Мохначов Станіслав Ігорович. Інформаційне моделювання динаміки забруднення навколишнього середовища та захворюваності населення у великих промислових містах. : Дис... канд. наук: 14.03.11 - 2009.
Анотація до роботи:
Мохначов С. І. Інформаційне моделювання динаміки забруднення навколишнього середовища та захворюваності населення у великих промислових містах. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.11 – медична та біологічна інформатика і кібернетика. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2009.
Наукова робота присвячена вирішенню актуальних питань системного відображення взаємодії показників забруднення навколишнього середовища та захворюваності населення у великих промислових містах.
Проведений аналіз показників забруднення навколишнього середовища та захворюваності населення одного з районів міста Києва за 15 років. Виявлені численні кореляційні залежності між окремими показниками та інтегральним рівнем забруднення навколишнього середовища, з одного боку, та захворюваністю населення, з іншого. Високе значення показника множинної кореляції між характеристиками середовища і станом здоров’я населення, що дорівнює 0,62±0,05, дозволяє забезпечити ефективне прогнозування стану довкілля та показників стану здоров’я мешканців району.
Обґрунтовано принципи оптимізації системи заходів з поліпшення стану навколишнього середовища великого промислового міста та охорони здоров’я його мешканців.
На основі принципів дуального управління створена інформаційна модель динаміки забруднення навколишнього середовища та захворюваності населення у великих промислових містах, що дозволяє забезпечувати управління ризиками, ідентифікацію небезпеки для мешканців та інші задачі.
Обґрунтовано і розроблено концепцію створення інформаційних моделей стану навколишнього середовища великого промислового міста, що враховує динаміку факторів ризику, забезпечує функціонування системи управління ризиками, описує інтегральний стан середовища та визначає ідентифікацію небезпеки для мешканців.
Досліджений стан здоров’я населення мегаполісу у взаємозв’язку зі станом навколишнього середовища. Показано, що існують кореляційні залежності між рівнем забруднення навколишнього середовища та захворюваністю населення. Коефіцієнт множинної кореляції між характеристиками середовища і станом здоров’я населення дорівнює 0,62±0,05.
Показано, що оцінка функціонального стану навколишнього середовища можлива лише при комплексному аналізі показників у процесі безперервного моніторингу.
Доведена наявність трьох типів варіації динаміки показників стану довкілля: константного, конкордантного, дискордантного. Перший характеризується близьким до постійного значення одного з показників при помірних змінах інших показників, при другому спостерігається корельовано зміна показників, а при третьому – некорельована варіація показників стану навколишнього середовища.
При дослідженні динаміки показників стану навколишнього середовища запропоновано декілька можливих варіантів формалізованого опису процесу: щодо вихідного значення, від етапу до етапу, щодо розмаху варіювання.
Використання коефіцієнта асиметрії дозволяє кількісно оцінити зміни в стані навколишнього середовища. Визначене найбільш ефективне співвідношення коефіцієнтів асиметрії для характеристики динаміки факторів ризику навколишнього середовища.
Обґрунтована інформаційна система на базі моделі динаміки впливу навколишнього середовища на стан здоров’я населення в сучасних умовах.
Досліджена можливість використання медичного електронного паспорту в завданнях моніторингу взаємодії навколишнього середовища та індивідуального здоров’я мешканців міста.
Розроблена концептуальна модель інтелектуальної інформаційної системи для управління ризиками та ідентифікації небезпеки стану навколишнього середовища. Модель засновано на використанні вирішуючих правил на основі аналізу кортежей, формули Байеса та послідовному статистичному аналізі Вальда.
Обґрунтовано принципи оптимізації системи заходів з поліпшення стану навколишнього середовища великого промислового міста та охорони здоров’я його мешканців. Показано, що використання подібних систем покращить прогнозні характеристики, які становлять загрозу для здоров’я мешканців району, на 25–35% .
Публікації автора:
У періодичних виданнях, затверджених ВАК України:
Мохначов С. І. Застосування принципу направлених кореляційних функцій у дистанційних технологіях оцінки стану навколишнього середовища / С. І. Мохначов, М. Г. Мельниченко // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : зб. наук. статей. – Запоріжжя, 2007. – Вип. XVIII. – C. 88–95. Автор самостійно провів аналіз отриманих даних, зробив відповідні статистичні розрахунки та зробив попередні висновки.
Мохначов С. І. Застосування математичного моделювання для визначення стану атмосферного повітря / С. І. Мохначов, О. В. Гойко, М. Г. Мельниченко // Зб. наук. праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. – К., 2007. – Вип. 16, кн. 2. – С. 833–837. Автор самостійно проводив аналіз отриманих даних та зробив попередні висновки.
Мінцер О. П. Навколишнє середовище і здоров’я: ідентифікація небезпеки / О. П. Мінцер, М. Г. Мельниченко, С. І. Мохначов // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : зб. наук. статей. – Запоріжжя, 2008. – Вип. XXII. – C. 122–127. Автор самостійно проводив аналіз отриманих даних. Визначив факторіальне навантаження стану навколишнього середовища при аналізі впливу різних факторів на здоров’я населення та зробив попередні висновки.
Мінцер О. П. Навколишнє середовище і здоров’я: керування ризиками / О. П. Мінцер, М. Г. Мельниченко, С. І. Мохначов // Зб. наук. праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. – К., 2008. – Вип. 17, кн. 4. – C. 468–474. Особисто дисертантом виконано аналіз отриманих даних. Приймав участь у розробці системи керування ризиками та зробив попередні висновки.
В інших виданнях:
Мельниченко М. Г. Порівняльне прогнозування як критерій ефективності дуального моніторингу навколишнього середовища в крупних індустріальних містах / М. Г. Мельниченко, С. І. Мохначов // Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині : наукові праці 16–18 червня м. Київ. – К., 2005. – С. 48–50. Автором особисто зроблена постановка задачі дослідження, проведена статистична обробка отриманих даних та зроблені попередні висновки.
