За результатами наукового дослідження зроблено висновки теоретичного, методичного та практичного характеру: 1. Висвітлено важливість розвитку виробництва продукції закритого ґрунту для забезпечення продовольчої безпеки і збалансованого харчування населення України. Узагальнено за окремими сільськогосподарськими культурами їхні харчові, лікарські, дієтичні і протекторні властивості. Розкрито тенденції розвитку тепличного господарства в Україні, встановлено фактори впливу на ціни плодоовочевої продукції протягом року, зокрема платоспроможний попит, канали збуту та забезпечення пропозиції товарів. Оцінка розвитку господарств закритого ґрунту в Україні та інших країнах світу свідчить про значний ріст земельних площ тепличних господарств. У країнах, розташованих у північних широтах, зосереджено переважно зимові (скляні) теплиці, а в південних – плівкові. 2. Виробництво і споживання продукції закритого ґрунту народами світу визначається географічним розміщенням, економічними і технічними можливостями, їхньою потребою і традиціями тощо. На основі аналізу світового виробництва плодоовочевої продукції визначено місце України та встановлено спеціалізацію країн світу на вирощуванні культур у закритому ґрунті, експортно-імпортні торговельні потоки. За розрахунками, річна потреба в продукції овочів закритого ґрунту повинна сягнути 55-60 кг на людину, тобто 2,75-3 млн т на рік. При визначенні потреби у виробництві і споживанні враховано медичні потреби людини в цій продукції; рівень світового виробництва і споживання овочів; співвідношення обсягів виробництва продукції у відкритому й закритому ґрунті; сезонні обсяги вирощування овочів; економічну ефективність різних типів теплиць; потреби експорту в овочевій продукції, особливо в міжсезонні періоди. 3. Обґрунтовано організаційно-економічні засади створення, розвитку та ефективного функціонування підприємств закритого ґрунту на інноваційній основі, що передбачає розробку маркетингової концепції як напрямів ефективного функціонування галузі в конкурентних умовах, диверсифікацію виробництва, визначення розмірів і розміщення створюваного підприємства, що має три методологічні аспекти: енергетичний, транспортний і екологічний. Інженерно-технічне, технологічне і ресурсне забезпечення розвитку закритого ґрунту свідчить про динамічність змін в агротехнології вирощування овочів, грибів та інших культур, їх удосконалення, зменшення витрат виробництва, важливість дотримання параметрів мікроклімату. Недоліком закритого ґрунту в Україні є застарілі тепличні комплекси (30-45 років), а впроваджувати в них нові гідропонні технології вирощування рослин дуже складно і в багатьох випадках – нераціонально. Виходом із ситуації є продумана реконструкція чи будівництво нових тепличних комплексів. 4. На стан виробництва продукції в галузі закритого ґрунту і його ефективність великий вплив мають агрономічні й біологічні фактори, зокрема селекція сільськогосподарських культур для вирощування в теплицях, стійких до захворювань і шкідників. Для вирощування в зимових і плівкових теплицях визначено ряд сортів і гібридів, які дають найбільшу віддачу: вищу врожайність або менші витрати виробництва. Наприклад, в агрокомбінаті “Пуща-Водиця” створено нові гібриди F1 огірка, помідора, впровадження яких у виробництво дало змогу отримувати високий урожай плодів з підвищеною якістю в більш ранні строки. 5. Для забезпечення населення України їстівними грибами розроблено комплексну біотехнологію промислового виробництва субстрату, посівного міцелію, вирощування грибів і їх переробки з використанням вітчизняного комплекту машин і механізмів, що реалізовано на шампіньйонному комплексі агрокомбінату “Пуща-Водиця”. Відпрацьовано інтенсивні технології з приготування компостів, ґрунту та застосування посівного міцелію. Це дало змогу за короткий період вийти на вищі показники врожайності шампіньйона, ніж передбачалося проектним завданням. Урожайність з 1 м2 оборотної площі зросла до 17-18 кг при проектній – 16 кг, зросли доходи від реалізації грибної продукції. 6. Визначено теоретико-методологічні засади організації внутрішньогоспо-дарських економічних відносин та формування внутрішніх підрозділів підприєм-ства, що полягають у забезпеченні раціонального внутрішньогосподарського поділу праці, тобто закріпленні всього комплексу виробничих функцій та обов’язків господарства за його окремими складовими частинами (підрозділами). Важливим елементом внутрішньогосподарських відносин слід виділити інструментально-методичне забезпечення їх організації та функціонування, що включає: визначення складу суб’єктів внутрішньогосподарських відносин; розробку системи мотивацій-них механізмів та нормативного регулювання внутрішніх відносин на підприємстві. 7. Встановлено особливості внутрішньогосподарських економічних відносин на підприємствах закритого ґрунту на прикладі агрокомбінату “Пуща-Водиця”. Серед особливостей виділено багаторівневу організаційно-виробничу структуру. Тут виділено адміністративний; територіальний; галузевий і первинний виробничий і збутовий рівні. Об’єктом оцінки внутрішньогосподарських економічних відносин є ступінь самостійності підрозділів, який можна розрахувати як коефіцієнт самостійності – відношення заробітної плати працівників до усієї суми заробітної плати, нарахованої за виконання виробничої програми будь-якого підрозділу. Дослідження внутрішньогосподарських відносин між підприємством та підроз-ділами та методики формування завдань і їх реалізації в підрозділах довели, що завдяки визначеним завданням із максимальним використанням площ теплиць закритого ґрунту досягаються високі результати. Порівняння доведених завдань з їхнім виконанням свідчить про їх реальність і обґрунтованість. Обґрунтовано напрями мотивації працівників до високопродуктивної і якісної праці тощо. 8. На основі узагальнення теоретичних основ агропромислових інтеграційних процесів, вітчизняного і світового досвіду доведено важливість їхнього розвитку в продовольчому підкомплексі закритого ґрунту. Визначено передумови розвитку агропромислової інтеграції в закритому ґрунті. Це рівень розвитку сільськогоспо-дарського і промислового виробництва, потреба в технологічній єдності виробничо-го циклу, ефективність використання ресурсів, зокрема трудових, спонукання до забезпечення прибуткового господарювання, науково-дослідних розробок тощо. На-прями використання виробленої продукції агрокомбінатом “Пуща-Водиця” дозволя-ють формувати агроторговельну інтеграцію, тобто поєднувати виробництво з роз-дрібним продажем продукції споживачеві. Матеріальною основою агропромислових інтеграційних процесів виступають обсяги продукції, що надходять на промислову переробку. Оскільки продукти переробки реалізуються через власну роздрібну збу-тову мережу, точніше цю інтеграцію можна назвати агропромислово-торговельною. 9. Аналіз стану інтеграційних процесів у галузі закритого ґрунту виявив низьку ефективність реалізації продукції та доцільність і необхідність використання можливостей міжгосподарської інтеграції. У методологічному плані досліджено еластичність попиту на плодоовочеву продукцію підприємств закритого ґрунту за цінами. Підвищення ціни сприяє збільшенню прибутковості одиниці продукції, але зменшує обсяг її реалізації і при значному падінні цього обсягу може викликати зменшення загальної суми прибутку від реалізації. При незначному падінні її обсягу загальна сума прибутку за рахунок збільшення прибутковості одиниці продукції може зростати. Але виявити цю критичну межу дозволяє лише достовірна інформація про коефіцієнт еластичності попиту за цінами. 10. До резервів підвищення ефективності агропромислово-торговельної інтеграції в закритому ґрунті слід віднести: розширення асортименту свіжої і переробленої плодоовочевої продукції, глибоке вивчення потреб, запитів та уподобань споживачів, запровадження нових технологій її переробки (заморожував-ння, засушення), забезпечення повноти та замкнутості переробного циклу. Реалізація цих напрямів потребує активізації маркетингу і формування цільових сегментів споживачів. Особливої уваги потребує оптимізація виробничої структури інтегрованих підприємств закритого ґрунту, що враховує зв’язок між галузями сільського господарства, переробними, обслуговуючими підрозділами і торгівлею. 11. Обґрунтовано інноваційні засади розвитку багатоукладної системи сільського господарства закритого ґрунту з метою підвищення ефективності господарювання. До них відносяться: диверсифікація виробництва як засіб мінімізації ризиків господарювання, оскільки збиток від певних видів діяльності компенсується отриманим прибутком від ефективних галузей і виробництв; поглиблення інтеграційних процесів всередині підприємств з промисловим виробництвом, переробкою аграрної продукції, торговельно-збутовою діяльністю і науково-дослідною роботою; впровадження завершених циклів виробництва продукції закритого ґрунту; укрупнення агропромислових підприємств закритого ґрунту шляхом приєднання чи об’єднання, що дасть змогу сконцентрувати організаційні, економічні та соціальні зусилля; оперативне й ефективне управління фінансовими потоками багатогалузевого агропромислового підприємства закритого ґрунту залежно від потреб будь-якого підрозділу (виробництва); завантаженість працівників протягом року, що сприятиме зменшенню плинності кадрів і витрат на персонал, а також розвитку сільських територій. 12. Для нормального функціонування сільського господарства закритого ґрунту в ринковому середовищі необхідне формування адекватної кредитно-фінансової політики стратегічного розвитку галузі. Обґрунтованою є пропозиція створення спеціалізованого банку, орієнтованого на обслуговування підприємств АПК, розвиток агропромислово-фінансової кооперації. На найближчу перспективу напрямом удосконалення системи фінансового забезпечення аграрних підприємств є оптимізація структури джерел формування оборотних засобів, де вагому частку мають становити власні джерела. Розвиток інтегрованої системи закритого ґрунту в агрокомбінаті “Пуща-Водиця” свідчить, що при зростанні обсягів виробництва господарство не користується кредитними ресурсами. Поясненням цього є концентрація всіх фінансових потоків із усіх сфер агропромислового виробництва агрокомбінату та ефективне управління ними. Кредитні ресурси для таких підприємств у формуванні оборотних засобів відіграють другорядну роль. 13. Обґрунтовано заходи інвестиційної політики стратегічного розвитку сільського господарства закритого ґрунту, зокрема спрямування зусиль на підвищення рівня платоспроможності населення; налагодження механізму відносин між сільським господарством і машинобудуванням для АПК у напрямі зацікавленості та взаємовигідного співробітництва; інноваційний розвиток галузі; забезпечення прогнозованості, гарантованості, доступності та своєчасної підтримки за бюджетними програмами; досягнення паритетності цін та еквівалентності товарообміну між галузями АПК; удосконалення амортизаційної політики; розвиток міжнародних господарських зв’язків і ін. 14. Аналіз потенційних можливостей виробництва плодоовочевої продукції на експорт показав, що економічний ефект можна отримати шляхом збільшення виробництва консервів, соків, продуктів дитячого харчування, заморожування, охолоджування, сушіння овочів і грибів. Важливим при цьому є: асортимент і конвеєрне постачання, якість і обсяги, свіжість і екологічність продукції, зовнішній вигляд, сертифікати на продукцію, наявність торговельної марки. Потребує розвитку інфраструктура галузі для роботи на зовнішніх ринках: холодильні установки, складські приміщення із відповідним середовищем, потужності для переробки, сушіння, забезпечення різними видами упаковок тощо. |