Анотація до роботи:

Коляденко К.В. Імунозалежність клінічного перебігу псоріазу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця Міністерства охорони здоров’я України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню залежності клінічного перебігу псоріазу від змін імунного статусу хворих, що потребує диференційованого підходу до терапії дерматозу.

Проведені дослідження засвідчили, що у хворих на псоріаз порушення клітинної ланки імунітету носять системний і різновекторний характер. Недостатність Т-целюлярного її компонента поєднується з пригніченим вмістом антитілопродукуючих клітин-попередників, перерозподілом цитотоксичної функції та накопиченням інтоксикацийних явищ.

Доведена різноспрямованість змін цитокінового профілю. Встановлений дисбаланс чинників, реалізуючих фагоцитарну реакцію.

Визначені “умовні” маркери спрямованості і глибини виникаючих при псоріазі імунопатогенетичних зрушень: IL-I, IL-2, -TNF, ФЧ нейтрофілів, ФI моноцитів, середньомолекулярних ЦІК. Встановлений між ними досить тісний взаємозв’язок, котрий поливається від = + 0,31 до = +0,96.

Встановлено, що “умовні” маркери розвитку псоріазу можуть служити мішенями дії імунотропних засобів диференційованої терапевтичної тактики.

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і представлено нове вирішення наукової задачі – встановлена залежність клінічного перебігу псоріазу від змін імунологічного статусу хворих, що потребує диференційованого підходу до терапії.

1. У хворих на псоріаз порушення клітинної ланки імунітету носять системний і різновекторний характер. Недостатність її Т-целюлярного складового компонента обумовлена пригніченням регуляторного рівня (СД4+елементів до 37,04±0,18%; р<0,05) та інтактністю цитотоксичного напрямків резистентності (кількості СД8+ клітин 20,92±0,74%;.р<0,05) поєднується з інгібованим вмістом клітин- попередників антитілопродукуючих елементів (кількості СД22+елементів до 14,22±0,51%.; р<0,05). Підвищений рівень природних кілерів (21,74±0,23%;.р<0,05) свідчить про перерозподіл цитотоксичної функції між гетерогеними целюлярними субпопуляціями. Збільшення вмісту СД95+клітин у хворих на псоріаз до 24,17±0,69% (р<0,05) ілюструє накопичення інтоксикаційних явищ, котре у пацієнтів з еритродермією та артропатією, набуває окресленої клініко-імунної маніфестації (кількість СД95+ - 27,78±0,62%; р<0,05).

2. Різноспрямованість змін цитокінового профілю у хворих на псоріаз складається з вірогідного підвищення рівнів IL- I (до 74,18±0,61 пкг/мл), IL-4 (до 77,14±0,81 пкг/мл), IL-6 (до 9,51±0,14 пкг/мл), - TNF (до 93,18±1,24 пкг/мл) і зниження концентрацій IL-2 (до 95,71±3,32 пкг/мл), IL-12 (до 23,3±0,47 пкг/мл), INF (до 11,26±0,50 пкг/мл). Але, безумовну залежність від клінічного перебігу (форм, стадій) захворювання мають, лише, IL- I, IL-2 та -TNF.

3. Підвищення у спостерігаємих пацієнтів поглинальної активності нейтрофілів (ФІ - 7,05±0,36 ум.од.; р<0,05) і моноцитів (ФЧ - 9,67±0,15 ум.од.; р<0,05) периферичної крові супроводжується інтактністю кількості полікуклеарів, здатних до фагоцитозу (ФI-51,78±1,32%; р>0,05), що компенсується підвищеним кисневозалежним метаболізмом клітин. Збільшена кількість функціонально активних моноцитів (ФI–35,81±0,53%; р<0,05) асоціюється з фізіологічними коливаннями стану їх інтраценолярних механізмів резистентності. Це свідчить про дисбаланс чинників, реалізуючих фагоцитарну реакцію. Акцентовану клінічну опосередкованість мають, лише, ФЧ нейтрофілів і ФI моноцитів.

4. Дисімуноглобулінемія периферичної крові у хворих на псоріаз складається з вірогідного підвищення концентрацій IgG (до 15,97±0,68г/л) і IgM (до 1,98±0,13г/л) та фізіологічних значень вмісту IgА (2,52±0,21г/л). Зрослий рівень усіх фракцій ЦІК відображає адекватність імунної відповіді на антигенне навантаження, котре однак, переважає компенсаторні можливості організму відносно елімінації цих сполук. Виразну залежність від клінічного перебігу дерматозу мають, лише, середньомолекулярні ЦІК.

5. “Умовними” маркерами спрямованості та глибини виникаючих при псоріазі імунопатогенетичних зрушень служить рівні IL-I, IL-2 та -TNF, ФЧ нейтрофілів, ФI моноцитів, концентрація середньомолекулярних ЦІК. Між ними існує досить тісний взаємозв’язок, котрий коливається від = + 0,31 (ФI моноцитів і IL-I) до = + 0,96 (ФI моноцитів і -TNF).

6. Визначені “умови” маркери розвитку псоріазу можуть служити мішенями дії імунотропних засобів диференційованої терапевтичної тактики.

Практичні рекомендації

1. Визначення “умовних” маркерів розвитку псоріазу: IL- I, IL-2, -TNF, ФЧ нейтрофілів, ФI моноцитів та середньомолекулярних ЦІК дозволяє оцінити клініко-імунний перебіг захворювання.

2. Означені показники імунного стану можуть вважатися мішенями дії імунотропних засобів диференційованої терапевтичної тактики. Вибір останньої повинен базуватись на вихідних значеннях рівнів IL-I, IL-2, -TNF, ФЧ нейтрофілів, ФI моноцитів, середньомолекулярних ЦІК у хворих на псоріаз.

3. Комплекснодиференційована терапія хворих на псоріаз повинна будуваться з урахуванням стану “умовних” маркерів розвитку дерматозу і клінічного перебігу (форм, стадій) патологічного процесу.

Публікації автора:

1. Коляденко К.В. Вивчення механизмів лікувального впливу УФП при псоріазі // Науково-практична конференція студентів та молодих вчених (тези доповідей). – Київ. – 1999.. –с.37.

2. Коляденко К.В. Протиканцерогенна функція шкіри при псоріазі // 56^-а наукова конференція студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Тези. – Київ. – 1999. – С.55-56.

3. Коляденко К.В. Профілактика рецидивів псоріазу // Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених (тези доповідей). – Тернопіль. – 1999. С.46.

4. Коляденко К.В. Необхідність генетичних досліджень при псоріазі // Тези наукової конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю. – Київ. – 2000. – С.159.

5. Коляденко К.В. Значення спадковності в етіології псоріазу // Третя республіканська конференція студентського наукового товариства медичних вузів України з дермато-венерології. –Суми. – 2000. – С.36.

6. Коляденко Е.В. Псориаз и противоопухолевая функция кожи // Функциональные науки и прогресс клинической медицины. Материалы ІІ Российской конференции молодых ученых России с международным участием. – Москва. 2001. – Том І. – С.160.

7. Kolyadenko E. V. A phenomer of the skin resistance to malignant neoplasms in patients with psoriasis // 11 th Congress the European Academy of Dermatology and Venerology. – Prague. Czech Republic. – 2002. - p.277.

8. Коляденко К.В. Спосіб діагностики псоріазу //Деклараційний патент на винахід №52433 А. від 16.12.2002. – Бюл. №12.

9. Чернишов П.В., Водяник М.А., Коляденко К.В. Значення системи фактора некрозу пухлин при псоріазі та його лікуванні //Імунологія та алергологія. – 2002. - №4. - С. 51-55.

10. Чернишов П.В., Водяник М.А., Коляденко К.В. Поліпептидній цитокін фактор некрозу пухлин –2 (TNF-2) та його розчинні рецептори (TNF- R55, TNF- R75) при псоріазі //Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2002. – № 2 (5). – С.19-21.

11. Коляденко Е.В. Недостатки современных методов лечения псориаза //Украинский журнал дерматологии, венерологии, косметологии. – 2003. –№4 (11). – С. 25,26.

12. Коляденко Е.В. Изучение противоопухолевой защиты кожи при псориазе // Імунологія та алергологія. – 2003. – №1. – с. 19-20.

13. Kolyadenko E.V. Newopinion abort the modern methods of psoriasis. // Jonr of the European Academy of Dermatolog and Venerol. – 2004. vol. 18. – p. 65.

14. Kolyadenko E.V. The antineoplastic skin profection in patients with psoriasis // The Fourth joint Meeting of the European Society for Dermatological research ( ESDR) Japanese Society for investigative Dermatology (JSID) Society for investigative Dermatology (SID). – USA. – Florida. – Miami. – 2003. – p. 212.