац. ун–т, 2002. – №3(5). – С. 113–114 (0,2 д.а.).