Анотація до роботи:

Ващенко С.М. “Імунопатогенез, діагностика і нові методи імунокорекції у хворих з хронічними запальними сечостатевими захворюваннями хламідійної етіології” – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук по спеціальності 14.03.08 – імунологія та алергологія. - Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, Київ, 2006.

У хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз (ХССХ) виявлено активацію гуморальної ланки зі зниженням показників клітинного імунітету. Дослідження цитокінової ланки імунітету дозволили запропонувати концепцію імунопатогенезу ХССХ: в умовах генетично детермінованої високої продукції протизапального цитокіну ІЛ-10 пригнічується функція моноцитів-макрофагів і Т-хелперів 1 типа. Внаслідок цього знижена продукція ІЛ-12, необхідного для переходу Т-хелперів нульових в Т-хелпери 1 типа. Крім порушеного процесу созрівання, новоутворені Тх1 підлягають супресивному впливу ІЛ-10, наслідком чого є продемонстроване зниження продукції ІЛ-2 і g-ІФ, необхідних для активації таких факторів протихламідійного імунітету як NO і ПК для руйнування, відповідно, хламідій та інфікованих ними клітин.

Проведені in vitro дослідження впливу препаратів манакс і мікотон свідчать про доцільність їх використання у хворих на ХССХ. Патогенетично обгрунтоване та впроваджене в клініку 3-етапне лікування хворих з використанням, крім антибіотиків, імунотропних препаратів (тималін, мікотон, лаферон, манакс) було більш ефективним, за даними клініко-лабораторних показників, в порівнянні з традиційною терапією, що дозволяє рекомендувати запропонований підхід для використання в клініці.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної наукової проблеми – визначення ролі імунної системи в розвитку хронічного сечостатевого хламідіозу; на підставі виявлених особливостей імунопатогенезу науково обгрунтовані підходи до імунокорекції та імунореабілітації хворих на ХССХ, що сприяло підвищенню ефективності лікування та нормалізації стану імунітету.

1. Порівняльні дослідження методів - бактеріоскопічного, прямої імунофлуоресценції, імуноферментного аналіза і полімеразної ланцюгової реакції показали, що найбільш інформативним матеріалом для досліджень є зашкряби з уретри у жінок і еякулят у чоловіків. Доказано, що підвищенню достовірності результатів при проведенні ПЛР сприяє 10-кратне підвищення розведення проб в процесі їх підготовки до виділення ДНК, а також використання геля з високою розрішаючою здатністю при розподіленні фрагментів ДНК.

2. Вперше проведене співставлення результатів досліджень по виявленню частоти збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом у осіб, звернувшихся до медичних закладів м.Києва і м.Владивостока при використанні методу ПЛР з використанням тест-систем однієї фірми показало відсутність суттєвих регіональних особливостей, при цьому хламідійна інфекція за частотою (34%) займає друге місце після трихомонадної (60%). Змішана урогенітальна інфекція реєструється найбільш часто (80%), хламідії виявляються: з одним збудником – в 40,8%, з двома – в 16,5% і з трьома – в 3,7% випадків. Висока частота виявлення гарднерелл, мікоплазм, уреаплазм свідчить про розвиток дисбіозу піхви у жінок і слизової урогенітального тракту у чоловіків, що ускладнює перебіг хронічного процесу.

3. У хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз відмічені наступні особливості імунограми: активація гуморальної ланки з достовірним підвищенням середнього відносного рівня В-лімфоцитів (40,0±2,1 в порівнянні з 27,0±2,7%, р<0,05) і імунних комплексів (0,13±0,03 в порівнянні з 0,07±0,01 од.опт.щ., р<0,05), високі рівні імуноглобулінів А, G і М у 54%; зниження у більшості пацієнтів (62%) кількості Т-лімфоцитів хелперів і імунорегуляторного індексу; підвищення фагоцитарної активності за показниками фагоцитарного числа.

4. Вперше вивчена функція клітин моноцитарно-макрофагального ряду по продукції ними ІЛ-1, ФНП-б, ІЛ-12 дозволила встановити:

а) достовірне зниження продукції ІЛ-12 як ключового цитокину, що впливає як на аутокринну регуляцію активності Т-кітин і природних кілерів, так і на диференцировку Т-хелперів 0 в Т-хелпери 1 типу;

б) підвищений рівень продукції ІЛ-1, особливо при моноінфекції, що свідчить про високу функціональну активність клітин моноцитарно-макрофагальної ланки як відповіді імунної системи на персистенцію збудника при хронічному хламідіозі; відсутність підвищення продукції ІЛ-1 при додатковій активації in vitro у хворих зі смішаною інфекцією вказує на порушення ІЛ-1-синтезуючої здатності імунокомпетентних клітин («дефіцит резерву»);

в) при відсутності достовірних відмінностей від здорових за даними середніх показників продукції ФНП-б - низьку спонтанну секрецію при монохламідіозі і високу (зі зниженням мітоген-індукованої) при мікст-інфекції.

5. Вивчення функціонального стану Т-хелперів 1 типу при ХССХ виявило:

а) знижений рівень спонтанної секреції ІЛ-2; додаткова стимуляція не призводить до підвищення продукції цього лімфокіну, що свідчить про зниження як ІЛ-2 продукуючої здатності клітин, так і їх компенсаторних можливостей по секреції цього медіатора;

б) зниження рівня спонтанної секреції g-ІФ у пацієнтів, однак, на відмінув від ІЛ-2, при додатковій активації мітогеном відбувається значне підвищення синтезу цього медіатору, що вказує на задовільні резервні можливості клітин за його продукцією.

6. Вперше виявлено підвищення функціональної активності Т-регуляторних клітин, що проявляється високою спонтанною продукцією ІЛ-10, яка не залежить від характера (моно або мікст) інфекції, резервні можливості цієї секреції нижче, ніж у здорових донорів.

7. Проведені вперше імуногенетичні дослідження виявили схильність до хронічної хламідійної інфекції сечостатевої системи, обумовлену наступними антигенами гістосумісності - HLA-А10, HLA-В27, -В51, HLA-DR5,-2,-7 (антигени-провокатори). Показано генетично детерміноване підвищення функціональної активності Т-регуляторних лімфоцитів по продукції ІЛ-10, що являється однією з важливих ланок імунопатогенезу.

8. Висока функціональна активність Т-регуляторних клітин по продукції протизапального медіатора ІЛ-10, обумовлена HLA-фенотипом, являється первинним фактором в імунопатогенезі і причиною зниження функції Т-хелперів 1 типа по продукції g-ІФ і ІЛ-2. Виявлені в фенотипі пацієнта антигени-провокатори можуть бути використані для прогнозування розвитку хронічної персистуючої хламідійної інфекції.

9. Запропонована концепція імунопатогенезу хронічного сечостатевого хламідіозу: в умовах генетично детермінованої високої активності Т-регуляторних лімфоцитів по продукції ІЛ-10 пригнічується функція моноцитів-макрофагів (ІЛ-12) і Т-хелперів 1 типу (ІЛ-2, гама-ІФ). Через низьку продукцію ІЛ-12 порушуються як процес созрівання Тх1, так і їх активність внаслідок супресорного впливу ІЛ-10. В результаті виникають умови для порушення, як мінімум, двох відомих інтерферон-залежних механізмів імунного захисту від хламідій, по-перше, пов’язаних з активністю природних кілерів по руйнуванню інфікованих хламідіями клітин і, по-друге, з порушенням внутрішньоклітинного руйнування хламідій під впливом оксиду азоту.

10. Дослідження in vitro показали, що

а) препарат манакс надає вираженого впливу на імунокомпетентні клітини, викликаючи достовірне покращення функціонування моноцитарно-макрофагальної системи, що проявляється підвищенням % фагоцитуючих клітин і фагоцитарного числа, клітинного метаболізму за оцінкою рівнів НСТ-тесту і NO, продукції ІЛ-1 і ФНП-б; зниження високої продукції ІЛ-10 при відсутності впливу на секрецію g-ІФ;

б) препарат мікотон впливає на фагоцити і Т-лімфоцити, підвищуючи, відповідно, кількість фагоцитуючих клітин і продукцію ІЛ-1, а також проліферативну відповідь клітин на ФГА.

11. Виявлені особливості імунопатогенезу ХССХ і отримані в умовах in vitro дані щодо можливостей впливу на ці механізми свідчать про доцільність включення в комплексну схему лікування хворих таких імунотропних препаратів як мікотон, тималін, лаферон і манакс.

12. Розроблений спосіб лікування, який складається з 3 поступових етапів (підготовчий, етіопатогенетичний і імунореабілітаційний), використання якого сприяло зменшенню високої функціональної активності гуморальної ланки імунітету по продукції імуноглобулінів з підвищенням рівня цитотоксичних СD8+-лімфоцитів, нормалізації вісокої активності клітин моноцитарно-макрофагальної системи за продукцією ІЛ-1 і Т-регуляторних клітин за продукцією ІЛ-10, підвищенню функціональної активності Т-хелперів 1 типу за продукцією прозапальних цитокінів ІЛ-2 і g-ІФ.

13. Використання запропонованої 3-етапної схеми лікування хворих дозволило добитися виліковування, підтвержденого лабораторними методами, у 90% пацієнтів в порівнянні з 65% контрольної групи (р<0,05) і клінічного виліковування у 95% в порівнянні з 80% (р<0,05), що дозволяє рекомендувати її як найбільш ефективну для використання в клініці.

Публікації автора:

1. Использование полимеразной цепной реакции в диагностике урогенитального хламидиоза. Пособие для врачей / Ващенко В.В., Дранник Г.Н., Горпинченко И.И., Ващенко С.Н. и соавт. – Владивосток: Рея, 2002. – 80 с. (Автором проведені клінічні обстеження хворих жінок, дана оцінка інформативності методів, що використовуються для діагностики хламідіозу, проведений аналіз власного досвіду використання ПЛР).

   Ващенко С.Н., Дриянская В.Е., Фесенкова В.И., Дриянская В.В., Дранник Г.Н. Продукция ИЛ-12 и гамма-интерферона у больных хроническими воспалительными заболеваниями мочеполовой системы хламидийной этиологии // Проблеми екології та медицини. – 2002. – Т.6, № 6. – С. 10-12. (Проведений відбір хворих для обстеження, аналіз продукції цитокінів).

   Руденко А.В., Ващенко В.В., Ващенко С.М., Іванець Т.О., Поліщук В.Є. Сучасна діагностика збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом // Лаб. діагностика. – 2002. - № 3. – С. 36-42. (Проведений аналіз сучасних підходів до етіологічної діагностики сечостатевих інфекцій, написана частина статті).

   Драннік Г.М., Дріянська В.В., Ващенко С.М., Папакіна В.С. Результати лікування хворих на урогенітальний хламідіоз з використанням імунотропної терапії // Імунологія та алергологія. – 2002. - № 3. – С.29-31. (Визначено контингент хворих та проведений огляд в динаміці, рекомендована терапія, проаналізовані клініко-лабораторні результати, написана стаття).

   Ващенко С.Н. Сравнительная характеристика методов полимеразной цепной реакции и прямой иммунофлюоресценции в диагностике хламидийной и уреаплазменной инфекции // Імунологія та алергологія. – 2002. - № 4. – С. 12-15.

   Дріянська В.Є., Драннік Г.М., Горпінченко І.І., Фесенкова В.Й., Ващенко С.М. Продукція інтерлейкіну-1 і оксиду азоту у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз та вплив ербісолу на ці показники в умовах in vitro // Імунологія та алергологія. – 2003. - № 1. – С. 5-7. (Протестовано та проаналізовано активність ІЛ-1 та NO в супернатантах хворих на ХССХ).

   Ващенко С.Н., Дранник Г.Н., Дриянская В.Е., Руденко А.В. Анализ клинико-иммунологических эффектов и обоснование целесообразности применения комплексной терапии у больных хроническим мочеполовым хламидиозом // Імунологія та алергологія. – 2003. - № 2. – С. 48-52. (Здобувачем визначені групи хворих, що підлягали лікуванню, запропонована 3-етапна схема імунотерапії та проведений аналіз її використання).

   Фесенкова В.Й., Драннік Г.М., Дріянська В.Є., Папакіна В.С., Ващенко С.М. Дослідження in vitro впливу препаратів “ербісол” та “супер ербісол” на продукцію ІЛ-2 та гамма-інтерферону Т-хелперами 1 типу здорових донорів // Лаб. діагностика. – 2003. - № 2. – С. 37-40. (Досліджена активність ІЛ-2 та гама-ІФ в супернатантах, зроблені висновки щодо цих показників).

   А.Ф.Возианов, Г.Н.Дранник, Т.С.Монтаг, В.Е.Дриянская, С.Н.Ващенко, В.В.Дриянская. HLA-фенотип и состояние иммунной системы у больных с хроническим мочеполовым хламидиозом. // Дерматологія та венерологія. – 2003. – № 1 (19). – С. 3-7. (Проведений аналіз стану імунної системи у хворих на ХССХ, кореляція з наявністю HLA-антигенів в фенотипі).

   Драннік Г.Н., Монтаг Т.С., Ващенко С.М., Дріянська В.Є. Аналіз активності синтезу цитокінів (ІЛ-1,-2, ФНП-б) та особливостей HLA-фенотипу у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз. - Імунологія та алергологія. – 2003. - № 3. - С. 56-59. (Досліджено рівень ІЛ-1 і- 2 в супернатантах, проведений аналіз їх активності і особливостей фенотипу).

   Возіанов О.Ф., Драннік Г.М., Дріянська В.Є., Руденко А.В., Ващенко С.М., Фесенкова В.Й., Папакіна В.С. Аналіз показників імунітету за даними імунограми та цитокінового статусу у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз в залежності від характеру (моно- чи мікст-) інфекції. - Імунологія та алергологія. – 2003. - № 4. – С. 39-42. (Досліджено активність деяких цитокінів, розподіл хворих на групи в залежності від етіологічних чинників захворювання, проведена кореляція між показниками).

   С.Н.Ващенко. Частота выявления возбудителей у лиц, обратившихся в специализированный медицинский центр по поводу воспалительных урогенитальных заболеваний. – Дерматологія та венерологія. – 2003. - № 3 (21). – С. 56-60.

   Драннік Г.М., Ващенко С.М., Дріянська В.Є., Фесенкова В.Й., Папакіна В.С. Функціональна активність імунокомпетентних клітин за продукцією ІЛ-1 та ФНП-a хворих на хронічні запальні сечостатеві захворювання хламідійної етіології // Таврический медико-биологический вестник. – 2003. – Т. 6, № 2. – С. 42-45. (Відбір хворих для обстеження, дослідження активності монокінів).

   Ващенко С.Н. Анализ информативности данных микроскопического исследования in situ у пациентов с воспалительными заболеваниями мочеполовой системы // Таврический медико-биологический вестник. – 2003. – Т. 6, № 3. – С. 27-31.

   Ващенко С.М., Драннік Г.М., Дріянська В.Є. Результаты дослідження імунної системи у хворих на хронічні запальні захворювання сечостатевої системи хламідійної етіології // Проблеми екології та медицини. – 2003. – Т. 7, № 3-4. - С. 21-25. (Дисертант провела аналіз літератури та отриманих даних, спільно зі співробітниками лабораторії імунології Інституту урології АМН України визначала показники стандартної імунограми).

   Возианов А.Ф., Ващенко С.Н., Руденко А.В., Дранник Г.Н., Дриянская В.Е. Сопоставительный анализ частоты выявления возбудителей инфекций, передаваемых половым путем, у жителей Киева (Украина) и Владивостока (Россия) // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2003. - № 4. – С. 71-76. (Здобувач проводила огляд хворих, формування груп, що підлягають обстеженню, аналіз особливостей сечостатевої інфекції в залежності від чинників в різних регіонах).

   Дріянська В.Є., Драннік Г.М., Ващенко С.М., Фесенкова В.Й., Папакіна В.С. Спонтанна та мітогеніндукована продукція прозапальних цитокінів - інтерлейкіну-1 та фактору некрозу пухлин-a у хворих на хронічні запальні сечостатеві захворювання хламідійної етіології // Лікарська справа / Врачебное дело. – 2004. - № 2. – С. 35-39. (Відбір хворих для обстеження, дослідження активності ІЛ-1, ФНП в супернатантах хворих та здорових).

   Драннік Г.М., Дріянська В.Є., Ващенко С.М., Папакіна В.С., Фесенкова В.Й., Дріянська В.В. Вплив манаксу на продукцію цитокінів (г-ІФ, ІЛ-4, ІЛ-10) in vitro лімфоцитами здорових донорів і хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз // Імунологія та алергологія. – 2004. - № 1. – С. 15-17. (Дослідження активності лімфокінів в супернатантах хворих на ХССХ).

   Драннік Г.М., Дріянська В.Є., Ващенко С.М., Степанова Н.М., Фесенкова В.Й., Дріянська В.В. Дисбаланс продукції гама-інтерферону та інтерлейкіну-10 як один з факторів патогенезу хронічного сечостатевого хламідіозу // Імунологія та алергологія. – 2004. - № 2. – С. 66-67. (Здобувачем проведений аналіз активності супернатантів, висловлена думка, що дисбаланс Тх1/Тх3 є однією з ланок імунопатогенезу ХССХ).

   Ващенко С.М., Драннік Г.М., Дріянська В.В., Папакіна В.С. Функціональна активність Т-хелперів 1 типу за продукцією цитокінів (ІЛ-2 та г-ІФ) у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз // Дерматологія та венерологія – 2004. - № 1 (23). – С. 26-30 (Проведені дослідження активності лімфокінів в супернатантах, аналіз стану Т-хелперів 1 у хворих, написана стаття).

   Дранник Г.Н., Гибнер С.М., Ващенко С.Н., Дриянская В.Е., Папакина В.С. Особенности продукции цитокинов как важный фактор иммунопатогенеза хронического мочеполового хламидиоза и обоснования целесообразности использования иммунотерапии // Здоровье мужчины. – 2004. - № 3 (10). – С. 238-241. (Проведені дослідження активності інтерлейкінів і гама-ІФ, аналіз їх особливостей, зроблені висновки щодо їх дисбалансу як фактору імунопатогенезу і запропоновані шляхи використання засобів для імунокорекції).

   Drannik G.N., Driyanskaya V.E., Rudenko A.V., Vaschenko S.N., Drannik A.G., Driyanskaya V.V., Stepanova N.M. Some cytokines production as a function of immunocompetent cells by with urogenital chlamydiosis patients // Український журнал нефрології та діалізу. – 2004. - № 2. – С. 32-34. (Проведений аналіз стану цитокінової ланки у хворих на ХССХ і написана стаття).

   Савченко В.С., Ващенко С.М., Фесенкова В.Й., Драннік Г.Г., Дріянська В.В. Вплив Манаксу на продукцію оксиду азоту та ФНП-б імунокомпетентними клітинами здорових донорів та хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз // Імунологія та алергологія. – 2004. - № 4. – С. 12-14. (Відбір хворих, дослідження активності NO і ФНП у хворих на ХССХ, написання статті).

   Ващенко С.М. Особливості функціональної активності Т-хелперів 1 і 3 типу (імунорегуляторних клітин) по продукції лімфокінів у хворих на хронічні інфекції сечостатевої системи хламідійної етіології // Імунологія та алергологія. – 2006. - № 1. – С. 65-67.

   Драннік Г.М., Федорук Г.В., Ващенко С.М. Спосіб лікування хронічного урогенітального хламідіозу // Патент 34873 А Україна МКІ G 01N 33/53 № 99074048; Опубл. 15.03.2001; Бюл.№2.

   Драннік Г.М., Федорук Г.В., Дріянська В.Є., Ващенко С.М., Сухін Р.Є. Метод лікування хронічного урогенітального хламідіозу лафероном - інформаційний лист № 97 від 2001 р.

   Лабораторная диагностика урогенитального хламидиоза (методические рекомендации) / А.Ф.Возианов, С.Н.Ващенко, Г.Н.Дранник, и соавт. – К.: 2002. – 18 с.

   V.V.Driyanskaya, G.N.Drannik, S.N.Vaschenko, V.I.Fesenkova, V.S.Papakina, N.M.Stepanova. Expression of activation marcers (CD95+, CD54+) and production of cytokines in patients with chronic urogenital Chlamydiosis // Int. Journal of Immunorehabilitation. – 2002. – V. 6, N 2. – 108, P. 262.