1. Упровадження нових освітніх технологій, поява якісно нових загальноосвітніх навчальних закладів, що змінюють основи організації навчально-освітньої діяльності, залучення комп’ютерних освітніх програм та інше вимагає підтримки в заданому режимі процесів, які потребують управління, цілеспрямованого регулювання і забезпечення їх оптимального протікання. Прийняття науково-обгрунтованих управлінських рішень неможливе без достатньої інформаційної підтримки, що об’єктивно відображає реальний стан об’єкта управління та навколишнього його оточення. 2. Результати дослідження показують, що збільшення об’єму зовнішньої і внутрішньої управлінської інформації та ресурсних витрат для її формування й обробки потребує засвоєння методів сучасного педагогічного менеджменту й системного синтезу впровадження інновацій у сфері управлінської діяльності. Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених інформаційному забезпеченню як ключовому компоненту прийняття оптимальних управлінських рішень, фактично залишається відкритою проблема інформаційної бази управління загальною середньою освітою в регіоні. Науковий аналіз відповідних літературних джерел та практики управління загальноосвітніми закладами показує, що в механізмі управління загальною середньою освітою існує ряд протиріч, детермінованих причинами як соціально-економічного, так і організаційно-педагогічного характеру. За результатами контент-аналізу та івент-аналізу виявлено, що в сучасній практиці чітко простежується орієнтація на керівництво діяльністю вчителя, тоді як учень і керівник школи залишаються фактично поза зоною такого впливу; комплекс даних на регіональному рівні не відображає всього розмаїття якісних характеристик виконавців, спрямованості на професійну діяльність; максимум управлінського впливу відходить на підтримку режиму функціонування, а не розвитку школи. Одним із ефективних шляхів усунення згаданих протиріч є приведення системи управління і, зокрема, її інформаційного забезпечення, до сучасних вимог. Наявність якісної інформації створює необхідні передумови для поступового подолання суто авторитарного і переходу до демократичного стилю управління, дає можливість поступово пристосовуватись до нових умов, вводити сучасні технології розв’язання управлінських проблем, відкриває можливості до вияву ініціативи і самодіяльності керівників та виконавців на всіх рівнях управління ЗСО в регіоні. 3. Сучасне управління загальною середньою освітою в регіоні найбільш відповідає адаптивному управлінню, яке передбачає варіативне злиття функцій управління та самоуправління, коли взаємопогоджуються цілі особистості та організації, коли кооперативно взаємодіють керівник та виконавець для досягнення вищого рівня спільності. Особливостями такого управління є: наскрізна узгодженість дій по всій вертикалі від школи до обласного управління освіти; поєднання зусиль управлінців і виконавців у процесі створення режимів власної діяльності; наявність ефективного освітнього моніторингу як механізму управління; активізація природних процесів саморозвитку і самоорганізації в установлених межах узгоджених вимог самої людини, суспільства, держави та реальних обставин. Інформаційне забезпечення адаптивного управління загальною середньою освітою в регіоні розглядається як цілісна сукупність організаційно-технічних дій щодо забезпечення зустрічно-циклічного руху управлінської інформації, яка відображає нормативні вимоги, стан регіонального освітнього процесу по всій його вертикалі управління і сутність соціального замовлення суспільства, з наступним діалогічним узгодженням цієї інформації й поточним коригуванням діяльності об’єктів. Інформаційне забезпечення адаптивного управління з методологічної точки зору є базовим фактором управління загальною середньою освітою в регіоні, наявність якого визначає об’єктивне відображення стану і результатів управлінської діяльності по всій його регіональній вертикалі. 4. Обґрунтована у ході дослідження інфраструктура інформаційної системи являє собою складне утворення, яке функціонує за умови реалізації принципів: науковості, ієрархічності, інтегративності, диференційованого підходу до роботи з управлінською інформацією. Побудова системи інформаційної бази вимагає свого розгляду з позицій системно-комплексного підходу, аналізу структури, внутрішньої логіки розвитку і рушійних сил, що не тільки забезпечує ефективну реалізацію стратегії узгодження управлінських дій, досягнення ефекту синергізму, застосування рольових інформаційних позицій керівників по всій його вертикалі, але й визначає концептуальну основу науково-організованого інформаційного забезпечення в умовах адаптивного управління загальною середньою освітою. Розроблена система передбачає: трирівневий характер формування інформації та передачу-обробку даних, що відображають діяльність основних фігур освітнього процесу (учень – учитель – керівник школи), спрямовану на особистісний розвиток, і є основою для вироблення якісних рішень на кожному з концентрів адаптації управлінської вертикалі; систему підтримки прийняття управлінських рішень на рівні керівників вищої та середньої ланки, що охоплює весь діапазон аналітико-моніторингових, консультаційно-освітніх, організаційно-адаптивних та адаптивно-управлінських операцій; узагальнення інформації про існуючий стан та тенденції розвитку ЗСО по всій вертикалі управління. 5. Ефективність упровадження функціонування системи інформаційного забезпечення безпосередньо залежить від сукупності науково-організаційних умов. Установлено, що умовно їх можна розподілити на три групи: основні регіональні умови, додаткові регіональні умови, часткові локалізовані умови. 6. Внаслідок проведення теоретичного аналізу проблеми, що досліджується, вивчення практики управління загальною середньою освітою та врахування результатів констатуючого експерименту визначено механізми оцінки ефективності інформаційної системи, що відбиває якісні й кількісні характеристики сукупності прояву показників по кожному з окреслених критеріїв. Для збору та накопичення даних спостереження були використані базові кваліметричні моделі діяльності, що застосовуються в освітньому моніторингу адаптивного управління. Результати впровадження інформаційного забезпечення адаптивного управління загальною середньою освітою підтвердили позитивну динаміку кількісних і якісних показників розвитку загальної середньої освіти. Так, рівні загальноосвітньої підготовки випускників, стан соціальної адаптації учнів та ступінь впливу школи на їх позитивний розвиток зросли більш ніж удвічі, а рівень управлінської культури керівників, що включає інформаційну культуру, - на 26%. Зведені дані експериментальних об’єктів щодо рівня їх діяльності майже втричі перевищують аналогічні дані контрольних груп. Одержані результати підтвердили вірність висунутої в дисертації гіпотези. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальше забезпечення високої результативності діяльності школи здійснюватиметься шляхом більш раціональної організації навчально-виховного процесу, роботи з педагогічними колективами та координації виховних зусиль школи, сім’ї й інших соціальних інститутів на основі повноцінної інформаційної бази, що відповідає сучасній освітній парадигмі. |
