У дисертації вирішено актуальне завдання щодо підвищення ефективності інформаційного забезпечення системи управління підприємств машинобудівної галузі з обґрунтуванням теоретико-методичних засад інформаційного забезпечення системи управління, а також розробки практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності роботи підприємств машинобудування. Основні наукові результати полягають у такому: 1. Формування інформаційного забезпечення системи управління підприємством з урахуванням зв’язків і взаємозалежностей окремих блоків істотно впливає на якість вирішення завдань організації управління. Правильне їх застосування дозволить більш впевнено вивчати систему управління з розвинутою структурою, складною мережею комунікацій та інформаційних потоків, документообігом, необхідними технічними засобами тощо. 2. Запропоновано використання схеми інформаційного забезпечення системи управління з урахуванням концепції нового системного проектування (НСП), як набору методів і порядку проектування інформаційними менеджерами постійного бізнес-реінжинірингу та нових інформаційних технологій. Активне застосування концепції НСП при розробці проектів систем інформаційного забезпечення підприємств забезпечить їх високу якість, оскільки в умовах формування нових економічних зв’язків і жорсткої конкурентної боротьби швидка реакція на зміни зовнішнього середовища можлива лише завдяки активному використанню сучасних інформаційних технологій та науково обґрунтованих підходів до формування та реінжинірингу інформаційних систем підприємств. 3. Сучасний підхід до управління обумовлює необхідність вважати управління єдиною системою, з визначеною структурою та відповідним набором функцій. Застосування запропонованого методичного підходу до удосконалення системи управління відповідає сучасним вимогам процесного методу організації управління. В той же час процес управління забезпечується функціями, а функції, в свою чергу, забезпечуються структурою та інформаційними потоками. Цей підхід дозволяє підвищити ефективність системи управління зі скороченням витрат на управління, без істотних негативних соціальних і організаційних наслідків. 4. Встановлено, що для дослідження організації збору та використання інформації на підприємстві є певний набір методів та інструментів, які досліджують інформацію на основі «плоского сприйняття», тобто сприйняття в одній площині. Виходячи з того, що інформаційний потік є вектором, який розташовано у багатовимірному просторі, у дисертаційній роботі запропоновано тривимірну модель інформаційних потоків. Використання комп’ютерної техніки при побудові багатовимірної моделі є доцільним, оскільки ця модель може бути найбільш наближеною до реальної системи. 5. Для мінімізації дублювання, скорочення надлишкової інформації та інформації низької якості в дисертаційній роботі на прикладі машинобудівних підприємств Запорізького регіону запропоновано етапи удосконалення діловодства, а саме: економічна оптимізація руху існуючих інформаційних потоків, без зміни організаційної структури; зміна організаційної структури управління (скорочення, укрупнення підрозділів); створення системи автоматизації документообігу. Це дозволить одержати, спростити та об’єднати подібні операції та прийоми роботи на окремих робочих місцях, підвищити ефективність роботи служби діловодства та більш ефективно використовувати наявні інформаційно-технічні засоби. 6. Аналіз інформації системи маркетингу підприємств машинобудівної галузі свідчить, що ця інформація не є інформаційною системою, оскільки вона є розрізненою, випадковою та використовується безсистемно. Оцінка ефективності функцій управління в маркетинговій підсистемі показує, що дана підсистема перебуває в невигідному становищі, оскільки вартість здійснення цих функцій є досить значною. Для служби маркетингу характерна низька частка значимості функцій, які застосовувались для вирішення стратегічних завдань підприємств. В той же час невідповідні функції пов’язані з вивченням ринку та конкурентів. Таке становище, перш за все, обумовлене відсутністю мети збору, обробки інформації, безсистемністю інформації, формальністю звітів, відсутністю рекомендацій для планування тощо. Крім того, низьке значення показника регламентації, наявність дублювання, а також відсутність нормування виконання функцій управління логістичною підсистемою свідчать про зниження якості системи управління. 7. У роботі застосовано транспортну задачу лінійного програмування для визначення найбільш ефективного проходження інформаційних потоків. Сукупний економічний ефект від оптимізації склав 13155,1 тис. грн. для ЗАТ з іноземними інвестиціями «Запорізький автомобілебудівний завод» та 6890,9 тис. грн. для ЗАТ «Запорізький завод важкого кранобудування» на один інформаційний цикл (рік), що підтверджено відповідними документами. 8. Практична реалізація запропонованих автором методичних підходів щодо визначення ефективності розміщення інформаційних потоків у системі управління дасть можливість підприємствам машинобудування: знизити витрати на здійснення функцій управління; більш ефективно використовувати наявну його структуру; виявити невиправдано завищені витрати та пов’язані з ними функції, а також вжити відповідні заходи; переглянути структури витрат на здійснення таких функцій або за умови занадто низької значимості припинити здійснення цих функцій. Результати оцінки функцій управління дозволяють визначити підсистеми та підрозділи підприємства, структура яких не може забезпечити належну ефективність функціонування, та, відповідно, вказують на необхідність структурних змін на підприємстві. |