| У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми інформаційної політики КНР у сучасних міжнародних відносинах, що показано у всебічному дослідженні основних детермінантів державної інформаційної політики в добу глобалізації. Застосування політологічних методів аналізу дало можливість реалізувати обраний концептуальний підхід: розглянути головні складові державної інформаційної політики КНР у тісній взаємодії політичної ідеології країни та сфери міжнародних відносин на регіональному і національному рівнях. Основні наукові й практичні результати дисертації полягають у наступному: 1. Глобальні інтеграційні процеси в умовах швидкоплинної інформаційної революції впливають на формування нової системи міжнародних відносин, що характеризуються розмитістю державного суверенітету, збільшенням політичної та економічної взаємозалежності суб’єктів міжнародного співробітництва, необхідністю реалізації міжнародних стратегій цивілізаційного розвитку на різних рівнях взаємодії. Процеси глобалізації мають неоднозначні наслідки: з одного боку, вони забезпечують планетарні взаємозв’язки та взаємовпливи, сприяють демократизації глобального управління, відкривають нові можливості для збалансованого розвитку регіонів і держав; з іншого боку, – технологічні зміни формують нові типи поляризації в сучасному світі, спричиняють маргіналізацію інформаційно бідних країн і національних спільнот, що призводить до асиметрії міжнародного розвитку. Національна модель інформаційного суспільства КНР відображає політичну ідеологію держави, що поєднує пріоритети державного управління у сфері інформаційної політики та елементи вільної конкуренції на інформаційних ринках. 2. Визнання концепції «інформаційного суспільства» як третьої глобальної стадії цивілізаційного розвитку дає підстави вважати, що ця теорія стала результатом взаємодії і розвитку численних економічних, соціальних і політологічних концепцій другої половини ХХ сторіччя та істотно вплинула на формування державної політики більшості країн світу. Дослідження показало, що на сучасному етапі склалася ситуація, коли в умовах глобалізації посилюється конвергенція всіх параметрів міжнародного співробітництва і водночас проявляється асиметрія національного розвитку за інформаційно-технологічною ознакою. В контексті зазначених теорій та підходів китайська модель інформаційного суспільства поєднує в собі суперечливі тенденції: з одного боку, держава централізовано регулює інформаційний розвиток країни, з іншого, – відбувається поступова демократизація державного управління і поступове впровадження елементів ринкової економіки та вільної конкуренції. Внаслідок цього державна інформаційна політика КНР відзначається чітко вираженими специфічними рисами: на основі комуністичної ідеології та глибоких культурних традицій китайського суспільства відбувається інтенсивна інтеграція Китаю у сучасне міжнародне політичне, економічне та інформаційне середовище. 3. Формування ідеології інформаційного суспільства радикально змінює стратегію розвитку та зовнішньополітичні доктрини регіональних міжнародних організацій АТР і національних урядів. Концепція регіональної інформаційної політики реалізується в рамках міжнародних організацій АТР – АТЕС і АСЕАН, зміст якої полягає у прагненні держав регіону спільно вирішувати проблеми становлення інформаційного суспільства як чинника прогресивного розвитку. Концепція регіональної політики інформаційного суспільства має одночасно політичний, економічний і соціальний виміри, визначає низку пріоритетів державної інформаційної політики КНР, спрямованої на забезпечення науково-технологічного прогресу держави інтелектуального потенціалу Китаю, розвиток інформаційної економіки, впровадження системи електронного уряду і формування системи інформаційної безпеки. 4. Міжнародний досвід забезпечення державної інформаційної політики дає можливість визначити національні пріоритети і відмінності, шляхи координації політичної волі держав, зокрема, КНР, які проявляються у взаємодії державних інтересів і вільної конкуренції, розвитку інформаційної інфраструктури та трансформації масової свідомості китайського суспільства. Політичні лідери КНР вважають, що інформаційне лідерство посилює ефект міжнародного співробітництва в сфері інформації і комунікації, визначає статус країни у світовій ієрархії, виступає вагомим чинником міжнародних впливів, інструментом внутрішньої політики держави. 5. Всі структурні складові державної інформаційної політики (інформатизація, електронне врядування та інформаційна безпека) зумовлені потребою забезпечення національних інтересів шляхом реалізації китайської моделі інформаційного суспільства та специфіки інтеграції КНР у міжнародне співтовариство. Включення стратегії державної інформаційної політики в урядові програми дає Китаю можливість реформувати політичну ідеологію в контексті сучасних тенденцій міжнародного розвитку. Участь КНР в процесах міжнародної регіональної інтеграції формує стратегію інформаційної політики держави, яка полягає в одночасній інтеграції до світової системи міжнародних відносин і практичній реалізації національної моделі інформаціоналізму як чинника модернізації політичної системи КНР та її потенційного лідерства на регіональному та міжнародному рівнях. 6. Характерними рисами політики інформатизації КНР є: поєднання двох процесів модернізації промислового сектору – індустріалізації та інформатизації виробництва, збалансованості державного контролю та ринкового регулювання економічної діяльності, зокрема, розвитку інформаційної індустрії та національного інформаційного ринку. Реалізація програми електронного уряду є важливою складовою формування китайського інформаційного суспільства, оскільки основною метою електронного врядування є політика реформ і відкритості, демократизація урядових інститутів в умовах сучасної політичної системи Китаю, а також співіснування електронного уряду і традиційного державного управління. Пріоритетними напрямами політики інформаційної безпеки визначено забезпечення національних інтересів і захисту внутрішнього інформаційного середовища та інформаційної інфраструктури, подолання асиметричності інформаційного розвитку щодо інформаційно розвинених країн як потенційних супротивників в інформаційному протистоянні. 7. Фактори включення КНР у процеси міжнародної й регіональної інтеграції формують стратегію політичного і соціального розвитку держави, обумовлюють взаємодію в інформаційній сфері, впливають на інформаційні концепції, розвиток інфраструктури, інформаційний потенціал і виробництво національних інформаційних продуктів. Регіональні тенденції і національний досвід показують, що політичні та соціально-економічні зміни залежать від політичної орієнтації влади, зміни масової свідомості, впровадження нових технологій у державне і місцеве управління. Міжнародні прагнення КНР реалізуються при державній підтримці на рівні політичних рішень, виконавчих структур, законодавчого забезпечення та спрямованого впливу на усвідомлення суспільством нових можливостей інформаційної цивілізації. |
