У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової та практичної задачі фтизіатрії — підвищення ефективності профілактики туберкульозу серед студентів шляхом визначення найбільш уразливих до захворювання контингентів, встановлення ефективних шляхів виявлення туберкульозу та методів діагностики латентної туберкульозної інфекції, розробки ефективної схеми хіміопрофілактики захворювання, що дозволило на 50% (у порівнянні з 2000 р.) знизити захворюваність на туберкульоз. 1. Переважна більшість студентів м. Києва інфіковані мікобактеріями туберкульозу (50% — у 1997 р. та 68% — 2004 р). Кількість інтенсивних туберкулінових реакцій зростає з кожним роком (з 33,0% до 46,9%), а питома вага гіперергічних реакцій збільшилась майже в 3 рази (з 1,9% до 5,1%). 2. Частота позитивних туберкулінових реакцій та їх інтенсивність зростають із віком, найбільш високі темпи інфікованості припадають на 19-20 років. 3. Захворюваність на туберкульоз серед студентів м. Києва збільшилась в 1,8 разів з 1997 по 2000 р. (з 11,9 до 21,0 на 100 тис. студентів), а з 2001 р. по 2004 р. знизилась нижче рівня 1997 р. (10,7 на 100 тис. студентів). Захворюваність серед студентів є меншою в порівнянні із загальною популяцією населення України, але вищою, особливо у віці 19-20 років, ніж у дітей-підлітків. 4. Позитивна динаміка показника захворюваності на туберкульоз серед студентів м. Києва (з 2000 по 2004 рр.) обумовлена підвищенням їх охоплення профілактичними флюорографічними оглядами та хіміопрофілактикою туберкульозу у осіб з інтенсивними та гіперергічними туберкуліновими реакціями. 5. У структурі туберкульозу в студентів протягом останніх 8 років переважає інфільтративний туберкульоз легень (від 61,5% у 1997 році до 84% у 2002 році). Досить часто інфільтративний туберкульоз виявляють при профілактичних оглядах, оскільки захворювання не проявлялося клінічними симптомами або характеризувалося їх невираженістю, що не спонукало студентів до звернення за медичною допомогою. Всі випадки вогнищевого туберкульозу виявлялись активним шляхом. 6. Деструктивний туберкульоз легень із бактеріовиділенням в 2004 р. складав 50% випадків вперше діагностованого захворювання і майже 20% таких хворих виявляли при профілактичних оглядах через відсутність в них клінічних симптомів. Метод бактеріоскопії в сучасних умовах відігріє недостатню роль в діагностиці туберкульозу у студентів (8,7%), ніж флюорографічні обстеження. У 19-20- річних студентів флюорографія повинна бути обов’язковою через високу захворюваність у них та поширеність деструктивних форм (60%), які розвиваються на протязі року. 7. Чутливість серологічного імунохроматографічного тесту „Гексагон тест” у хворих на туберкульоз становить 60-70%, як і при гіперергічних реакціях (60,9%), при нормергічних позитивних пробах — 24-44,6%, при негативних — 10,9%. Висока специфічність (89,1%) дозволяє використовувати його як скринінговий тест у групах ризику щодо захворювання на туберкульоз із подальшим дообстеженням. „Гексагон тест” не може замінити туберкулінодіагностику. 8. Ревакцинація, яка проводиться у віці 14 років, на сьогодні є неефективною: повноцінна (рубчик 4-7 мм) — лише в 6,6 % випадків; малоефективна (рубчик 2-3 мм) — в 50,0% та неефективна — в 43,4%. 9. Хіміопрофілактика ізоніазидом є ефективною у студентів з інтенсивними та гіперергічними туберкуліновими реакціями, але більш ефективним (на 12,9%) та безпечним (на 13,6%) є ізоніазид у сполученні з полівітамінами групи В. 10. Сік часнику, цибулі, хрону має антимікобактеріальну активність у діапазоні від помірної до високої та призводить до повної затримки росту плівки лабораторного штаму H37Rv у розведенні 1:8-1:32. Препарат, виготовлений із часнику (“Ревлайт часникові перлини”), має низьку протитуберкульозну активність — його МІК у відношенні до лабораторного штаму H37Rv – 10-20 мг/л. Отримані дані можуть бути базисом для подальших клінічних досліджень. Практичні рекомендації 1. Туберкулінодіагностику слід проводити у студентів віком від 15 до 20 років для виявлення осіб з інтенсивними та гіперергічними туберкуліновими реакціями з метою хіміопрофілактики туберкульозу. 2. Флюорографічні обстеження необхідно проводити у студентів від 19 до 20 років, коли спостерігають найвищу захворюваність на туберкульоз. 3. У студентів, що кашляють понад 3 тижні, або мають інші ознаки враження органів дихання необхідно проводити дослідження мокротиння методом мікроскопії мазка. 4. Профілактичне лікування показане особам з інтенсивними та гіперергічними туберкуліновими реакціями – 11-17 мм і більше у підлітків та 13-21 мм та більше у дорослих. Призначають ізоніазид у дозі 0,3-0,45 г (0,3 г особам із масою тіла менше 60 кг) щоденно протягом 3-х міс у сполученні з полівітамінами, збагаченими мікроелементами та мінеральними речовинами (наприклад, „Мультитабс” 1 таблетка на добу). 5. Імунохроматографічний тест „Гексагон тест” слід використовувати для скринінгового обстеження осіб із підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз (осіб, які були у контакті із хворим на туберкульоз бактеріовиділювачем) з метою подальшого дообстеження та призначення хіміопрофілактики. 6. Запропоновану в даному дослідженні модель контролю за туберкульозом в організованих колективах, яка полягає в активному виявленні хворих осіб, проведенні туберкулінодіагностики з метою виявлення осіб з інтенсивними та гіпірергічними реакціями та призначенні їм профілактичного лікування латентної туберкульозної інфекції, слід застосовувати в інших контингентах молоді (військовослужбовці, міліціонери, працівники пенітенціарних установ та засуджені, тощо). 7. Слід налагодити контроль ревакцинації БЦЖ в силу недостатньої її ефективності. |